Гебре Мескель Лалібела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гебре Мескель Лалібела
ገብረ መስቀል ላሊበላ
Гебре Мескель Лалібела
7-й Негус Ефіопії
1181 — 1221
Попередник: Кедус Гарбе
Наступник: На'акуето Ла'аб
 
Народження: 12 століття
Ефіопія
Смерть: 13 століття
Династія: Загве
Батько: Джен Сеюм
Діти: Єтбарак

Гебре Мескель Лалібела (амх. ገብረ መስቀል ላሊበላ) — негус Ефіопії з династії Загве. Був канонізований Ефіопською церквою. Був сином Джена Сеюма та братом Кедуса Гарбе. Вважається, що він правив упродовж 40 років[1]. Відомий як монарх, який збудував монолітну церкву Святого Георгія у Лалібелі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Хрест Лалібела

Існує легенда, де сказано, що незабаром після народження, рій бджіл оточив його, але не кусав. Перелякана мати, охоплена духом пророцтва, вигукнула: «Бджоли знають, що ця дитина стане царем!». Після цього його назвали Лалібела, що означає «бджоли, визнають верховну владу».

Після того, як у юнацтві Лалібела відвідав Єрусалим, у нього виникла ідея створити Новий Єрусалим як столицю Ефіопської імперії. З цієї причини багато місць у Лалібела мають назви біблійного походження. Один з таких прикладів є річка Йордан. Після зведення на трон негус Лалібела прийняв ім'я Гебре Мескель («служитель хреста»). Він став відомий по всій імперії за свою щедрість. На честь Лалібела був названий хрест.

Члени династії Загве стверджували свою легітимність, посилаючись на біблійний текст. Вони оголосили, що ототожнюють себе з Мойсеєм, який, згідно з Книзі Чисел 12: 1, одружився на ефіопської жінці. Єгипетський історик вірменського походження Абу Саліх ал-Армані, який жив в XII столітті, узагальнив місцеві традиції і чутки, та стверджував, що негус Лалібела був з родини Мойсея і Аарона та що можливий був прихід Мойсея в Абіссінію, а також що Мойсей одружився з дочкою царя.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Taddesse Tamrat, Church and State in Ethiopia (Oxford: Clarendon Press, 1972), стор. 56

Посилання[ред. | ред. код]

  • J. Perruchon. Vie de Lalibala, roi d'éthiopie: texte éthiopien et traduction française. Paris 1892. Онлайн-версія)