Еріх Абрагам (генерал)

s

Еріх Абрагам
нім. Erich Abraham
Народження	27 березня 1895(1895-03-27) Мальборк, Мальборський повіт, Поморське воєводство, Республіка Польща
Смерть	7 березня 1971(1971-03-07) (75 років) Вісбаден, ФРН
Країна	Німеччина
Звання	генерал від інфантерії і солдат
Командування	76-а піхотна дивізія і 63-й армійський корпус
Війни / битви	Перша світова війна і Друга світова війна
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «За Атлантичний вал» Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія) Командор ордена Корони Румунії Штурмовий піхотний знак в сріблі
Еріх Абрагам у Вікісховищі

Еріх Ґоттфрід Абрагам (нім. Erich Gottfried Abraham; 27 березня 1895, Марієнбург — 7 березня 1971, Вісбаден) — німецький офіцер, учасник Першої і Другої світових воєн, генерал піхоти, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

4 серпня 1914 року вступив добровольцем на військову службу рядовим в піхотний полк.

20 травня 1920 року — звільнений з військової служби, поступив на службу в поліцію лейтенантом. Служив у поліцай-президіумі Штеттина, в 1921 році переведений у державну поліцію

15 жовтня 1935 року переведений у вермахт у званні майора і при значений командиром роти 18-го піхотного полку. З6 жовтня 1936 року — командир роти, з 27 вересня 1937 — 1-го батальйону 105-го піхотного полку, з яким брав участь у Польській кампанії.

З 21 листопада 1939 року — командир 2-го батальйону 266-го піхотного полку. З 29 березня 1940 року — командир 230-го піхотного полку, учасник Французької кампанії.

В складі 76-ї піхотної дивізії брав участь у боях на Східному фронті. 1 квітня 1942 року відкликаний з фронту і переведений в резерв, після одужання 6 червня 1942 року знову прийняв командування своїм полком. 7 листопада 1942 року знову залишив фронт, отримавши відпустку для лікування. За свідченням Вільгельма Адама, 1-го ад'ютанта 6-ї армії, що діяла в Сталінграді, Абрахам покинув армію в критичний момент, скориставшись цією відпусткою.

З 15 січня 1943 року — начальник 2-го піхотного училища у Вінер-Нойштадті. З 1 квітня 1943 року — командир 76-ї піхотної дивізії, яка в серпня 1943 року була перекинута у Верхню Італію, а в грудні — на радянсько-німецький фронт (в Україну). Учасник боїв в районі Кривого Рогу, з березня 1944 року — Миколаєва, потім на Дністрі.

У серпні-вересні 1944 року командував зведеним корпусом «Абрагам», з 27 вересня 1944 року — знову командир 76-ї піхотної дивізії, з 13 грудня 1944 року — 63-го армійського корпуса. На чолі корпуса брав участь у боях на Західному фронті (на Рейні).

У квітні 1945 року корпус Абрагама був знищений у Рурському котлі, хоча формально Абрагам командував корпусом до 8 травня 1945 року — до своєї здачі в американський полон. Звільнений 17 серпня 1947 року.

Звання

• Єфрейтор (грудень 1914)
• Унтер-офіцер (березень 1915)
• Лейтенант (липень 1915)
• Майор (жовтень 1935)
• Оберст-лейтенант (підполковник)
• Оберст (полковник) (серпень 1941)
• Генерал-майор (15 травня 1943)
• Генерал-лейтенант (березень 1944)
• Генерал піхоти (26 лютого 1945)

Нагороди

Перша світова війна

• Залізний хрест 2-го класу (2 вересня 1915)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (20 березня 1917)
• Залізний хрест 1-го класу (27 червня 1917)

Міжвоєнний період

• Почесний хрест ветерана війни з мечами (1 березня 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті»
  • 4-го 3-го і 2-го класу (18 років) (2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
  • 1-го класу (25 років)

Друга світова війна

• Медаль «За Атлантичний вал»
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (10 березня 1940)
  • 1-го класу (21 червня 1940)
• Німецький хрест в золоті (7 березня 1942)
• Командор ордена Корони Румунії (22 червня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (13 листопада 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • Хрест (№ 1311; 13 листопада 1942)
  • Дубове листя (№ 516; 26 червня 1944)

Джерела

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.330-331 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5
• Adam, Wilhelm (1965). Der schwere Entschluß. Berlin, Germany: Verlag der Nation. ISBN 9783373001355
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Kursietis, Andris J., The Wehrmacht at War 1939—1945, Aspekt, The Netherlands, 1999
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001