Джордж Декер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джордж Декер
Ім'я при народженні George Decker
Народження 16 лютого 1902(1902-02-16)
США Кетскілл, Нью-Йорк
Смерть 6 лютого 1980(1980-02-06) (77 років)
США Вашингтон
Поховання Арлінгтонський національний цвинтар
Країна США США
Приналежність Армія США Армія США
Рід військ піхота
Освіта Коледж Лафайєта
Піхотна школа армії США
Командно-штабний коледж армії США
Роки служби 19241962
Звання  Генерал
Формування 6-та армія
3-тя армія
Командування Начальник штабу Армії США
Заступник начальника штабу Армії США
8-ма армія
Збройні сили США в Кореї
Командування ООН
VII армійський корпус
5-та піхотна дивізія
Війни / битви Друга світова війна
Війна на Тихому океані
* Новогвінейська кампанія
* Кампанія на Соломонових островах
* Філіппінська кампанія
Нагороди
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Срібна Зірка (США)
Срібна Зірка (США)
Легіон Заслуг (Легіонер) (США)
Легіон Заслуг (Легіонер) (США)
Бронзова Зірка (США)
Бронзова Зірка (США)
Пам'ятна медаль оборони Америки
Медаль «За Американську кампанію»
Медаль «За Американську кампанію»
Медаль «За Європейсько-Африкансько-Близькосхідну кампанію»
Медаль «За Європейсько-Африкансько-Близькосхідну кампанію»
Окупаційна медаль армії (США)
Окупаційна медаль армії (США)
Медаль «За службу національній обороні» (США)
Медаль «За службу національній обороні» (США)
Медаль «Зірка за видатну службу» (Філіппіни) Медаль Незалежності Філіппін
Bronze star
Bronze star
Bronze star
Президентська відзнака частині (Філіппіни)
CMNS: Джордж Декер у Вікісховищі

Джордж Декер (англ. George Decker; нар. 16 лютого 1902, Кетскілл — пом. 6 лютого 1980, Вашингтон) — американський воєначальник, генерал армії США (1956), 22-й начальник штабу армії (1960—1962), 12-й заступник начальника штабу армії (1959—1960). Учасник Другої світової війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Військова кар'єра

Джордж Генрі Декер народився 16 лютого 1902 року в Катскіллі, штат Нью-Йорк. Навчався в коледжі Лафайєт в Істоні, штат Пенсільванія, де здобув ступінь економіста в 1924 році. У червні 1924 року Декер отримав звання другого лейтенанта піхоти і розпочав свою офіцерську службу в 26-му піхотному полку. У 1928 році його перевели на Гаваї, де до 1931 року він служив у 35-му піхотному полку. Після проходження поглибленої піхотної підготовки в піхотній школі у Форт Беннінгу в 1932 році він продовжив службу у Форт-Беннінгу у 29-му піхотному полку до 1935 року, після чого служив у Ванкуверських казармах, поблизу Портленда, Орегон. З 1935 по 1936 рік служив у 7-му піхотному полку.

У 1936 році Декер поступив на навчання до Командно-штабного коледжу у Форт Лівенворті, який закінчив наступного року. Продовжив службу у 10-му піхотному полку у Форт-Томасі, Кентуккі, і Форт-Макклеллані, Алабама, а також у 9-му піхотному полку у Форт Брегг, Північна Кароліна. У 1940 році став командиром штабної роти I корпусу у Форт-Джексоні, Південна Кароліна. Пізніше його відправили до Вашингтона, де він продовжив служити в Генеральному штабі військового міністерства, в офісі помічника начальника штабу з постачання. У жовтні 1942 року йому надано тимчасове звання полковника і він став заступником начальника штабу 3-ї армії у форті Сем Х'юстон, штат Техас. Потім його відправили у південно-західну частину Тихого океану, де він посів посаду заступника начальника штабу, а потім начальника штабу 6-ї армії генерала Вальтера Крюгера, і перебував на цій посаді до кінця Другої світової війни. Брав участь в операціях 6-ї армії в Новій Гвінеї, на Соломонових Островах і на Філіппінах.

У 1946 році Декер повернувся до Вашингтона до штабу сухопутних військ Армії, але незабаром повернувся до Тихого океану на посаду заступника командувача-начальника штабу Збройних сил США в Середній частині Тихого океану на Гаваях.

У 1948 році Декер став командиром 5-ї піхотної дивізії, а в 1950 році був призначений до Управління контролера армії. 1952 року він став контролером армії. У 1955 році прибув для продовження служби до Німеччини на посаду командира VII корпусу в Штутгарті, у травні 1956 року отримав тимчасове звання генерала.

З 1956 по 1957 рік Декер був заступником головнокомандувача Європейського командування США в його штабі в Роканкурі, неподалік від Парижа. З 1957 по 1959 рік він був командувачем сил Об'єднаних Націй і одночасно очолював Збройні сили США в Кореї та 8-му армію США.

У 1959 році Декер став заступником начальника штабу армії, а 1 жовтня 1960 року призначений начальником штабу армії США, прослуживши на цій посаді до 30 вересня 1962 року. Найважливішими моментами перебування Декера в посаді були кризова ситуація в Берліні (спричинена будівництвом Берлінського муру в 1961 році), збільшення сил спеціального призначення, започаткування нових концепцій дивізій і передових складів і розширення армії до шістнадцяти дивізій. Декер пішов на пенсію після закінчення терміну служби.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]


Командування військовими формуваннями (установами)
США
Попередник:
генерал-лейтенант
Генрі Ходес

Командир
VII корпусу

лютий 1955 — травень 1956
Наступник:
генерал-майор
Галлі Г. Меддокс
Попередник:
генерал
Ліман Лемніцер

Командувач
сил ООН

1 липня 1957 — 30 червня 1959
Наступник:
генерал
Картер Боуї Магрудер
Попередник:
генерал
Ліман Лемніцер

Командувач
8-ї армії

1 липня 1957 — 30 червня 1959
Наступник:
генерал
Картер Боуї Магрудер
Попередник:
генерал
Ліман Лемніцер

Командувач
Збройних сил США в Кореї

1 липня 1957 — 30 червня 1959
Наступник:
генерал
Картер Боуї Магрудер
Попередник:
генерал
Ліман Лемніцер

12-й
заступник начальника штабу Армії США

1 липня 1959 — 29 вересня 1960
Наступник:
генерал
Клайд Еддлмен
Попередник:
генерал
Ліман Лемніцер

22-й
Начальник штабу Армії США

1 жовтня 1960 — 30 вересня 1962
Наступник:
генерал
Ерл Вілер