Себастьян Піньєра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мігель Хуан Себастьян Піньєра Еченіке
ісп. Miguel Juan Sebastián Piñera Echenique
Мігель Хуан Себастьян Піньєра Еченіке
Мігель Хуан Себастьян Піньєра Еченіке
36-й президент Чилі
11 березня 2018 — 11 березня 2022
Попередник Мішель Бачелет
Наступник Габріель Борич
34-й президент Чилі
11 березня 2010 — 11 березня 2014
Попередник Мішель Бачелет
Наступник Мішель Бачелет
Народився 1 грудня 1949(1949-12-01) (73 роки)
Сантьяго, Чилі
Відомий як політик, бізнесмен, економіст, інвестор, консультант, інженер, спортивний функціонер, учасник міжнародних форумів
Місце роботи Католицький університет Чилі, Чилійський університет і Adolfo Ibáñez Universityd
Країна Чилі
Alma mater Католицький університет Чилі, Гарвардський університет і Colegio del Verbo Divinod
Політична партія Renovación Nacionald
Батько José Piñera Carvallod
Мати Magdalena Echeniqued
У шлюбі з Сесілія Морель
Релігія католицтво
Нагороди
Підпис
sebastianpinera.cl
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Мігель Хуан Себастьян Піньєра Еченіке (ісп. Miguel Juan Sebastián Piñera Echenique, МФА: [miˈɣel ˈxwan seβasˈtjan piˈɲeɾa eʧeˈnike]; нар. 1 грудня 1949, Сантьяго) — чилійський економіст, бізнесмен і політик, 34-й та 36-й Президент Чилі (2010—2014 та 2018—2022 роки). Член правоцентристської партії Національне оновлення[en], колишній сенатор Республіки в 1990—1998 роках.

Родина[ред. | ред. код]

Народився 1 грудня 1949 року в Сантьяго, столиці Чилі. Був третьою дитиною в сім'ї Хосе Піньєри Карвалла і Магдалени Еченіке Розас.

За рік після його народження родина Піньєр-Еченіке переїздить до Бельгії, де батько працював послом у Бельгії. Потім родина на чотири роки оселяється в Нью-Йорку, де голова сім'ї займається в корпорації з просування продукції, що таким чином відкриваючи перше офіційне представництво країни.

Сесілія Морель, дружина Себастьяна Піньєри.

Навчання[ред. | ред. код]

Вища освіта[ред. | ред. код]

Вступив на факультет економіки Папського католицького чилійського університету на спеціальність комерційна інженерія, яку закінчив 1971 року. Отримав стипендію Рауля Івера як найосвіченіший сучасник.

Гарвардський університет[ред. | ред. код]

1973 року вирушив у Бостон, аби продовжувати навчання в економічній аспірантурі Гарварда, платню частково покривала здобута стипендія Фулбрайта. Мешкав разом зі своїм братом Хосе, який займався за тією ж навчальною програмою, на рік старшою.

У перший же день навчання 11 вересня в Чилі відбувся переворот на чолі з Августо Піночетом. Професор Кеннет Ерроу, лауреат Нобелівської премії в галузі економіки, повідомив про це перед усією аудиторією. Піньєра вирушив до департаменту, де й побачив по телебаченню події, що відбулися.

Після трьох років, 1975 року, він завершив навчання зі званням доктора економіки. Його докторська дисертація вийшла під заголовком «Економіка освіти в країнах, що розвиваються. Збірник статей»[1], складалася з трьох нарисів, два з яких були написані у співпраці з Марселом Селовським. 1976 року родина повернулася до Чилі[2].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Президентство[ред. | ред. код]

Цей розділ потребує доповнення. (червень 2014)

Каденція 2005—2014 років[ред. | ред. код]

2005 року брав участь у президентських перегонах, проте зазнав поразки від соціалістки Мішель Бачелет.

На вибори президента 2009 року був знову висунутий, як кандидат від Коаліції за зміни, і в першому турі набрав трохи більше за 44 % голосів. У другому турі виборів, що відбувся 17 січня, отримав 51,61 %, тобто 3 563 050 голосів, і обраний на президентство на 2010—2014 роки. 11 березня 2010 року Себастьян Піньєра приступив до виконання президентських обов'язків.

Займав президентський пост до 11 березня 2014 року; його наступницею стала Мішель Бачелет, яка була президентом і до Піньєри.

Друга каденція (з березня 2018 до березня 2022 року)[ред. | ред. код]

За результатами виборів[en] Президента Чилі 2017 року Себастьян Піньєра був обраний 51-м президентом держави; він офіційно вступив на посаду 11 березня 2018 року.

Скандали[ред. | ред. код]

Порушення маскового режиму[ред. | ред. код]

Себастьян Піньєра отримав штраф за порушення маскового режиму в громадському місці. Сума штрафу становить 2,5 млн песо (близько 3,5 тисячі доларів). Про правопорушення президент Піньєра заявив сам[3][4][5][4].

Звинувачення в корупції та початок процедури імпічменту[ред. | ред. код]

У жовтні 2021 року опозиційні парламентарії запустили процедуру імпічменту главі держави у зв'язку з можливими порушеннями при продажу гірничодобувної компанії. Подробиці цієї Угоди з'явилися в витоку «папери Пандори». Один з ініціаторів процедури імпічменту, депутат нижньої палати Хайме Наранхо заявив, що Піньєра «відкрито порушив Конституцію»[6][7][8].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Бібліотека Конгресу Чилі, Життєписи депутатів — Себастьян Піньєра — сенатор. [Архівовано 2007-07-26 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Себастьян Піньєра, кандидат на пост президента Чилі [Архівовано 13 листопада 2007 у Wayback Machine.] на Buscolu.com.
  3. ↑ Президента Чилі оштрафували за порушення маскового режиму. РБК-Украина (рос.). Процитовано 14 жовтня 2021. 
  4. ↑ а б https://twitter.com/saludssrv/status/1340038076219928587. Twitter (укр.). Процитовано 14 жовтня 2021. 
  5. ↑ За порушення маскового режиму президент Чилі сплатить 3,5 тисячі доларів штрафу. 24 Канал (укр.). Процитовано 14 жовтня 2021. 
  6. ↑ У Чилі запустили процедуру імпічменту президенту через "досьє Пандори". РБК-Украина (рос.). Процитовано 14 жовтня 2021. 
  7. ↑ Cambero, Fabian (13 жовтня 2021). Chile's Pinera faces impeachment bid after Pandora Papers leak. Reuters (англ.). Процитовано 14 жовтня 2021. 
  8. ↑ Президенту Чилі загрожує імпічмент через розслідування Pandora Papers. 24 Канал (укр.). Процитовано 14 жовтня 2021. 
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
BNCHL: 000028227 · CCAB: 000073957, 000753936 · FAST: 234875 · Freebase: /m/064095 · GND: 1050879333 · ISNI: 0000 0000 7954 2603 · LCCN: nr88007411 · MAK: 9810586104405606 · NKC: xx0117938 · NLP: a0000002898836 · NTA: 133824918 · SUDOC: 156215004 · VIAF: 121328463 · WorldCat: lccn-nr88007411
 
Мануель Бланко Енкалада (1826) • Агустін Ейсагірре (в.о., 1826—1827) • Рамон Фрейре (1827) • Франсіско Антоніо Пінто (1827—1829) • Франсіско Рамон Вікунья Ларраін (1829) • Франсіско Руїс-Тагле (в.о., 1830) • Хосе Томас Овальє (1830—1831) • Фернандо Еррасуріс (в.о., 1831) • Хосе Хоакін Прієто (1831—1841) • Мануель Бульнес (1841—1851) • Мануель Монтт (1851—1861) • Хосе Хоакін Перес Маскаяно (1861—1871) • Федеріко Еррасуріс Саньярту (1871—1876) • Анібал Пінту (1876—1881) • Домінго Санта Марія (1881—1886) • Хосе Мануель Бальмаседа (1886—1891) • Хорхе Монтт (1891—1896) • Федеріко Еррасуріс Ечауррен (1896—1901) • Херман Рієско Еррасуріс (1901—1906) • Педро Монтт (1906—1910) • Еліас Фернандес (в.о., 1910) • Еміліано Фігероа Ларраін (в.о., 1910) • Рамон Баррос Луко (1910—1915) • Хуан Луїс Санфуентес (1915—1920) • Артуро Алессандрі (1920—1925) • Луїс Баррос Борґоньйо (в.о., 1925) • Еміліано Фігероа Ларраін (1925—1927) • Карлос Ібаньєс дель Кампо (1927—1931) • Педро Опасо (в.о., 1931) • Хуан Естебан Монтеро Родрігес (в.о., 1931) • Мануель Трукко (в.о., 1931) • Хуан Естебан Монтеро Родрігес (1931—1932) • Карлос Давіла Еспіноза (в.о., 1932) • Бартоломе Гільєрмо Бланш Еспехо (в.о., 1932) • Авраам Оянендел (1932) • Артуро Алессандрі (1932—1938) • Педро Аґірре Серда (1938—1941) • Херонімо Мендес (в.о., 1941—1942) • Хуан Антоніо Ріос (1942—1946) • Альфредо Дуальде Васкес (в.о., 1946) • Габрієль Гонсалес Відела (1946—1952) • Карлос Ібаньєс дель Кампо (1952—1958) • Хорхе Алессандрі Родрігес (1958—1964) • Едуардо Фрей Монтальва (1964—1970) • Сальвадор Альєнде (1970—1973) • Августо Піночет (1973—1990) • Патрісіо Айлвін (1990—1994) • Едуардо Фрей Руіс-Тагле (1994—2000) • Рікардо Лаґос (2000—2006) • Мішель Бачелет (2006—2010) • Себастьян Піньєра (2010—2014) • Мішель Бачелет (2014—2018) • Себастьян Піньєра (2018-2022) • Габрієль Борич (2022—)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Себастьян_Піньєра&oldid=39592516