Еліас Фернандес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еліас Фернандес
Elías Fernández Albano.jpg

Час на посаді:
1964 — 1970

Народився1945(1945)
Сантьяго, Чилі
Помер6 вересня 1910(1910-09-06)
Сантьяго, Чилі

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Еліас Фернандес-і-Альбано (ісп. Elías Fernández y Albano; 1845, Сантьяго — 6 вересня 1910, Сантьяго) — чилійський політик, який виконував обов'язки президента Чилі з 6 серпня 1910 до своєї смерті.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Саньяго, син Хуана де Діос Фернандеса і Гана і Марії дель Пілар Альбано Мартінес де Вергара. Навчався в Інституті Насьональ (ісп. Instituto Nacional) і випустився як адвокат з Чилійського університету. Він був прийнятий в суд 18 травня 1869 року. 16 серпня 1871 одружився на Мерседес Бараньао Очогавія.

Він був обраний главою Лонтуе (ісп. Lontué) в 1885 році і переобраний в 1891 році. У 1894 році він був обраний в Талка, округ Курепто і Лонтуе. Фернандес був двічі міністром громадських робіт при президенті Хорхе Моннте (1894—1896); міністр оборони (1896—1897), міністр фінансів (1897) і міністр внутрішніх справ (1899—1900) при Федеріко Еррасуріс Ечауррене, і знову міністром внутрішніх справ в уряді Хермана Рієско (1902—1903).

У 1910 року тяжко хворий президент Педро Монтт взяв відпустку і відправився на лікування до Німеччини, що виявилося неуспішною витівкою, і Фернандес, будучи міністром внутрішніх справ, заміщав президента за відсутності Монтта і став виконуючим обов'язки президента після смерті Монтта 16 серпня 1910 року. Фернандес підхопив застуду під час похоронної процесії Педро Монтта, яка розвинулася в пневмонію, що призвело до серцевої недостатності і смерті 6 вересня 1910 року в Сантьяго, після тільки трьох тижнів на посаді.

Посилання[ред. | ред. код]