Окупаційні війська РФ на Донбасі
Російські окупаційні корпуси | |
---|---|
![]() Бойовий прапор | |
На службі | 2015 — дотепер |
Країна |
![]() |
Чисельність |
35,000 (2015) 174,000 (2022)[джерело?] |
У складі | ПдВО |
Війни/битви | Війна на сході України |
Російські окупаційні корпуси, також відомі як Гібридна армія РФ,[1][2][3][4] або Об'єднані російсько-сепаратистські сили (за термінологією США)[5][6] — це військова структура, що підпорядковується Південному військовому округу Збройних сил РФ, і під час війни на сході здійснює окупацію частини території України: Донецької та Луганської областей.
Корпуси були сформовані зусиллями Росії у кінці 2014 — на початку 2015 року на основі регулярних російських військ вторгнення і збройних колабораціонстських формувань так званої армії Новоросії, що діяли на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Управління корпусами здійснюється через штаб в Ростовській області — у 2014—2015 роках він носив назву 12-те командування резерву, а з серпня 2015 року — Центр територіальних військ ПдВО. Штаб прямо підпорядкований Генеральному штабу у Москві.
Історія[ред. | ред. код]
В липні 2014 року російське видання «Независимая газета» повідомило про створення у Ростовській області 12-го командування резерву.[7][8][9]
- Згодом підтвердження про створення 12-го командування резерву (12 КРез, в/ч 89462), штаб якого дислокований у Новочеркаську Ростовської області Південного військового округу підтвердили ГУР, СБУ, РНБО, та незалежні дослідники.[10][11][12][13][14]
На початку серпня 2014 року українське військо досягло успіхів в ході проведення АТО й, не зважаючи на відступ зі значної ділянки російсько-українського кордону на Донбасі, розсікло утримувані проросійськими збройними формуваннями території на кілька ізольованих одне від одного анклавів. В середині серпня 2014 року почалося вторгнення російських регулярних підрозділів на українську територію. Росія невідкладно почала формування регулярних військових з'єднань на території маріонеткових ДНР й ЛНР під своїм безпосереднім контролем.
За даними ГУР МОУ, формування двох армійських корпусів відбувалося на основі батальйонно-тактичних груп вторгнення Збройних сил Росії, що діяли в Україні у серпні-вересні 2014 року, а також незаконних збройних формувань, якими керували офіцери ГРУ Генштабу й ФСБ Росії.[10]
У липні 2015 року українськими силами було взято в полон майора Володимира Старкова, кадрового військовослужбовця Збройних сил РФ. Він дав детальні свідчення щодо структури та діяльності 12-го командування резерву.[14]
Протягом літа 2015 року, за словами голови РНБО Олександра Турчинова, терористичні війська, що формувалися місцевими й російськими добровільними терористами були замінені на структуровані військові підрозділи регулярної армії РФ.[12]
У серпні 2015 року «Інформнапалм» оприлюднив розслідування, згідно якого 12-те командування резерву (12 КРез, в/ч 89462) є ширмою для окупаційних військ на Донбасі — відряджених на проходження служби до Новочеркаська військовослужбовців відправляють далі до армійських корпусів на Донбасі.[15]
У серпні 2015 року 12-те командування резерву було перейменоване на Центр територіальних військ Південного військового округу (ЦТВ ПдВО, в/ч 64722).[14]
За даними ГУР МОУ, остаточне формування двох корпусів завершилося в жовтні-листопаді 2015 року.[13]
У грудні 2015 року ГУР МОУ повідомило, що командування окупаційними корпусами покладено на Центр територіальних військ, орган створений на базі 12-го командування резерву Південного військового округу.[16]
Інциденти[ред. | ред. код]
Служба безпеки України представила 9 лютого 2015 року докази співпраці з сепаратистами офіцерів російської групи спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін.[17]
У вересні 2015 року місія ОБСЄ сповістила, що зв'язок з її безпілотним літальним апаратом був втрачений неподалік села Сонцеве, що контролювалося проросійськими бойовиками. Бойовики не пустили співробітників місії на територію, де був втрачений безпілотник.[18] У травні 2017 року пошуковець Askai встановив, що до збиття безпілотника Schiebel Camcopter S-100 був причетний кадровий офіцер 90-ї зенітно-ракетної бригади протиповітряних військ РФ капітан Михайло Ус (рос. Михаил Ус).[19] Він з бойовиками фотографувався на фоні збитого безпілотника.[20][21]
Структура[ред. | ред. код]
2014[ред. | ред. код]
Російські окупаційні війська на Донбасі з кінця 2014 року діяли під управлінням 12-го командування резерву Південного військового округу, дислокованому у Новочеркаську. Оперативний та бойовий чин окупаційних військ здійснюється за стандартами й військовими статутами ЗС РФ. Війська були з'єднані у два армійські корпуси:[22]
- 1-й армійський корпус має у складі п'ять бригад, три полки, окремі батальйони і підрозділи забезпечення.
- 2-й армійський корпус має у складі 4 бригади, 2 полки, окремі батальйони і підрозділи забезпечення.
2015[ред. | ред. код]
За повідомленням ГУР, замість 12-го командування резерву Південного військового округу у Новочеркаську сформовано Центр територіальних військ.[16]
2016[ред. | ред. код]
Навесні 2016 року ЗС РФ розпочали створення третього армійського корпусу на території Росії неподалік кордону з Україною.[23] Створено також Центр інформаційного протиборства.
Особовий склад[ред. | ред. код]
Чисельність[ред. | ред. код]
За даними ГУР МОУ станом на квітень 2016 року, до 70 % рядового особового складу корпусів укомплектовано з громадян Росії (у тому числі 45 % кадрові російські військові й 25 % — російські найманці) й 30 % громадян України з окупованих територій Донецької й Луганської областей[10][24] (за іншими даними — 40 %).
Штатна чисельність 2-ох армійських корпусів — понад 33 тисяч солдат та офіцерів.[22]
22 березня 2017 Дмитро Тимчук повідомив про існування розпорядженням керівництва Міноборони РФ щодо збільшення загальної чисельності окупаційних корпусів до 50 тис. чол.[25] Ці ж дані повідомив Олександр Турчинов 20 квітня 2017 року — на окупованих територіях публічно анонсоване збільшення чисельності 1-го та 2-го армійських корпусів з 35 тис. до 50 тис. людей.[26]
Окупаційний контингент кадрових військ[ред. | ред. код]
Окрім сформованих на змішаній основі армійських корпусів, на території України перебувають батальйонні і ротні тактичні групи кадрових військ РФ.
На початку березня 2015 року командувач сухопутними військами США в Європі генерал-лейтенант Бен Годжес повідомив, що Росія підтримує сепаратистів на сході України приблизно 12 тисячами солдатів. Йдеться про російських військових інструкторів, техніків з обслуговування сучасних систем озброєння і безпосередньо бойові частини.[27]
На літо 2015 року, на окупованій території знаходиться військовий резерв у складі 15-ти батальйонних й 6-ти ротних тактичних груп ЗС Росії чисельністю понад 9 тисяч чоловік.[22]
Чисельність регулярних військ РФ на території ОРДЛО у різний час оцінювали у 6—12 тис. чол.[28][29][30][31]
Оперативний резерв[ред. | ред. код]
Поряд зі східним кордоном України станом на серпень 2015 року були сконцентровані російські війська у складі 30-ти батальйонних й 14-ти ротних тактичних груп чисельністю 50,5 тисяч чоловік.[22]
1 січня 2016 року Олександр Турчинов повідомив, що Росія здійснює передислокацію своїх військових сил в західному напрямку поближче до кордону з Україною та збільшує російський військовий потенціал в окупованому Криму.[32]
Озброєння[ред. | ред. код]
На окупованих територіях накопичені велика кількість важкого озброєння, військової техніки, великих обсягів паливно-мастильних матеріалів та боєприпасів, що має забезпечити наступальні дії.
За даними СБУ станом на серпень 2015 року, армійські корпуси на території ОРДЛО мали:[22]
- 450 танків
- 950 бойових бронемашин (БМП, БТР, БМД)
- 370 гармат
- 200 систем залпового вогню
За мінімальними оцінками станом на січень 2017 року на основі лише фото матеріалів, що не враховують трофейну українську техніку, а також без врахування артилерійських формувань та підрозділів територіальної оборони проросійських сил, сумарне озброєння лінійних мотострілецьких бригад і полків на території ОРДЛО, без врахування САУ з артилерійських бригад, складає щонайменше:[33]
- 305 танків
- 409 БМП
- 82 БТРів
- 134 МТ-ЛБ
- 129 САУ 2С1
За даними МВС України на червень 2018 року, окупаційні корпуси налічують 35 тис. чоловік. В їхньому арсеналі 478 танків, 848 бронемашин, 750 артилерійських систем і мінометів, 208 реактивних систем залпового вогню, 363 протитанкових засобів, 419 засобів протиповітряної оборони.[34]
Командування[ред. | ред. код]
Основні штабні й командні посади окупаційних військ обіймаються кадровими офіцерами ЗС РФ. Російські окупаційні війська на Донбасі підпорядковані спеціально для цього створеному 12-му командуванню резерву Південного військового округу ЗС Росії зі штабом у місті Новочеркаськ Ростовської області. Керівництво військами здійснюється Генеральним штабом Росії, зокрема через Центр територіальних військ Південного військового округу.
Загальне командування[ред. | ред. код]
Оперативним командуванням, координацією та взаємодією між усіма військовими формуваннями, котрі зосереджені на Донбасі — терористичними й регулярними військами ЗС РФ на Донбасі виконували:
- (2014) генерал армії Валерій Герасимов, начальник Генерального штабу Збройних сил Росії, 1-й заступник міністра оборони Росії;[11][35]
- (2015) генерал-полковник Сергій Істраков, заступник начальника ГШ ЗС РФ, керівник головного штабу Сухопутних військ Росії.[16][36][37]
12 Командування Резерву ПдВО → Центр територіальних військ ПдВО[ред. | ред. код]
Командувачі:
- (осінь 2014 — весна 2015) генерал-лейтенант Гурулєв Андрій Вікторович, командувач 58-ї армії;[11][38][39]
- (з весни 2015) генерал-лейтенант Сердюков Андрій Миколайович, який з жовтня 2013 року є 1-м заступником командувача Південного військового округу (документи прикриття на прізвище Сєдов);[11][35][40]
Начальники штабу:
- (2014) генерал-лейтенант Соломатін Сергій Віталійович;[11][35]
- (2015) генерал-лейтенант Теплінський Михайло Юрійович.[36][41]
Звіти розвідки[ред. | ред. код]
7 січня 2016 року прес-служба Головного управління розвідки Міноборони України повідомила, що незаконними збройними угрупуванням бойовиків в окупованому Новоазовську Донецької області керує полковник ЗС РФ.[42] Так, за даними української розвідки, командиром «9 окремого мотострілецького полку» виявився Бондарєв Дмитро Євгенович, колишній командир 51-го парашутно-десантного полку 106-ї повітряної дивізії, яка дислокується в Тулі. Відмічається, що російський військовик має досвід бойових дій на території Чеченської Республіки. Як повідомлялося, у березні ГУР МО України встановило факти участі у бойових діях наступних кадрових російських військових офіцерів: генерал-майор ЗС РФ Тимофєєв Ігор Борисович (прізвище прикриття — Соколов) перебуває на посаді «командира 3 отдельной мотострелковой бригады (Горловка) 1 АК (Донецк, Украина) Центра территориальных войск Южного военного округа ВС Российской Федерации»; командувач 1 АК генерал-майор ЗС РФ Асапов Валерій Григорович; «заместитель по работе с личным составом» 1 АК полковник ЗС РФ Чирков Євген Володимирович; командир 2 окремої мотострілецької бригади (Луганськ, Україна) 2 АК полковник ЗС РФ Рузинський Андрій Юрійович.[43] До того ж, ще у січні місяці в сепаратистських пабліках у соціальних мережах повідомлялося про виявлення у Стаханові тіла вбитого майора ЗС РФ, у речах якого було знайдено посвідчення на ім'я Андрюшкін А. А.[44]
Центр інформаційного протиборства[ред. | ред. код]
За даними ГУР МОУ, керівництвом ГШ ЗС РФ було створено «Центр інформаційного протиборства» з метою підвищення ефективності ведення інформаційної війни проти України. «Центр інформаційного протиборства» перебуває у складі Центру територіальних військ ПдВО.[45]
Керує центром полковник Збройних сил РФ Карпов Костянтин Леонідович.[46]
До завдань центру входить:
- дискредитація політичного керівництва та командування Збройних Сил України, провокування недовіри до них;
- формування думки про поширення в Україні расизму та міжнаціональної нетерпимості;
- переконання міжнародної спільноти у систематичних порушеннях українською владою режиму припинення вогню та приховане нарощування ЗС України сил та засобів вздовж лінії розмежування з метою відновлення активних бойових дій;
- створення негативного іміджу сил АТО шляхом звинувачення українських військовослужбовців у скоєнні злочинів та протиправних дій, зокрема стосовно цивільного населення;
- деморалізацію українських військовослужбовців;
- формування антиукраїнських настроїв у населення тимчасово окупованих територій України.
Структура[ред. | ред. код]
- Відділ інформаційної ізоляції району бойових дій (забезпечує тотальне домінування російських мас-медіа в інформаційному просторі тимчасово окупованих територій України)
- Відділ дезінформації і контрпропаганди (здійснює дискредитацію політичного керівництва та командування Збройних Сил України)
- Відділ військово-цивільної взаємодії (створює негативний імідж сил АТО шляхом звинувачення українських військовослужбовців у скоєнні злочинів та протиправних дій стосовно цивільного населення)
Реакція[ред. | ред. код]
- У серпні 2015 року голова РНБО України Олександр Турчинов сказав, що особливість формування й функціонування корпусів свідчить про створення російських окупаційних військ за німецькою моделлю «Ваффен-СС» часів Другої світової війни, коли такі підрозділи комплектувалися за рахунок добровольців-іноземців, а керівні посади обіймали німецькі офіцери СС. Іноземці-добровольці окупованих територій у лавах підрозділів «Ваффен СС» використовувалися як «гарматне м'ясо».[12]
Див. також[ред. | ред. код]
- Російські сили вторгнення на території України (з 2014)
- Окупаційні війська РФ в Криму
- 3-й армійський корпус (РФ)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Гібридна армія РФ під Світлодарськом понесла великі втрати - ГУР. ЛІГА.Новости. 30 червня 2016. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
- ↑ Гібридна армія вдарила з важкого озброєння на всіх напрямках – карта АТО. tyzhden.ua. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
- ↑ Гібридна окупаційна російська армія вкотре спростовує Путіна, що “іхтамнєт” (ФОТО, ВІДЕО) (укр.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
- ↑ Російська гібридна армія знову засвітила поставки російської зброї на Донбас (ВІДЕО) (укр.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
- ↑ ukraineunderattack.org. У США почали використовувати термін “об’єднані російсько-сепаратистські сили” щодо конфлікту на Донбасі | Ukraine Under Attack. ukraineunderattack.org (укр.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 3 червня 2017.
- ↑ США изменили подход в освещении роли Москвы в кризисе в Украине. Крым.Реалии (рос.). Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 3 червня 2017.
- ↑ Россия тоже готовит резервистов (англ.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
- ↑ Россия тоже готовит резервистов / Воины и Армии / Независимая газета. archive.li. 26 жовтня 2017. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
- ↑ ВИФ2 NE : Ветка : 12-е командование резерва ЮВО. archive.li. 26 жовтня 2017. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
- ↑ а б в 70% бойовиків на Донбасі – громадяни Росії, 25% - кадрові військові та 45% - так звані «добровольці», - воєнна розвідка | UACRISIS.ORG. Український кризовий медіа-центр (uk-UA). 27 квітня 2016. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
- ↑ а б в г д В Адміністрації Президента представили незаперечні докази збройної агресії Росії проти України | UACRISIS.ORG. Український кризовий медіа-центр (uk-UA). 31 серпня 2015. Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
- ↑ а б в Олександр Турчинов: На Донбасі нам протистоять військові підрозділи регулярної армії РФ, сформовані за моделлю «Ваффен-СС» - Рада національної безпеки і оборони України. www.rnbo.gov.ua. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
- ↑ а б Розвідка розкрила структуру окупаційних військ РФ в Донбасі. ЛІГА.Новости. 27 квітня 2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
- ↑ а б в Цензор.НЕТ. Росийский «зеленый горошек», или что такое загадочный 12-й КРЕЗ страны-агрессора?. Цензор.НЕТ (ru-RU). Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 17 березня 2018.
- ↑ Військова частина №89462 у Новочеркаську — ширма для "ДНР/ЛНР"? - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 3 серпня 2015. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
- ↑ а б в Реорганізація 12 командування резерву Південного ВО ЗС РФ у Центр територіальних військ. www.ukrmilitary.com. Архів оригіналу за 25 жовтня 2017. Процитовано 25 жовтня 2017.
- ↑ СБУ отримала докази співпраці з терористами офіцерів РФ з СЦКК. Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
- ↑ Latest from OSCE Special Monitoring Mission (SMM) to Ukraine based on information received as of 31 August 2015 | OSCE. www.osce.org (англ.). Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 29 травня 2017.
- ↑ @DFRLab (30 травня 2017). Russian Air Defense Officer Found Exactly Where Putin Said He Was Not. Medium. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 31 травня 2017.
- ↑ Askai. Боевики "ДНР", российский офицер ПВО и сбитый беспилотник ОБСЕ. Фото сентября 2015-го года. (1/2). Twitter (укр.). Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 29 травня 2017.
- ↑ Askai. Боевики "ДНР", российский офицер ПВО и сбитый беспилотник ОБСЕ. Фото сентября 2015-го года. (2/2). Twitter (укр.). Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 29 травня 2017.
- ↑ а б в г д Структура гібридної армії. www.depo.ua. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017.
- ↑ РФ создает третий армейский корпус на границе с Украиной - Грицак. ЛІГА.Новости. 22 березня 2016. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
- ↑ У арміях "ДНР-ЛНР" майже не залишилось місцевих. Експрес - онлайн. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 7 травня 2017.
- ↑ РФ хоче збільшити чисельність окупаційних військ на Донбасі до 50 тисяч осіб – Тимчук (укр.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017.
- ↑ Росія готує наступ, вторгнення потребуватиме 2-3 години, - Турчинов. espreso.tv. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017.
- ↑ Пентагон: На сході України — 12 тисяч російських солдатів // Українська правда. 04.03.2015. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
- ↑ Генштаб розкрив структуру російсько-окупаційних військ на Донбасі (інфографіка) (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 23 квітня 2017.
- ↑ США оцінюють кількість російських військових на сході України у 12 тисяч. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2017.
- ↑ BBC News — Russian soldiers 'dying in large numbers' in Ukraine — Nato. Архів оригіналу за 13 березня 2015. Процитовано 21 квітня 2017.
- ↑ На Донбасі воюють від 9 до 12 тисяч російських військових — британський експерт. Архів оригіналу за 30 грудня 2015. Процитовано 21 квітня 2017.
- ↑ Турчинов розповів, як РФ стягує військові сили до кордону з Україною. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
- ↑ feldherrnhalle (22 січня 2017). Чи настільки страшний вовк, як його малюють?. Обитель цивилизатора. Архів оригіналу за 3 травня 2017. Процитовано 24 січня 2017.
- ↑ Цензор.НЕТ. СТРАТЕГІЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ УКРАЇНИ І ДЕОКУПАЦІЇ ДОНБАСУ."МЕХАНІЗМ МАЛИХ КРОКІВ". Цензор.НЕТ (рос.). Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 травня 2019.
- ↑ а б в Zaxid.net. СБУ опублікувала прізвища російських генералів, які командують військами на Донбасі. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
- ↑ а б Разведка назвала имена двоих высших чинов оккупанта в Донбассе. ЛІГА.Новости. 26 листопада 2015. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 21 жовтня 2017.
- ↑ Вищий командний склад збройних сил Росії, особисто відповідальний за ведення бойових дій на території України, генерал-полковник ІСТРАКОВ Сергій Юрійович. gur.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
- ↑ Військовий злочинець, генерал-лейтенант ЗС РФ ГУРУЛЬОВ Андрій Вікторович. gur.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
- ↑ Разведка выследила троих генералов РФ, командовавших боевиками. ЛІГА.Новости. 8 квітня 2016. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
- ↑ Командувач Повітрянодесантними військами ЗС РФ генерал-полковник СЕРДЮКОВ Андрій Миколайович - Головне управління розвідки МО України. 24 липня 2017. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
- ↑ Вищий командний склад Збройних сил Росії, особисто відповідальний за ведення бойових дій на території України. ГУР МО України. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 21 жовтня 2017.
- ↑ Бойовиками Новоазовська керує полковник Збройних сил РФ — Міноборони. Громадське радіо. 07.01.2016. Архів оригіналу за 18 січня 2016. Процитовано 31.01.2016.
- ↑ Обстановка в районі проведення АТО станом на 7 березня 2016 року. Служба зв’язків з громадськістю ГУР МО України. 07.03.2016. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 07.03.2016.
- ↑ В Стаханове найден убитым российский военный. Новости Донбасса. 30.01.2016. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 31.01.2016.
- ↑ Особливості діяльності Управління інформаційного протиборства Центру територіальних військ Південного військового округу ЗС РФ - Головне управління розвідки МО України. gur.mil.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
- ↑ Військовий злочинець, полковник ЗС РФ КАРПОВ Костянтин Леонідович - Головне управління розвідки МО України. gur.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Гай-Нижник П. П. Росія проти України (1990—2016 рр.): від політики шантажу і примусу до війни на поглинання та спроби знищення. [Архівовано 5 лютого 2019 у Wayback Machine.] — К.: «МП Леся», 2017. — 332 с. ISBN 978-617-7530-02-1
- Збройна агресія Росії проти України // ГУР МОУ
- Олександр Турчинов: На Донбасі нам протистоять військові підрозділи регулярної армії РФ, сформовані за моделлю «Ваффен-СС» 27.08.2015 [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Структура гібридної армії «Новоросії» [Архівовано 18 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Розвідка розкрила структуру окупаційних військ РФ в Донбасі 27.04.2016 13:25 [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Інформація Адміністрації Президента України (серпень 2015) [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Генштаб розкрив структуру російсько-окупаційних військ на Донбасі (06.08.2016) [Архівовано 5 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- «Армійські корпуси» незаконних збройних формувань реорганізували в «оперативно-тактичні об’єднання», оновлено командний склад – дані дослідження «СтопТерор». http://uacrisis.org/. Український кризовий медіацентр. 11 серпня 2016. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 24 липня 2017.
- Юрій Лапаєв, Хто воює проти нас на Донбасі [Архівовано 21 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Український тиждень, 8 лютого 2018
- Игорь Ильяш, Сколько белорусов прошли через войну на Донбассе? Расследование «Белсата» [Архівовано 1 березня 2018 у Wayback Machine.](рос.) // Белсат, 27 лютого 2018 (дзеркало)
- Рафаель Люкманов. Вірогідна реальність війни з Росією (рос.). http://uain.press/. 18 квітня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
- 160 Тысяч Ихтамнетов: Пенсионный Фонд РФ Случайно Рассекретил Военные Потери В Украине. http://ekoinvest.pp.ua/. EcoInvest. 30 червня 2018. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018.
- Tsybulenko E., Francis J.A., Почему их нельзя называть «сепаратистами»? [Архівовано 15 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.) (Separatists or RussianTroops and Local Collaborators? Russian Aggression in Ukraine: The Problem of Definitions. pp. 123–144) // The Use of Force against Ukraine and International Law. T.M.C. Asser Press/Springer, The Hague (2018) — 14 січня 2019
- Збройна агресія Російської Федерації проти України. Участь Збройних сил Російської Федерації в бойових діях на територіях Донецької та Луганської областей у період із березня 2014 р. до лютого 2015 р. [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.] // ca-scu.org, 2020
|