Герберт Генрі Асквіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герберт Генрі Асквіт
Herbert Henry Asquith
Герберт Генрі Асквіт
Прапор
52-й Прем'єр-міністр Великої Британії
5 квітня 1908 року — 5 грудня 1916 року
Монарх: Едуард VII
Георг V
Попередник: Генрі Кемпбелл-Баннерман
Наступник: Девід Ллойд Джордж
Прапор
Лідер опозиції
12 лютого 1920 року — 21 листопада 1922 року
Прем'єр-міністр: Девід Ллойд Джордж
Ендрю Бонар Лоу
Монарх: Георг V
Попередник: Дональд Маклейн
Наступник: Рамсі Макдональд
Прапор
Лідер опозиції
6 грудня 1916 року — грудень 1918 року
Прем'єр-міністр: Девід Ллойд Джордж
Монарх: Георг V
Попередник: Едвард Карсон
Наступник: Дональд Маклейн
Прапор
Канцлер скарбниці
10 грудня 1905 року — 12 квітня 1908 року
Прем'єр-міністр: Генрі Кемпбелл-Баннерман
Монарх: Георг V
Попередник: Остін Чемберлен
Наступник: Девід Ллойд Джордж
Прапор
Міністр внутрішніх справ Великої Британії
18 серпня 1892 року — 25 червня 1895 року
Прем'єр-міністр: Вільям Гладстон
Попередник: Генрі Меттьюс
Наступник: Меттью Вайт Рідлі
 
Партія: Ліберальна партія
Освіта: Оксфордський університет
Ім'я при народжені: Herbert Henry Asquith
Народження: 12 вересня 1852(1852-09-12)
Лідс, Йоркшир
Смерть: 15 лютого 1928(1928-02-15) (75 років)
Беркшир
Громадянство: Велика Британія
Віросповідання: Конгрегаціоналізм
Батько: Джозеф Діксон Асквіт
Мати: Емілі Вільямс
У шлюбі з: Гелен Мелланд
Марго Теннант
Діти: Elizabeth Bibesco[d], Raymond Asquith[d], Herbert Asquith[d], Arthur Asquith[d], Violet Bonham Carter[d], Cyril Asquith, Baron Asquith of Bishopstone[d], Ентоні Асквіт, Herbert Asquith[d][1], Brig.-Gen. Hon. Arthur Melland Asquith[d][1], Lady Elizabeth Charlotte Lucy Asquith[d][1] і Anthony Asquith[d][1]
Автограф: HH Asquith Signature.svg
Нагороди:
Орден підв'язки

Медіафайли у Вікісховищі?

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Wikisource-logo.svg Роботи у  Вікіджерелах

Герберт Генрі Асквіт, першій граф Оксфорда та Асквіта (англ. Herbert Henry Asquith), 12 вересня 1852 — 15 лютого 1928 — британський політик.

Асквіт був у 19051908 роках канцлером Королівської скарбниці, 52-м прем'єр-міністром Великої Британії у 19081916, лідером ліберальної партії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Морлі, у Західному Йоркширі у родині торгівця вовною Джозефа Діксона Асквіта (англ. Joseph Dixon Asquith, 1825—1860) та його дружини Емілі Вільямс. Мав одного старшого брата і трьох молодших сестер. Батьки були конгрегаціоналістами.

Батько помер, коли Герберту Асквіту було 8 років. Він навчався у школі Лондонського Сіті. У 1870 році вступив до Оксфордського університету.

Після закінчення університету займався юридичною практикою. У 1877 році одружився з дочкою лікаря Гелен Мелланд (Helen Kelsall Melland), яка народила йому п'ятьох дітей. Вона померла 1891 року від тифу.

У 1886 році Асквіта було обрано до парламенту від Східного Файфу. Кілька разів переобирався від того самого округу, зберігаючи своє парламентське місце до 1918 року. У 1892 році був призначений на пост міністра внутрішніх справ у кабінеті Вільяма Гладстона.

У 1893 році під час страйків у вугільній промисловості Асквіт відрядив 400 поліцейських до шахтарського міста Фізерстоун у Йоркширі, щоб допомогти місцевій владі упоратись із заворушеннями. Для придушення заворушень були залучені також і військові частини, які відкрили вогонь по робітникам й убили двох.

У 1894 році Асквіт вдруге одружився. Цього разу його обраницею стала Марго Теннант (англ. Margot Tennant). У 1895 році ліберали програли вибори й Аксвіт втратив міністерський пост.

У 19051908 роках займав пост Канцлера казначейства.

У 1908 році Едуард VII призначив Асквіта на посаду голови уряду.

Під час його перебування на посту прем'єр-міністра було здійснено низку важливих соціальних та економічних реформ, зокрема, запровадження соціального страхування і державного пенсійного забезпечення.

У 1916 році, у розпал Першої світової війни глава коаліційного уряду ліберал Герберт Асквіт втратив підтримку Палати громад та вийшов у відставку[2].

Родина[ред. | ред. код]

Старший син Герберта Генрі Асквіта Реймонд (1878—1916) загинув під час Першої світової війни на полях Франції. Єдиний син Реймонда Джуліан (1916—2011) народився за кілька місяців до смерті батька, й по смерті свого діда у лютому 1928 року став 2-м графом Оксфордом і Асквітом, ці титули він носив упродовж 83 років до своєї смерті у січні 2011 року. Другий син Герберта — відомий англійський режисер Ентоні Асквіт (1902—1968).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Lundy D. R. The Peerage — 717826 екз.
  2. Громико, Великобритания эпоха реформ. М 2007 (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]