Довгий Олег Іванович
| Довгий Олег Іванович | |||
|---|---|---|---|
 Лейтенант | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
6 січня 1993 Щурівці | ||
| Смерть |
31 січня 2015 (22 роки) Чорнухине | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Університет |
Академія сухопутних військ ім. гетьмана Сагайдачного (2010—2012) Одеська військова академія (2012—2014) | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||
| Формування |
 | ||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Оле́г Іва́нович До́вгий (6 січня 1993 — 31 січня 2015) — лейтенант Збройних сил України. Герой України.
Життєпис[ред. | ред. код]
У липні 2010 року вступив до Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на факультет аеромобільних військ та розвідки. У 2012 році, у зв'язку з переведенням факультету, продовжив навчання у Одесі. У 2014 році закінчив факультет високомобільних десантних військ та розвідки Одеської військової академії.
Заступник командира гірсько-піхотної роти по роботі з особовим складом, 15-й гірсько-піхотний батальйон.
31 січня 2015 року перебував на блокпосту поблизу Чорнухиного. У той день підрозділи російських окупаційних військ при підтримці 3 танків та артилерії розпочали наступ на взводно-опорний пункт «Віталій». Лейтенант Довгий надавав допомогу пораненим побратимам — Михайлу Григоришину та Сергію Матусевичу. Загинув від кулі снайпера, надаючи їм допомогу. Обидва вояки також загинули в цьому бою. 23 лютого вдалося забрати тіло Олега з місця боїв.
26 лютого похований у Щурівцях.
Без Олега лишились батьки та сестра.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (23 серпня 2018, посмертно) — за особисту мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1][2]
Вшанування[ред. | ред. код]
У школі, яку закінчив Олег Довгий, відкрито меморіальну дошку його честі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 236/2018 «Про присвоєння О.Довгому звання Герой України»
- ↑ Президент вручив орден «Золота Зірка» з присвоєнням звання Герой України офіцерам Олегу Довгому посмертно та Володимиру Сосніну // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 24 серпня 2018 р.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про українського військовика. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 182 23 серпня 2018 |
Наступник: |
| Пікус Євгеній Михайлович | Соснін Володимир Миколайович |
| |||||||||||||||||||||||||||||
- Лейтенанти (Україна)
- Народились 6 січня
- Народились 1993
- Померли 31 січня
- Померли 2015
- Військовики 128-ї гірсько-піхотної бригади
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Ізяславського району
- Випускники Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
- Померли в Попаснянському районі
- Поховані в Ізяславському районі
