Едіт Скоб

Едіт Скоб
фр. Édith Scob
Едіт Скоб. Лютий 2013 року
Ім'я при народженні	Едіт Скобельцина
Дата народження	21 жовтня 1937(1937-10-21) (87 років)
Місце народження	Париж, Франція
Дата смерті	26 червня 2019(2019-06-26)[…] (81 рік)
Місце смерті	Париж, Франція або XI округ Парижа, Париж, Франція
Громадянство	Франція
Професія	акторка
Роки активності	1958 — наш час
IMDb	ID 0778568
Едіт Скоб у Вікісховищі

Еді́т Скоб (фр. Édith Scob; 21 жовтня 1937(19371021), Париж, Франція — 26 червня 2019) — французька театральна та акторка кіно і телебачення. Дворазова номінантка на здобуття кінопремії «Сезар» (у 2009 і 2013 роках) в категорії Найкраща акторка другого плану .

Біографія

Едіт Скоб онука російського генерала Добровольчої армії Володимира Скобельцина. У 1976-у році, разом з чоловіком — композитором Жоржем Апергісом, створила в містечку Баньоле під Парижем експериментальну Майстерню театру і музики (ATEM). Активно знімається на телебаченні.

Кар'єра в кіно

Як акторку Едіт Скоб відкрив кінорежисер Жорж Франжю (Головою об стіну, 1958, Очі без обличчя, 1959). Згодом її запрошували у свої фільми Луїс Бунюель, Андре Кайят, Жак Ріветт, Ів Буассе, Жульєн Дювів'є, Анджей Жулавський, Рауль Руїс, Жан-Поль Раппно, Педру Кошта, Патріс Леконт, Леос Каракс, Олів'є Ассаяс, П'єр Рішар, Крістоф Ганс, Габріель Агійон та інші відомі кінорежисери.

Фільмографія (вибіркова)

Загалом фільмографія Едіт Скоб нараховує понад 100 кіно-, телефільмів та серіалів, у яких вона знімалася.

• 1957 — Людина в непромокальному плащі / L'Homme à l'imperméable
• 1958 — Головою об стіну / La Tête contre les murs
• 1960 — Очі без обличчя / Les Yeux sans visage
• 1961 — Убивця з телефонного довідника / L'assassin est dans l'annuaire
• 1962 — Спекотний суд / La Chambre ardente
• 1962 — Човен Еміля / Le Bateau d'Émile
• 1965 — Самозванець Тома / Thomas l'imposteur
• 1966 — Жанна на багатті / Jeanne au bûcher — Жанна д'Арк
• 1969 — Чумацький шлях / La Voie lactée
• 1972 — Стара діва / La Vieille Fille
• 1976 — Акробат / L'Acrobate
• 1977 — Кожному своє пекло / À chacun son enfer
• 1982 — Тисяча мільярдів доларів / Mille milliards de dollars
• 1983 — Убивче літо / L'été meurtrier
• 1989 — Радіо Ворон / Radio Corbeau
• 1991 — Мріяти не шкідливо / On peut toujours rêver
• 1991 — Коханці з Нового мосту / Les Amants du Pont-Neuf
• 1993 — Психи на волі / La Cavale des fous
• 1995 — Світ знизу / Casa de Lava
• 1999 — Віднайдений час / Le Temps retrouvé
• 1999 — Вірність / La Fidelite
• 2001 — Сильні душі / Les Âmes fortes
• 2001 — Братство вовка / Le Pacte des loups — графиня де Моранжья
• 2001 — Відок / Vidocq — Сільвія, власниця бордель
• 2002 — Бригада по-французьки / La Mentale
• 2003 — Щасливої дороги! / Bon Voyage — мадам Арбісот
• 2003 — Той день / Ce jour-là
• 2005 — Безіменний палець / L'Annulaire
• 2007 — Кадрове питання / La Question humaine
• 2008 — Літній час / L'heure d'été
• 2008 — Я тебе з'їм / фр. Je te mangerais
• 2012 — Корпорація «Святі мотори» / Holy Motors'
• 2013 — Наприклад, Електра / Par exemple, Électre
• 2014 — Інша Боварі / Gemma Bovery — мадам де Брессіньї
• 2015 — Сім'я в оренду / Une famille à louer — мадам Деляланд
• 2016 — Майбутнє / L'avenir — Іветта

Робота в театрі

У театрі Едіт Скоб працювала з Антуаном Вітезом, Клодом Режі, Люком Бонді та ін., грала в п'єсах Шекспіра, Мольєра, Ібсена, Чехова, С. Беккета, Ж. Ануя, Томаса Бернгарда. Виступала як режисер (Молодець Марини Цветаєвої на Авіньйонському фестивалі (1993), та ін.).

Визнання

Нагороди та номінації Едіт Скоб

Рік	Категорія/Нагорода	Фільм	Результат
Премія «Сезар»
2009	Найкраща акторка другого плану	Літній час	Номінація
2013		Корпорація «Святі мотори»	Номінація

Посилання

• Едіт Скоб на сайті IMDb (англ.)
• Едіт Скоб на сайті AlloCiné (фр.)