Об'єднана енергетична система України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Об'єднана енергетична система України

Об'є́днана енергети́чна систе́ма Украї́ни — сукупність електростанцій, електричних і теплових мереж, інших об'єктів електроенергетики, що об'єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної й теплової енергії за їх централізованого управління.

У 2011 протяжність українських електричних мереж становила понад 1 млн кілометрів повітряних та кабельних ліній електропередачі напругою 6-750 кВ. Створення потужних електростанцій обумовили розвиток системоутворюючих мереж — ліній електропередачі 220, 330, 400, 500 і 750 кВ змінного та 800 кВ постійного струму[1].

Існуючі системоутворюючі електричні мережі об'єднаної енергетичної системи забезпечують майже у повному обсязі необхідний перерозподіл енергетичних потоків і видачу потужності атомних електростанцій. Лише Рівненська АЕС не могла забезпечити видачу потужностей усіх енергоблоків. З цією метою здійснено будівництво лінії електропередачі 750 кВ Рівненська АЕС — «Київська» з розширенням підстанції 750 кВ «Київська».

Регіональні системи[ред.ред. код]

Об'єднана енергетична система (ОЕС), об'єднує 8 регіональних електроенергетичних систем — Дніпровську, Донбаську, Західну, Кримську, Південну, Південно-Західну, Північну і Центральну, пов'язаних між собою системоутворюючими та міждержавними високовольтними лініями електропередач.

Південно-Західна електроенергетична система[2]
  • Площа: 69 000 км²
Назва Розташування Встановлена потужність (кВт)
1 Ладижинська ГЕС Вінницька обл., м. Ладижин 7500
2 Касперівська ГЕС Тернопільська обл., Заліщанський р-н., с. Касперівці 7500
3 Глибочанська ГЕС Вінницька обл., Тростянецький р-н., Глибочок 6130
4 Чернятська ГЕС Вінницька обл., Бершадський р-н., с. Чернятка 1400
5 Сутиська ГЕС Вінницька обл., Тиврівський р-н., смт. Сутиски 1400
6 Сабарівська ГЕС Вінницька обл., м. Вінниця, р-н. Сабарів 1050
7 Сандрацька ГЕС Вінницька обл., Хмільницький р-н., с. Широка Гребля 640
8 Щедрівська ГЕС Хмельницька обл., смт. Летичів 640
9 Мислятинська ГЕС Хмельницька обл., Ізяславський р-н., с. Мислятин 640
10 Боднарівська ГЕС Тернопільська обл., Гусятинський р-н., с. Боднарівка 630
11 Новокостянтинівська ГЕС Хмельницька обл., Летичиківський р-н., с. Новокостянтинів 525
12 Дмитренківська ГЕС Вінницька обл., Тульчинський р-н. 510
13 Скалопільська ГЕС Вінницька обл., Чернівецький р-н., с. Скалопіль 456
14 Брацлавська ГЕС Вінницька обл., Немирівський р-н., смт. Брацлав 400
15 Коропецька ГЕС Тернопільська обл., Монастирський р-н., с. Велеснів 350
16 Коржівська ГЕС Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н., с. Коржівка 320
17 Мартинківська ГЕС Хмельницька обл., Городоцький р-н., с. Мартинківці 300
18 Великокужелівська ГЕС Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н., с. Велика Кужелева 270
19 Браїлівська ГЕС Вінницька обл., Жмеринський р-н., смт. Браїлів 262
20 Гальжбіївська ГЕС Вінницька обл., Ямпільський р-н., с. Гальжбіївка 250
21 Мазурівська ГЕС Вінницька обл., Чернівецький р-н., с. Мазурівка 200
22 Слобода — Бушанська ГЕС Вінницька обл., Ямпільський р-н., с. Слобода-Бушанська 200
23 Петрашівська ГЕС Вінницька обл., Ямпільський р-н., с. Петрашівка 192
24 Білоусівська ГЕС Вінницька обл., Тульчинський р-н, с. Білоус 88
25 Гутівська ГЕС Вінницька обл., Тульчинськи р-н., с. Гути 60
  • Магістральні лінії електропередач: 2 196 км.
  • Підстанції: 9 шт.
    • потужність 4000 МВА
  • Інше: У 2009 році закінчено будівництво повітряної лінії 330 кВ Ладижинська ТЕС — Дністровська ГЕС на Дністровську ГАЕС.
Західна електроенергетична система[3]
  • Площа: 88 700 км2
  • Встановлена потужність: 6 130 МВт.
  • МГЕС:
Назва Розташування Встановлена потужність (кВт)
1 Оноківська ГЕС Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Оноківці 2650
2 Ужгородська ГЕС Закарпатська обл., м. Ужгород 1900
3 Яблуницька ГЕС Івано-Франківська обл., Верховинський р-н., с. Яблуниця 1000
4 Хрінницька ГЕС Рівненська обл., Демідовський р-н., с. Хрінники 900
5 Краснянська ГЕС Закарпатська обл., Тячівський р-н., с. Красна 800
6 Снятинська ГЕС Івано-Франківська обл., м. Снятин 800
7 Білинська ГЕС Закарпатська обл., Рахівський р-н., с. Білин 630
8 Явірська ГЕС Львівська обл., Турківський р-н., с. Явора 450
9 Млинівська ГЕС Рівненська обл., смт. Млинів 362
10 Золотолипська ГЕС Івано-Франківська обл., Тлумацький р-н., с. Золота Липа 300
  • Магістральні лінії електропередач: 3678.91
  • Підстанції: 20 шт.
    • потужність 10 800,6 МВА
Західна енергосистема України належить до енергосистем, що мають значні профіцитні енергогенеруючі потужності. ЗЕС утворює Бурштинський енергоострів для експорту електроенергії за межі країни: «Острів» працює в єдиній енергосистемі Європейського Союзу. Його утворює Бурштинська електростанція разом з прилеглою до неї електромережею та власними споживачами електроенергії в межах Закарпатської і частково Івано-Франківської та Львівської областей і охоплює територію площею 27 тис. км2 з населенням близько 3 млн чоловік.

Покриття навантаження споживачів «острова» здійснюється, крім Бурштинської ТЕС, Калуською теплоелектроцентраллю і Теребля-Ріцькою гідроелектростанцією (Закарпатська обл.), загальна наявна генерація яких оцінюється в 1950 МВт.

В «острові» сформовані електричні зв'язки з країнами колишнього UCTE, а також з Румунією на напрузі 220, 400 і 750 кВ, а саме:

  • з угорською енергосистемою: одна ЛЕП 750 кВ, одна ЛЕП 400 кВ, дві ЛЕП 220 кВ;
  • зі словацькою енергосистемою: одна ЛЕП 400 кВ;
  • з румунською енергосистемою: одна ЛЕП 400 кВ.

Крім того в Західній еелектроенергосистемі Добротвірська ТЕС — задіяна для експорту електроенергії в Польщу.

Центральна електроенергетична система[4]
  • Площа: 111 600 км2
  • Встановлена потужність: 4 500 МВт.
Назва Розташування Встановлена потужність (кВт)
1 Стеблівська ГЕС Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський р-н., смт. Стеблів 2850
2 Корсунь-Шевченківська ГЕС Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський 1600
3 Богуславська ГЕС Київська обл., м. Богуслав 950
4 Пединківська ГЕС Житомирська обл., Любарський р-н., с. Пединки 600
5 Дибинецька ГЕС Київська обл., Богуславський р-н., с. Дибинці 600
6 Миропільська ГЕС Житомирська обл., м. Миропіль 500
7 Лоташівська ГЕС Черкаська обл., Тальнівський р-н., с. Лоташеве 429
8 Гордашівська ГЕС Черкаська обл., Тальнівський р-н., с. Гордашівка 400
9 Звенигородська ГЕС Черкаська обл., м. Звенигородка 396
10 Кривоколінська ГЕС Черкаська обл., Тальнівський р-н., с. Криві Коліна 324
11 Повчанська ГЕС Житомирська обл., Лугинський р-н, с. Повч 320
12 Седнівська ГЕС Чернігівська обл., смт. Седнів 235
13 Любарська ГЕС Житомирська обл., м. Любар 200
14 Лисянська ГЕС Черкаська обл., смт. Лисянка 200
15 Бардівська ГЕС Житомирська обл., 180
16 Млинищівська ГЕС Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Мленище 180
17 Кам'янобрідська ГЕС Черкаська обл., Лисянський р-н., с. Кам'яний Брід 165
18 Лопатицька ГЕС Житомирська обл., Олевський р-н,, с. Лопатичі 160
19 Троянівська ГЕС Житомирська обл., Житомирський р-н., с. Троянів 150
20 Лугинська ГЕС Житомирська обл., смт. Лугини 125
21 Корсунь-Шевченківська ГЕС — 2 Черкаська обл., м. Корсунь-Шевченківський 110
  • Магістральні лінії електропередач: 2 400 км.
  • Підстанції: 13 шт.
    • потужність 5524 МВА
  • Інше: У зв'язку з виводом з експлуатації енергоблоків Чорнобильської атомної електростанції Центральна енергосистема стала дефіцитною з прийомом активної потужності в часи пікових навантажень. У 2012 році очікується добудова Магістральні лінії електропередач 750 кВ від РАЕС до збудованої у 2009 році Київської підстанції № 6.
Північна електроенергетична система[5]
  • Площа: 84 000 км2
  • Встановлена потужність: 3 398 МВт.
Назва Розташування Встановлена потужність (кВт)
1 Червонооскільська ГЕС Харківська обл., Ізюмський р-н., с. Червоний Оскіл 3680
2 Шишацька ГЕС Полтавська обл., смт. Шишаки 550
3 Низівська ГЕС Сумська обл., Сумський р-н., с. Низи 480
4 Кунцівська ГЕС Полтавська обл., Новосанжарський р-н., с. Кунцеве Київська обл., м. Богуслав 400
5 Мало-Ворожбянська ГЕС Сумська обл., Лебединський р-н., с. Мала Ворожба 350
6 Сухорабівська ГЕС Полтавська обл., Решетилівський р-н, с. Сухорабівка 330
7 Михайлівська ГЕС Сумська обл., Лебединський р-н., с. Михайлівка 180
  • Магістральні лінії електропередач: 2 192.91 км.
  • Підстанції: 14 шт.
    • потужність 7145 МВА
Донбаська електроенергетична система[6]
  • Площа: 53 000 км2
  • Встановлена потужність: 13 600 МВт (1990 рік).
  • Магістральні лінії електропередач: 3 800 км.
  • Підстанції: 29 шт.
    • потужність 23330 МВА
  • Інше: Споживання електроенергії (нетто) галузями економіки та населенням даного регіону становить близько 34 млрд кВт.год (понад 25 % від споживання електроенергії по Україні).
Дніпровська електроенергетична система[7]
  • Площа: 83 700 км2
  • Встановлена потужність: 17 250 МВт
Назва Розташування Встановлена потужність (кВт)
1 Гайворонська ГЕС Кіровоградська обл., м. Гайворон 6180
2 Краснохутірська ГЕС Кіровоградська обл., Вільшанський р-н., с. Синюха 3585
3 Тернівська ГЕС Кіровоградська обл., Новоархангельський р-н., с. Тернівка 1950
4 Новоархангельська ГЕС Кіровоградська обл., м. Новоархангельськ 1300
  • Магістральні лінії електропередач: 4 307,47 км.
  • Підстанції: 21 шт.
    • потужність 18347,11 МВА
Південна електроенергетична система[8]
  • Площа: 86 100 км2
  • Встановлена потужність: 3 900 МВт
  • Магістральні лінії електропередач: 2 420 км.
  • Підстанції: 12 шт.
    • потужність 4591,5 МВА
  • Інше: У 2010 році завершено будівництво ПЛ 330 кВ Аджалик-Усатове-2 з комірками 330 кВ на ПС 330 кВ «Аджалик» та ПС 330 кВ «Усатове» здійснено із залученням коштів Європейського Банку реконструкції та розвитку під гарантії Уряду України. Завдяки своїй значимості цей проект можна вважати інвестиційним проектом не тільки у межах України, а і на загальноєвропейському рівні.
Кримська електроенергетична система[9]
  • Оперативно-технологічна зона: Крим
  • Площа: 26 100 км2
  • Встановлена потужність: 340,95 МВт
  • Магістральні лінії електропередач: 1 353 км.
  • Підстанції: 17 шт.
    • потужність 3432,8 МВА

Проблеми[ред.ред. код]

Станом на 2011 до 20 відсотків ліній електропередачі потребують заміни, обладнання 19 відсотків підстанцій відпрацювало свій ресурс, що призводить до значних понаднормативних втрат електроенергії під час її транспортування[1].

Заходи безпеки[ред.ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки атомних та гідроелектростанцій і відповідних їм водосховищ здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд ГЕС та водосховища.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Надійність електричних систем і мереж : навч. посіб. / А. В. Журахівський, Б. М. Кінаш, О. Р. Пастух ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. – 280 с. : іл., табл. – Бібліогр.: с. 272-273 (29 назв). – ISBN 978-617-607-293-5