Егвала Сейон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Егвала Сейон
እጓለ ጽዮን


70-й Імператор Ефіопії
червень 1801 — 12 червня 1818 року
Попередник: Деметрос
Наступник: Йоас II
 
Народження: 18 століття
Смерть: 12 червня 1818(1818-06-12)
Віросповідання: Ефіопська православна церква
Династія: Соломонова династія
Батько: Ізкеяс
Дружина: Валатта Йясус

Егвала Сейон — негус Ефіопії з Соломонової династії. Був сином імператора Ізкеяса.

Життєпис[ред. | ред. код]

Після того періоду, коли імператорський трон упродовж короткого часу займали різні правителі, а деякі з них — по кілька разів, військові лідери Тиграю, оромо та інших об'єднали свої зусилля, щоб посадити на царство Егвалу Сейона[1].

Майже упродовж всього свого правління негус не залишав свою столицю[2]. У регіонах керували довірені військові лідери (раси).

Починаючи з 1803 року, його правління було позначено постійною громадянською війною. Двічі повстанці нападали на Гондер (1804 та 1808)[3]. Трохи менше, ніж за п'ять років рас Зевде намагався відновити владу Текле Гійоргіса I. Однак останній відмовився від участі в кампанії та повернувся до власного маєтку[4].

Незважаючи на політичну імпотенцію імператора, він досягнув успіху в підтримці мистецтв. Зокрема, він збудував церкву Дебре Берхан Селассіє, відому вражаючою колекцією картин[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Henry Salt, A Voyage to Abyssinia and Travels into the Interior of that Country, 1814 (London: Frank Cass, 1958), стор. 262
  2. H. Weld Blundell, The Royal chronicle of Abyssinia, 1769–1840 (Cambridge: University Press, 1922), стор. 473
  3. E. A. Wallis Budge, A History of Ethiopia: Nubia and Abyssinia, 1928 (Oosterhout, the Netherlands: Anthropological Publications, 1970), стор. 481
  4. Weld Blundell, Royal chronicle, стор. 483
  5. Stuart Munro-Hay, Ethiopia, the unknown land: a cultural and historical guide (London: I.B. Tauris, 2002), стор. 144, 146