Перейти до вмісту

Еспарцет сійний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Еспарцет сійний

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosidae)
Порядок:Бобовоцвіті (Fabales)
Родина:Бобові (Fabaceae)
Підродина:Faboideae (Метеликові)
Триба:Hedysareae
Рід:Еспарцет (Onobrychis)
Вид:Еспарцет сійний
Біноміальна назва
Onobrychis viciifolia
Scop., 1772
Посилання
Вікісховище:Onobrychis viciifolia
Віківиди:Onobrychis viciifolia
EOL:689248
IPNI:60457687-2
ITIS:26810
МСОП:176379
NCBI:3882

Еспарцет сійний[1], еспарцет виколистий[2] (Onobrychis viciifolia) — вид рослин родини бобові (Fabaceae). Батьківщина — Середня Європа; вид натуралізований у Європі, Австралії, Алжирі; також культивується.

Багаторічна трав'яниста рослина 30–80(120) см завдовжки. Прилистки трикутно-яйцеподібні, 7–9 мм. Листки 10–18 см, 13–19-листочкові; листочки від довгасто-ланцетних до ланцетних, 2–3 × 0.4–1 см. Квітки 8–14 мм довжиною. Чашечка дзвоноподібна, 6–8 мм, війчаста; зубчики шиловидно-ланцетні. Віночок рожево-фіолетовий, 8–10 мм. Боби 7–9 мм довжиною, напів-яйцевидно-округлі, озброєні як по диску, так і по гребеню короткими зубцями[2][3].

Поширення

[ред. | ред. код]

Батьківщина — Середня Європа. Натуралізований вид у Європі, Австралії, Алжирі. Широко інтродукований і культивується в деяких інших частинах світу[4][5][6].

В Україні зростає на полях, іноді дичавіє — на всій території. Кормова, медична. Батьківщина — Середня Європа[2].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Onobrychis viciifolia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). ISBN 966-00-0355-2.
  2. 1 2 3 Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. К. : Наук. думка, 1987. — С. 200. (рос.)(укр.)
  3. Flora of China. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 29.01.2019. (англ.)
  4. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 29.01.2019. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 29.01.2019. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 29.01.2019. (англ.)