Екваторіальна Франція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бразильський тубілець, привезений в 1613 р до двору Людовика XIII

Екваторіальна Франція (фр. France Équinoxiale) — друга після Антарктичної Франції французька колонія в Південній Америці, що існувала в період 1612-1616 років. Розташовувалася на території сучасної Бразилії, в місті Сан-Луїс (штат Мараньян). Була швидко ліквідована португальськими силами.

Історія[ред. | ред. код]

Колонія з'явилася в 1612 році, після того як французька експедиція вирушила з міста Канкаль, Бретань, Франція. Її командиром був Даніель де ля Туш, сеньйор Равардьєра. Скориставшись ослабленням позицій португальців в роки унії з Іспанією, 500 французьких колоністів прибули на територію штату Мараньян в Бразилії. До слова, місце для майбутнього поселення французький капітан пригледів ще в 1604 році, але смерть короля відклала його плани почати колонізацію даної території. Засноване ними поселення отримало назву «Сан-Луїс», в честь французького короля (Людовик XIII).

У 1616 році колонія була зруйнована португальцями, але незабаром відновлена ​​в умовах колоніальної Бразилії, ставши єдиною столицею бразильського штату, який заснувала Франція, а не Португалія.

Наслідки[ред. | ред. код]

Незважаючи на свої початкові поразка, французи освоїлися в Південній Америці і вже 10 років по тому, в 1626 році приступили до освоєння території Французької Гвіани, до теперішнього часу керованою Францією.