Невая Крестос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Невая Крестос


19-й Імператори Ефіопії
1344 — 1372
Попередник: Амда Сейон I
Наступник: Невая Мар'ям
 
Народження: 14 століття
Смерть: 1372
Династія: Соломонова династія
Батько: Амда Сейон I
Діти: Невая Мар'ям
Девіт I

Невая Крестос — імператор Ефіопії з Соломонової династії. Був старшим сином негуса Амди Сейона I.

Правління[ред. | ред. код]

За часів його правління відбулось повстання Алі ібн Сабр ад-Діна з династії Валашма. У відповідь Невая Крестос провів кампанію на сході імперії: в султанатах Адал та Іфат. Через відсутність підтримки серед підданих повстання ад-Діна виявилось невдалим, в результаті його було взято у полон разом з усіма його синами. Зрештою султанат Іфат було знищено як державне утворення. Негус ув'язнив усіх синів повсталого султана, окрім Ахмада, якого зробив губернатором території Іфат. Утім, за вісім років Алі був звільнений та повернувся до влади. Ахмад та його сини були усунуті від управління територією[1].

Незважаючи на акції проти церкви, яких негус вживав на початку свого правління, у подальшому Невая Крестос палко підтримував Олександрійського патріарха Марка IV, якого ув'язнив султан Єгипту Аль-Саліх. Спочатку негус ув'язнив єгипетських купців у своєму царстві, потім виступив значними силами проти Єгипту. Легенда свідчить, що патріарха Марка було звільнено, після чого була відряджена делегація, щоб переконати імператора повернутись до меж своїх володінь[2].

Імператору також приписують відновлення старовинної церкви на озері Гайк, яку згодом (1531) зруйнував імам Ахмед ібн Ібрагім аль-Газі[3]. Збереглись також копії трьох законів, датованих роками правління Неваї Крестоса, що свідчать про те, що влада негуса у ті часи сягала Серає (сучасна Еритрея) і Тиграю[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Taddesse Tamrat, Church and State, стор. 146-8; E.A. Wallis Budge, A History of Ethiopia: Nubia and Abyssinia, 1928 (Oosterhout, the Netherlands: Anthropological Publications, 1970), стор. 299
  2. Taddesse Tamrat, Church and State, стор. 253; Paul E. Henze, Layers of Time: A History of Ethiopia (New York: Palgrave, 2000), стор. 67
  3. Sihab ad-Din Ahmad bin 'Abd al-Qader, Futuh al-Habasa: The conquest of Ethiopia, translated by Paul Lester Stenhouse with annotations by Richard Pankhurst (Hollywood: Tsehai, 2003), стор. 265
  4. G.W.B. Huntingford, The Historical Geography of Ethiopia (London: The British Academy, 1989), стор. 82