Перейти до вмісту

Едіт Несбіт

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Едіт Несбіт
Edith Nesbit
Ім'я при народженніангл. Edith Nesbit
ПсевдонімE. Nesbit і Fabian Bland
Народилася15 серпня 1858(1858-08-15)[1][2][…]
Лондон, Сполучене Королівство[4] або Кеннінгтон, Ламбет, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство
Померла4 травня 1924(1924-05-04)[1][2][…] (65 років)
New Romneyd, Шепвейd, Кент[d], Кент, Англія, Велика Британія
ПохованняSt Mary in the Marshd
Країна Сполучене Королівство[5]
 Велика Британія
Діяльністьписьменниця, дитяча письменниця, поетеса
Сфера роботиFeard
Мова творіванглійська
Роки активностіз 1884
Magnum opusThe Railway Childrend
ЧленствоТовариство Фабіана[6]
БатькоJohn Collis Nesbitd
Брати, сестриMary Nesbitd і Caris Brooked[7]
У шлюбі зHubert Blandd і Thomas Tuckerd
Діти (5)Rosamund Edith Nesbit Blandd
Сайт: edithnesbit.co.uk

CMNS: Едіт Несбіт у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Е́діт Не́сбіт (англ. Edith Nesbit; *15 серпня 1858, Кеннінгтон — †4 травня 1924, Нью-Ромні) — англійська письменниця та поетеса, авторка численних творів для дітей.

Біографія

[ред. | ред. код]

Едіт Несбіт народилася в 1858 в сім'ї хіміка і вчителя сільськогосподарської школи Джона Колліза Несбіта, який помер у березні 1862[9]. Сім'я Несбіт постійно переїжджала протягом кількох років через слабість здоров'я її сестри Марії. Жили в Брайтоні, Бекінгемширі, Франції (Дьєпп, Руан, Париж, Тур, Пуатьє, Ангулем, Бордо, Аркашон, По, Баньєр-де-Бігорр), Іспанії і Німеччини, перед тим як оселитися на три роки в Халстд-Холлі в Халстеді на північно-заході Кента, місце яке пізніше описувалося в її «Дітях залізниці»[10].

Коли Едіт було 17, сім'я знову переїхала, цього разу в Лондон.

У 1877 році 19-річна Несбіт познайомилася з банківським клерком Г'юбертом Бландом. 22 квітня 1880 вона вступила з ним у шлюб, будучи вже вагітною. Їхній шлюб був відкритим. Бланд продовжив стосунки з Алісою Гоатсон, від якої мав двох дітей (Розамунд (нар. 1886) і Джон (нар. 1899), які були прийняті Несбіт. У шлюбі Едіт Несбіт народила трьох дітей: син Пол Бланд (18801940), якому були присвячені «Діти залізниці»; дочка Ірис Бланд (18811950) і син Фабіан Бланд (18851900), який помер у віці 15 років після операції на мигдаликах і якому вона присвятила книги «П'ятеро дітей та ельф», «Шукачі скарбів»[11].

Едіт Несбіт із чоловіком були одними із засновників Фабіанського товариства (предтечі Лейбористської партії) в 1884 р. Їх син Фабіан був названий на честь Товариства. Вони також співпрацювали з редакцією журналу товариства «Сьогодні». Також деякий час співпрацювали в соціал-демократичній федерації, але пізніше покинули її як надто радикальну. Едіт Несбіт активно читала лекції і писала статті про соціалізм протягом 1880-х. Також вона писала спільно з чоловіком під псевдонімом Фабіан Бланд, але ця її діяльність поступово поступилася місцем дитячій літературі у зв'язку з очевидним успіхом на цьому терені.

Прожила з 1899 по 1920 у Велл-Голл-Гаус, Елтем, Кент. 20 лютого 1917, через три роки після смерті чоловіка, вона одружилася з Томасом «Шкіпером» Такером, корабельним інженером.

До кінця життя жила в котеджі «Crowlink» у парафії Фристон, у східному Сассексі. Померла від раку легенів в 1924 у і була похована на кладовищі при церкві Святої Марії в Ромні-Марш, Східний Кент[12].

Українські видання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Bell A. Encyclopædia BritannicaEncyclopædia Britannica, Inc., 1768.
  5. http://web.archive.org/web/20170323100649/http://jeugdliteratuur.org/auteurs/edith-nesbit
  6. https://fabians.org.uk/permeating-politics/
  7. https://dvpp.uvic.ca/gree3.html
  8. а б datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  9. Holmes, John R. (2007). E. Nesbit. Guide to Literary Masters and Their Works. Salem Press.
  10. Elisabeth Galvin, The Extraordinary Life of E Nesbit, p. 16.
  11. Langley Moore, Doris (1966). E. Nesbit: a biography. Philadelphia and New York: Chilton Books. с. 70–71, 102—103.
  12. Gardner, Lyn (26 березня 2005). how did E Nesbit come to write such an idealised celebration of Victorian family life?. The Guardian.

Посилання

[ред. | ред. код]