Димитрій (Ярема)
Патріарх Димитрій | |||
| |||
---|---|---|---|
14 жовтня 1993 — 25 лютого 2000 | |||
Обрання: | 7 вересня 1993 | ||
Інтронізація: | 14 жовтня 1993 | ||
Церква: | УАПЦ | ||
Попередник: | Мстислав (Скрипник) | ||
Наступник: | Мефодій (Кудряков) (предстоятель УАПЦ з титулом митрополит) | ||
| |||
5 вересня 1993 — 14 жовтня 1993 | |||
Діяльність: | священник, патріарх, іконописець | ||
Народження: | 9 грудня 1915 Підкарпатське воєводство, Польща | ||
Смерть: | 25 лютого 2000 (84 роки) Київ, Україна | ||
Похований: | Львів | ||
Дружина: | Юлія (до серпня 1993) | ||
Священство: | 10 серпня 1947 | ||
Чернецтво: | серпень 1993 | ||
Єп. хіротонія: | 5 вересня 1993 | ||
Хто висвятив у єпископа | Петро (Петрусь), Михайло (Дуткевич), Феоктист (Пересада), Ігор (Ісіченко) | ||
Димитрій (у мирі: Володимир Васильович Ярема; 9 грудня 1915 — 25 лютого 2000, Львів) — патріарх Київський і всієї України Української автокефальної православної церкви.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у с. Глідні Березівського повіту на Сяноччині (тепер Кросненський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща).
У другій половині 20-х років вчився малярству у художника Павла Запорожського в Перемишлі. У 1931–1938 здобував художню освіту в живописця П. Ковжуна у Львові. Також студіював теорію музики, сольфеджіо, диригування, засновував хори. Вступив до ОУН.
У 1938—1939 перебував на дійсній військовій службі в польській армії. На початку Другої світової війни 1939–1945 взяв участь в польсько-німецьких боях, потрапив у німецький полон. У 1942–1944 навчався у Львівській мистецько-промисловій школі під керівництвом М. Осінчука. З благословення митрополита Андрея Шептицького направлений на навчання до семінарії.
З квітня 1945 — на військовій службі в Радянській армії. Звільнившись із військової служби, деякий час працював у Національному музеї.
Церковна діяльність[ред. | ред. код]
Після ліквідації УГКЦ, маючи на меті протистояти русифікації та знищенню українського православ'я, прийняв 10 серпня 1947 священичий сан. Навчався у Ленінградській духовній академії (заочно), але був відрахований за національні переконання.
У 1947–1958 служив у сільських парафіях у Галичині. У 1958 був переведений до Львова, де відправляв службу в Андріївській (1958–1960), П'ятницькій (1960–1965), Преображенській (1965–1969) церквах.
З 1969 — настоятель церкви Петра і Павла. На початку 1989 звернувся з листом до екзарха Російської православної церкви в Україні митрополита Філарета (Денисенка) із закликом до реабілітації національних церков.
19 серпня 1989 разом з о. Іваном Пашулею проголосив вихід Петропавлівської парафії м. Львова з-під юрисдикції Московського патріархату і перехід під омофор митрополита Мстислава (Скрипника), первоієрарха УАПЦ в США).
Став ініціатором і активним учасником проведення Помісного собору 6 червня 1990, на якому ухвалено статут УАПЦ й обрано її патріарха — Мстислава.
У серпні 1993 за рішенням єпископату прийняв чернечий постриг з іменем Димитрія. 5 вересня 1993 висвячений на єпископа Переяславського і Січеславського.
7 вересня 1993 Другий помісний собор обрав його патріархом Київським і всієї України (УАПЦ). 14 жовтня 1993 у церкві Спаса на Берестові відбулася інтронізація.
Протягом свого патріаршого служіння Патріарх Димитрій відвідав усі єпархії УАПЦ в Україні, а також США і Польщу. Охоче проповідував у різних суспільних середовищах. Виявляв постійну турботу про налагодження міжцерковних стосунків і творення єдиної Помісної Церкви в Україні. Постійно дбав про розвиток церковного мистецтва на засадах національної традиції, про воцерковлення української молоді та інтелігенції.
Димитрій (Ярема) — автор книги «Дивний світ ікон» (1994), статей на богословську тематику та з історії іконопису. Лауреат премії ім. Свєнціцьких за наукову роботу в галузі мистецтвознавства. Друковані праці пов'язані з проблемами суспільного служіння Церкви (послання до християн України «На порозі 2000 року», цикл послань «Розмови про страшне сьогодення», статті в газетах «Наша віра», «Успенська вежа»), історією іконопису в Україні. Підготував і подав до друку двотомну монографію з історії іконопису.
У своєму передсмертному Заповіті Патріарх Димитрій закликав вірних УАПЦ визнати над собою юрисдикцію Митрополита УАПЦ в діаспорі та УПЦ в США Константина (Багана) та продовжити працю над творенням єдиної Помісної Української Православної Церкви в канонічній єдності зі Вселенським Патріархом.
Помер Патріарх Київський і всієї України Димитрій 25 лютого 2000 р., похований поруч з мурами рідного храму свв. Петра і Павла у Львові.
Джерела[ред. | ред. код]
- М. Ф. Рибачук. Димитрій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 385. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- В. Б. Копійко. Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Ін-т енцикл. дослідж. НАН України. — К. : Ін-т енцикл. дослідж. НАН України, 2001–2020. — 10 000 прим. — ISBN 944-02-3354-X.
- Патріарх Димитрій (Ярема)
- Димитрій (Ярема)
Попередник: | Патріархи Київські та всієї України (УАПЦ) 1993—2000 |
Наступник: |
Патріарх Мстислав | Митрополит Мефодій (Кудряков) |
- Народились 9 грудня
- Народились 1915
- Уродженці Підкарпатського воєводства
- Померли 25 лютого
- Померли 2000
- Померли в Києві
- Поховані у Львові
- Українські патріархи
- Українська автокефальна православна церква 1990–2018
- Українські мистецтвознавці
- Уродженці Кросненського повіту Підкарпатського воєводства
- Померли у Львові