Едвін Еббот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еббот Едвін
Foto E. A. Abbott.jpg
Основні відомості
Дата народження: 20 грудня 1838(1838-12-20)[1]
Місце народження: Мерілебон, Лондон
Країна: Велика Британія Велика Британія
Альма-матер: Школа Лондонського Сіті, Коледж святого Івана Кембриджського університету
Конфесія: християнство
Дата смерті: 12 жовтня 1926(1926-10-12)[1] (87 років)
Місце смерті: Кемден, Лондон
Праці й досягнення
Рід діяльності: письменник, викладач
Основні інтереси: теологія
Значні роботи:
Нагороди:

Командор ордена Британської імперії

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Едвін Еббот Еббот (англ. Edwin Abbott Abbott, нар.20 грудня 1838 р. — 12 жовтня 1926 р.) — британський вчитель і богослов, визнання отримав за сатиричну повість «Флатландія» («Flatland») (1884). Доктор (Dr.), член Британської академії від 1913 року[2]

Біографія[ред.ред. код]

Едвін Еббот Еббот — старший син Едвіна Еббота (1808—1882), директора філологічної школи, en:Marylebone, і його дружини, Джейн Еббот (1806—1882). Його батьки були двоюрідними братом і сестрою. Едвін Еббот (мол.) здобув освіту в школі Лондонського Сіті і в Кембриджському коледжі Св. Іоанна,- опанував курси класики, математики та богослов'я, здобувши в коледжі кваліфікаційний ступінь. Є думка, що Еббот удостоївся премії Смітта в галузі прикладної математики. В 1862 р. Еббот призначений керівником школи ім. короля Едварда, Бірмінгем, а з 1865 р. він стає директором школи лондонського Сіті у віці всього 26 років, в якій під керівництвом Еббота навчалися майбутній прем'єр-міністр Г. Асквіт. В школі Еббот читав богослівський спецкурс en:Hulsean Lectures (1876 р.).

На пенсію Еббот вийшов у 1889 році і надалі присвятив себе літературній і богословської діяльності. Ліберальні погляди Еботта проявилися як в теології, так і в його книгах.

Творчі здобутки[ред.ред. код]

«Шекспірівська граматика» (1870) стала вагомим внеском у британську філологічні думку. У 1885 році Еббот опублікував життєпис Френсіса Бекона. Серед його богословських праць — три анонімні новели — «Philochristus» (1891), в якій він прагнув пробудити мотивацію до вивчення Євангелія, «Onesimus» (1882) і «Silanus the Christian» (1908). Серйознішими виявилися також анонімні богословські праці «The Kernel and the Husk» (1886), «Philomythus» (1891), книга «The Anglican Career» про кардинала Ньюмена (1892), а також його стаття «Євангеліє» у дев'ятому виданні Британської енциклопедії, які в цілому є критичними і спричинили неабиякий відгук у англійському богословському світі. Також Ебботом написаний «St Thomas of Canterbury, his Death and Miracles» (1898), «Johannine Vocabulary» (1905) і «Johannine Grammar» (1906). Еббот також писав навчальні видання — його «Via Latina: перша книга латини» (1898) широко була поширена по закаладах освіти.

Houghton EC85 Ab264 884f - Flatland, title.jpg

Флатландія[ред.ред. код]

Найвідомішою працею Еббота є повість «Флатландія. Повість численних вимірів» («Flatland: A Romance of Many Dimensions») (1884), що описує двовимірний світ і досліджує природу розмірів. Її часто відносять до наукової фантастики, хоча точніше було її вважати «математичною фікцією». З появою сучасної наукової фантастики з 1950-х до наших днів Flatland переживає відродження популярності у колі поціновувачів наукової фантастики і кіберпанку. Flatland надихнула чимало мистецьких творів в кінематографі та літературі.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: open data platform — 2011.
  2. Deceased Fellows: British Academy Fellows // The British Academy.(англ.)

Посилання[ред.ред. код]


П'єр Абеляр Це незавершена стаття про теолога.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[[Категорія:Члени Лондонського