Довгий Олег Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Довгий Олег Іванович
UA-OF1b-LT-GSB-H(2015).png Лейтенант
Довгий Олег Іванович.jpg
Загальна інформація
Народження 6 січня 1993(1993-01-06)
Щурівці
Смерть 31 січня 2015(2015-01-31) (22 роки)
Чорнухине
Університет Академія сухопутних військ ім. гетьмана Сагайдачного (2010—2012)
Одеська військова академія (2012—2014)
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
15 ОГПБ.png
 15 ОГПБ
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Герой України

Оле́г Іва́нович До́вгий (6 січня 1993(19930106) — 31 січня 2015) — лейтенант Збройних сил України. Герой України.

Життєпис[ред. | ред. код]

У липні 2010 року вступив до Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на факультет аеромобільних військ та розвідки. У 2012 році, у зв'язку з переведенням факультету, продовжив навчання у Одесі. У 2014 році закінчив факультет високомобільних десантних військ та розвідки Одеської військової академії.

Заступник командира гірсько-піхотної роти по роботі з особовим складом, 15-й гірсько-піхотний батальйон.

31 січня 2015 року перебував на блокпосту поблизу Чорнухиного. У той день підрозділи російських окупаційних військ при підтримці 3 танків та артилерії розпочали наступ на взводно-опорний пункт «Віталій». Лейтенант Довгий надавав допомогу пораненим побратимам — Михайлу Григоришину та Сергію Матусевичу. Загинув від кулі снайпера, надаючи їм допомогу. Обидва вояки також загинули в цьому бою. 23 лютого вдалося забрати тіло Олега з місця боїв.

26 лютого похований у Щурівцях.

Без Олега лишились батьки та сестра.

Нагороди[ред. | ред. код]

Вшанування[ред. | ред. код]

У школі, яку закінчив Олег Довгий, відкрито меморіальну дошку його честі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 236/2018 «Про присвоєння О.Довгому звання Герой України»
  2. Президент вручив орден «Золота Зірка» з присвоєнням звання Герой України офіцерам Олегу Довгому посмертно та Володимиру Сосніну // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 24 серпня 2018 р.

Посилання[ред. | ред. код]


Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 182
23 серпня 2018
Наступник:
Пікус Євгеній Михайлович Соснін Володимир Миколайович