Окупаційні війська РФ на Донбасі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Російські окупаційні корпуси
War Flag of Novorussia.svg
Бойовий прапор
На службі 2015 — дотепер
Чисельність 35,000 (2015)
У складі Південний військовий округ (РФ) Південний ВО
Дислокація Сорокине
Війни/битви Війна на сході України

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

Російські окупаційні корпуси, також відомі як Гібридна армія РФ,[1][2][3][4] або Об'єднані російсько-сепаратистські сили (за термінологією США)[5][6] — це військова структура, що підпорядковується Південному військовому округу Збройних сил РФ, і під час війни на сході здійснює окупацію частини території України, переважно Донбасу.

Корпуси були сформовані зусиллями Росії у кінці 2014 — на початку 2015 року на основі регулярних російських військ вторгнення і збройних колабораціонстських формувань так званої армії Новоросії, що діяли на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Управління корпусами здійснюється через штаб в Ростовській області — у 2014—2015 роках він носив назву 12-те командування резерву, а з серпня 2015 року — Центр територіальних військ ПдВО. Штаб прямо підпорядкований Генеральному штабу у Москві.

Структура російських збройних сил на сході України (2015 р.)

Історія[ред. | ред. код]

В липні 2014 року російське видання «Независимая газета» повідомило про створення у Ростовській області 12-го командування резерву.[7][8][9]

На початку серпня 2014 року українське військо досягло успіхів в ході проведення АТО й, не зважаючи на відступ зі значної ділянки російсько-українського кордону на Донбасі, розсікло утримувані проросійськими збройними формуваннями території на кілька ізольованих одне від одного анклавів. В середині серпня 2014 року почалося вторгнення російських регулярних підрозділів на українську територію. Росія невідкладно почала формування регулярних військових з'єднань на території маріонеткових ДНР й ЛНР під своїм безпосереднім контролем.

За даними ГУР МОУ, формування двох армійських корпусів відбувалося на основі батальйонно-тактичних груп вторгнення Збройних сил Росії, що діяли в Україні у серпні-вересні 2014 року, а також незаконних збройних формувань, якими керували офіцери ГРУ Генштабу й ФСБ Росії.[10]

У липні 2015 року українськими силами було взято в полон майора Володимира Старкова, кадрового військовослужбовця Збройних сил РФ. Він дав детальні свідчення щодо структури та діяльності 12-го командування резерву.[14]

Протягом літа 2015 року, за словами голови РНБО Олександра Турчинова, терористичні війська, що формувалися місцевими й російськими добровільними терористами були замінені на структуровані військові підрозділи регулярної армії РФ.[12]

У серпні 2015 року «Інформнапалм» оприлюднив розслідування, згідно якого 12-те командування резерву (12 КРез, в/ч 89462) є ширмою для окупаційних військ на Донбасі — відряджених на проходження служби до Новочеркаська військовослужбовців відправляють далі до армійських корпусів на Донбасі.[15]

У серпні 2015 року 12-те командування резерву було перейменоване на Центр територіальних військ Південного військового округу (ЦТВ ПдВО, в/ч 64722).[14]

За даними ГУР МОУ, остаточне формування двох корпусів завершилося в жовтні-листопаді 2015 року.[13]

У грудні 2015 року ГУР МОУ повідомило, що командування окупаційними корпусами покладено на Центр територіальних військ, орган створений на базі 12-го командування резерву Південного військового округу.[16]

Інциденти[ред. | ред. код]

Служба безпеки України представила 9 лютого 2015 року докази співпраці з сепаратистами офіцерів російської групи спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін.[17]

У вересні 2015 року місія ОБСЄ сповістила, що зв'язок з її безпілотним літальним апаратом був втрачений неподалік села Сонцеве, що контролювалося проросійськими бойовиками. Бойовики не пустили співробітників місії на територію, де був втрачений безпілотник.[18] У травні 2017 року пошуковець Askai встановив, що до збиття безпілотника Schiebel Camcopter S-100 був причетний кадровий офіцер 90-ї зенітно-ракетної бригади протиповітряних військ РФ капітан Михайло Ус (рос. Михаил Ус).[19] Він з бойовиками фотографувався на фоні збитого безпілотника.[20][21]

Структура[ред. | ред. код]

2014[ред. | ред. код]

Російські окупаційні війська на Донбасі з кінця 2014 року діяли під управлінням 12-го командування резерву Південного військового округу, дислокованому у Новочеркаську. Оперативний та бойовий чин окупаційних військ здійснюється за стандартами й військовими статутами ЗС РФ. Війська були з'єднані у два армійські корпуси:[22]

2015[ред. | ред. код]

За повідомленням ГУР, замість 12-го командування резерву Південного військового округу у Новочеркаську сформовано Центр територіальних військ.[16]

2016[ред. | ред. код]

Навесні 2016 року ЗС РФ розпочали створення третього армійського корпусу на території Росії неподалік кордону з Україною.[23] Створено також Центр інформаційного протиборства.

Особовий склад[ред. | ред. код]

Чисельність[ред. | ред. код]

За даними ГУР МОУ станом на квітень 2016 року, до 70 % рядового особового складу корпусів укомплектовано з громадян Росії (у тому числі 45 % кадрові російські військові й 25 % — російські найманці) й 30 % громадян України з окупованих територій Донецької й Луганської областей[10][24] (за іншими даними — 40 %).

Штатна чисельність 2-ох армійських корпусів — понад 33 тисяч солдат та офіцерів.[22]

22 березня 2017 Дмитро Тимчук повідомив про існування розпорядженням керівництва Міноборони РФ щодо збільшення загальної чисельності окупаційних корпусів до 50 тис. чол.[25] Ці ж дані повідомив Олександр Турчинов 20 квітня 2017 року — на окупованих територіях публічно анонсоване збільшення чисельності 1-го та 2-го армійських корпусів з 35 тис. до 50 тис. людей.[26]

Окупаційний контингент кадрових військ[ред. | ред. код]

Окрім сформованих на змішаній основі армійських корпусів, на території України перебувають батальйонні і ротні тактичні групи кадрових військ РФ.

На початку березня 2015 року командувач сухопутними військами США в Європі генерал-лейтенант Бен Годжес повідомив, що Росія підтримує сепаратистів на сході України приблизно 12 тисячами солдатів. Йдеться про російських військових інструкторів, техніків з обслуговування сучасних систем озброєння і безпосередньо бойові частини.[27]

На літо 2015 року, на окупованій території знаходиться військовий резерв у складі 15-ти батальйонних й 6-ти ротних тактичних груп ЗС Росії чисельністю понад 9 тисяч чоловік.[22]

Чисельність регулярних військ РФ на території ОРДЛО у різний час оцінювали у 6—12 тис. чол.[28][29][30][31]

Оперативний резерв[ред. | ред. код]

Поряд зі східним кордоном України станом на серпень 2015 року були сконцентровані російські війська у складі 30-ти батальйонних й 14-ти ротних тактичних груп чисельністю 50,5 тисяч чоловік.[22]

1 січня 2016 року Олександр Турчинов повідомив, що Росія здійснює передислокацію своїх військових сил в західному напрямку поближче до кордону з Україною та збільшує російський військовий потенціал в окупованому Криму.[32]

Озброєння[ред. | ред. код]

На окупованих територіях накопичені велика кількість важкого озброєння, військової техніки, великих обсягів паливно-мастильних матеріалів та боєприпасів, що має забезпечити наступальні дії.

За даними СБУ станом на серпень 2015 року, армійські корпуси на території ОРДЛО мали:[22]

  • 450 танків
  • 950 бойових бронемашин (БМП, БТР, БМД)
  • 370 гармат
  • 200 систем залпового вогню

За мінімальними оцінками станом на січень 2017 року на основі лише фото матеріалів, що не враховують трофейну українську техніку, а також без врахування артилерійських формувань та підрозділів територіальної оборони проросійських сил, сумарне озброєння лінійних мотострілецьких бригад і полків на території ОРДЛО, без врахування САУ з артилерійських бригад, складає щонайменше:[33]

  • 305 танків
  • 409 БМП
  • 82 БТРів
  • 134 МТ-ЛБ
  • 129 САУ 2С1

За даними МВС України на червень 2018 року, окупаційні корпуси налічують 35 тис. чоловік. В їхньому арсеналі 478 танків, 848 бронемашин, 750 артилерійських систем і мінометів, 208 реактивних систем залпового вогню, 363 протитанкових засобів, 419 засобів протиповітряної оборони.[34]

Командування[ред. | ред. код]

Основні штабні й командні посади окупаційних військ обіймаються кадровими офіцерами ЗС РФ. Російські окупаційні війська на Донбасі підпорядковані спеціально для цього створеному 12-му командуванню резерву Південного військового округу ЗС Росії зі штабом у місті Новочеркаськ Ростовської області. Керівництво військами здійснюється Генеральним штабом Росії, зокрема через Центр територіальних військ Південного військового округу.

Загальне командування[ред. | ред. код]

Оперативним командуванням, координацією та взаємодією між усіма військовими формуваннями, котрі зосереджені на Донбасі — терористичними й регулярними військами ЗС РФ на Донбасі виконували:

12 Командування Резерву ПдВО → Центр територіальних військ ПдВО[ред. | ред. код]

Командувачі:

Начальники штабу:

Звіти розвідки[ред. | ред. код]

7 січня 2016 року прес-служба Головного управління розвідки Міноборони України повідомила, що незаконними збройними угрупуванням бойовиків в окупованому Новоазовську Донецької області керує полковник ЗС РФ.[42] Так, за даними української розвідки, командиром «9 окремого мотострілецького полку» виявився Бондарєв Дмитро Євгенович, колишній командир 51-го парашутно-десантного полку 106-ї повітряної дивізії, яка дислокується в Тулі. Відмічається, що російський військовик має досвід бойових дій на території Чеченської Республіки. Як повідомлялося, у березні ГУР МО України встановило факти участі у бойових діях наступних кадрових російських військових офіцерів: генерал-майор ЗС РФ Тимофєєв Ігор Борисович (прізвище прикриття — Соколов) перебуває на посаді «командира 3 отдельной мотострелковой бригады (Горловка) 1 АК (Донецк, Украина) Центра территориальных войск Южного военного округа ВС Российской Федерации»; командувач 1 АК генерал-майор ЗС РФ Асапов Валерій Григорович; «заместитель по работе с личным составом» 1 АК полковник ЗС РФ Чирков Євген Володимирович; командир 2 окремої мотострілецької бригади (Луганськ, Україна) 2 АК полковник ЗС РФ Рузинський Андрій Юрійович.[43] До того ж, ще у січні місяці в сепаратистських пабліках у соціальних мережах повідомлялося про виявлення у Стаханові тіла вбитого майора ЗС РФ, у речах якого було знайдено посвідчення на ім'я Андрюшкін А. А.[44]

Центр інформаційного протиборства[ред. | ред. код]

За даними ГУР МОУ, керівництвом ГШ ЗС РФ було створено «Центр інформаційного протиборства» з метою підвищення ефективності ведення інформаційної війни проти України. «Центр інформаційного протиборства» перебуває у складі Центру територіальних військ ПдВО.[45]

Керує центром полковник Збройних сил РФ Карпов Костянтин Леонідович.[46]

До завдань центру входить:

  • дискредитація політичного керівництва та командування Збройних Сил України, провокування недовіри до них;
  • формування думки про поширення в Україні расизму та міжнаціональної нетерпимості;
  • переконання міжнародної спільноти у систематичних порушеннях українською владою режиму припинення вогню та приховане нарощування ЗС України сил та засобів вздовж лінії розмежування з метою відновлення активних бойових дій;
  • створення негативного іміджу сил АТО шляхом звинувачення українських військовослужбовців у скоєнні злочинів та протиправних дій, зокрема стосовно цивільного населення;
  • деморалізацію українських військовослужбовців;
  • формування антиукраїнських настроїв у населення тимчасово окупованих територій України.

Структура[ред. | ред. код]

  • Відділ інформаційної ізоляції району бойових дій (забезпечує тотальне домінування російських мас-медіа в інформаційному просторі тимчасово окупованих територій України)
  • Відділ дезінформації і контрпропаганди (здійснює дискредитацію політичного керівництва та командування Збройних Сил України)
  • Відділ військово-цивільної взаємодії (створює негативний імідж сил АТО шляхом звинувачення українських військовослужбовців у скоєнні злочинів та протиправних дій стосовно цивільного населення)

Реакція[ред. | ред. код]

  • У серпні 2015 року голова РНБО України Олександр Турчинов сказав, що особливість формування й функціонування корпусів свідчить про створення російських окупаційних військ за німецькою моделлю «Ваффен-СС» часів Другої світової війни, коли такі підрозділи комплектувалися за рахунок добровольців-іноземців, а керівні посади обіймали німецькі офіцери СС. Іноземці-добровольці окупованих територій у лавах підрозділів «Ваффен СС» використовувалися як «гарматне м'ясо».[12]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гібридна армія РФ під Світлодарськом понесла великі втрати - ГУР. ЛIГА.Новости. 2016-06-30. Процитовано 2017-10-16. 
  2. Гібридна армія вдарила з важкого озброєння на всіх напрямках – карта АТО. tyzhden.ua. Процитовано 2017-10-16. 
  3. Гібридна окупаційна російська армія вкотре спростовує Путіна, що “іхтамнєт” (ФОТО, ВІДЕО) (uk). Процитовано 2017-10-16. 
  4. Російська гібридна армія знову засвітила поставки російської зброї на Донбас (ВІДЕО) (uk). Процитовано 2017-10-16. 
  5. ukraineunderattack.org. У США почали використовувати термін “об’єднані російсько-сепаратистські сили” щодо конфлікту на Донбасі | Ukraine Under Attack. ukraineunderattack.org (uk). Процитовано 2017-06-03. 
  6. США изменили подход в освещении роли Москвы в кризисе в Украине. Крым.Реалии (ru). Процитовано 2017-06-03. 
  7. Россия тоже готовит резервистов (en). Процитовано 2017-10-26. 
  8. Россия тоже готовит резервистов / Воины и Армии / Независимая газета. archive.li. 2017-10-26. Процитовано 2017-10-26. 
  9. ВИФ2 NE : Ветка : 12-е командование резерва ЮВО. archive.li. 2017-10-26. Процитовано 2017-10-26. 
  10. а б в 70% бойовиків на Донбасі – громадяни Росії, 25% - кадрові військові та 45% - так звані «добровольці», - воєнна розвідка | UACRISIS.ORG. Український кризовий медіа-центр (uk-UA). 2016-04-27. Процитовано 2017-10-26. 
  11. а б в г д В Адміністрації Президента представили незаперечні докази збройної агресії Росії проти України | UACRISIS.ORG. Український кризовий медіа-центр (uk-UA). 2015-08-31. Процитовано 2017-10-24. 
  12. а б в Олександр Турчинов: На Донбасі нам протистоять військові підрозділи регулярної армії РФ, сформовані за моделлю «Ваффен-СС» - Рада національної безпеки і оборони України. www.rnbo.gov.ua. Процитовано 2017-10-26. 
  13. а б Розвідка розкрила структуру окупаційних військ РФ в Донбасі. ЛIГА.Новости. 2016-04-27. Процитовано 2017-10-26. 
  14. а б в Цензор.НЕТ. Росийский «зеленый горошек», или что такое загадочный 12-й КРЕЗ страны-агрессора?. Цензор.НЕТ (ru-RU). Процитовано 2018-03-17. 
  15. Військова частина №89462 у Новочеркаську — ширма для "ДНР/ЛНР"? - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 2015-08-03. Процитовано 2017-10-26. 
  16. а б в Реорганізація 12 командування резерву Південного ВО ЗС РФ у Центр територіальних військ. www.ukrmilitary.com. Процитовано 2017-10-25. 
  17. СБУ отримала докази співпраці з терористами офіцерів РФ з СЦКК
  18. Latest from OSCE Special Monitoring Mission (SMM) to Ukraine based on information received as of 31 August 2015 | OSCE. www.osce.org (en). Процитовано 2017-05-29. 
  19. @DFRLab (2017-05-30). Russian Air Defense Officer Found Exactly Where Putin Said He Was Not. Medium. Процитовано 2017-05-31. 
  20. Askai. Боевики "ДНР", российский офицер ПВО и сбитый беспилотник ОБСЕ. Фото сентября 2015-го года. (1/2). Twitter (uk). Процитовано 2017-05-29. 
  21. Askai. Боевики "ДНР", российский офицер ПВО и сбитый беспилотник ОБСЕ. Фото сентября 2015-го года. (2/2). Twitter (uk). Процитовано 2017-05-29. 
  22. а б в г д Структура гібридної армії. www.depo.ua. Процитовано 2017-04-23. 
  23. РФ создает третий армейский корпус на границе с Украиной - Грицак. ЛIГА.Новости. 22 березня 2016. Процитовано 12 квітня 2016. 
  24. У арміях "ДНР-ЛНР" майже не залишилось місцевих. Експрес - онлайн. Процитовано 2017-05-07. 
  25. РФ хоче збільшити чисельність окупаційних військ на Донбасі до 50 тисяч осіб – Тимчук (uk). Процитовано 2017-10-04. 
  26. Росія готує наступ, вторгнення потребуватиме 2-3 години, - Турчинов. espreso.tv. Процитовано 2017-04-23. 
  27. Пентагон: На сході України — 12 тисяч російських солдатів // Українська правда. 04.03.2015
  28. Генштаб розкрив структуру російсько-окупаційних військ на Донбасі (інфографіка) (uk). Процитовано 2017-04-23. 
  29. США оцінюють кількість російських військових на сході України у 12 тисяч
  30. BBC News — Russian soldiers 'dying in large numbers' in Ukraine — Nato
  31. На Донбасі воюють від 9 до 12 тисяч російських військових — британський експерт
  32. Турчинов розповів, як РФ стягує військові сили до кордону з Україною
  33. feldherrnhalle (2017-01-22). Чи настільки страшний вовк, як його малюють?. Обитель цивилизатора. Процитовано 2017-01-24. 
  34. Цензор.НЕТ. СТРАТЕГІЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ УКРАЇНИ І ДЕОКУПАЦІЇ ДОНБАСУ."МЕХАНІЗМ МАЛИХ КРОКІВ". Цензор.НЕТ (ru). Процитовано 2019-05-16. 
  35. а б в Zaxid.net. СБУ опублікувала прізвища російських генералів, які командують військами на Донбасі. ZAXID.NET. Процитовано 2017-10-21. 
  36. а б Разведка назвала имена двоих высших чинов оккупанта в Донбассе. ЛIГА.Новости. 2015-11-26. Процитовано 2017-10-21. 
  37. Вищий командний склад збройних сил Росії, особисто відповідальний за ведення бойових дій на території України, генерал-полковник ІСТРАКОВ Сергій Юрійович. gur.gov.ua (uk). Процитовано 2017-10-24. 
  38. Військовий злочинець, генерал-лейтенант ЗС РФ ГУРУЛЬОВ Андрій Вікторович. gur.gov.ua (uk). Процитовано 2017-10-24. 
  39. Разведка выследила троих генералов РФ, командовавших боевиками. ЛIГА.Новости. 2016-04-08. Процитовано 2017-10-24. 
  40. Командувач Повітрянодесантними військами ЗС РФ генерал-полковник СЕРДЮКОВ Андрій Миколайович - Головне управління розвідки МО України. 2017-07-24. Процитовано 2017-10-24. 
  41. Вищий командний склад Збройних сил Росії, особисто відповідальний за ведення бойових дій на території України. ГУР МО України. 
  42. Бойовиками Новоазовська керує полковник Збройних сил РФ — Міноборони. Громадське радіо. 07.01.2016. Процитовано 31.01.2016. 
  43. Обстановка в районі проведення АТО станом на 7 березня 2016 року. Служба зв’язків з громадськістю ГУР МО України. 07.03.2016. Процитовано 07.03.2016. 
  44. В Стаханове найден убитым российский военный. Новости Донбасса. 30.01.2016. Процитовано 31.01.2016. 
  45. Особливості діяльності Управління інформаційного протиборства Центру територіальних військ Південного військового округу ЗС РФ - Головне управління розвідки МО України. gur.mil.gov.ua (uk). Процитовано 2017-07-25. 
  46. Військовий злочинець, полковник ЗС РФ КАРПОВ Костянтин Леонідович - Головне управління розвідки МО України. gur.gov.ua (uk). Процитовано 2017-07-25. 

Посилання[ред. | ред. код]