Верецький перевал
| Верецький перевал | ||||
 | ||||
|
48°48′51″ пн. ш. 23°10′11″ сх. д. / 48.81416666669477422° пн. ш. 23.16972222224977784° сх. д.Координати: 48°48′51″ пн. ш. 23°10′11″ сх. д. / 48.81416666669477422° пн. ш. 23.16972222224977784° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Україна, Львівська область, Закарпатська область | |||
| Система | Вододільний хребет (Українські Карпати) | |||
| Тип | гірський перевал | |||
| Висота | 841 м | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 693005, 692990 | |||
  Верецький перевал Верецький перевал (Україна) | ||||
 | ||||
 Верецький перевал у Вікісховищі | ||||
Вере́цький перевал (інші назви — Середньоверецький, Ворі́тський, Руські Ворота; англ. Veretskyi Pass; угор. Vereckei-hágó) — перевал в Українських Карпатах через Вододільний хребет. Розташований на межі Закарпатської (Воловецький район) і Львівської (Сколівський район) областей, на вододілі річок Стрий та Латориця.
Географія[ред. | ред. код]
Висота 841 м. над рівнем моря. Південний схил перевалу крутий, автодорога йде серпантином, північний схил — пологіший. До часу побудови об'їзного відтинку автодороги М 06 це був найжвавіший перевал Українських Карпат. Нині перевалом користуються лише мешканці ближніх сіл — Жупани, Климець (Львівська область) і Верб'яж, Завадка (Закарпатська область).
З перевалу відкривається мальовничий краєвид гірських хребтів, який, щоправда, псує нафтопровід «Дружба».
Історія[ред. | ред. код]
За свідченням літопису Gesta Hungarorum, саме через Верецький перевал 895 року угорські племена на чолі з Арпадом перейшли Карпати й завоювали Паннонську (Тисо-Дунайську) низовину. Однак, останнім часом ця версія піддається великому сумніву завдяки знахідкам українських археологів[1], які дослідили, що імовірно першим випадком переходу через карпатські перевали була втеча печенігів[2] від руського війська.
За іншою версією, угри гнані половцями вздовж Чорного моря зайшли лівим берегом Дунаю аж до слов'янського озера Балатон і вибили звідти слов'ян. Далі вони перейшли Дунай і пішли нищити слов'ян в Дунайсько-Тисовій низовині. Перед 900 роком навала угрів була зупинена в передгір'ях Карпат слов'янами під проводом легендарного князя Лаборця, однак ця інформація наразі не підтверджена історичною наукою.[джерело?]
17 березня 1939 на третій день окупації Карпатської України Мадярщиною мадярські жандарми гнали на перевал через села Нижні Ворота, Верб'яж, Завадка колони полонених галичан — вояків Карпатської Січі і передали їх польській прикордонній службі, яка розмістила полонених у підвалах своїх казарм. Наступного дня, 18 березня 1939 до сходу сонця полонені були розділені на колони, відконвойовані вліво і вправо від перевалу по лінії кордону приблизно на півтора-два кілометри і розстріляні на закарпатській стороні над селами Нова Розтока і Верб'яж, та між Петросовицею, Жупанами і Лазами.[3]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Знаменитий перехід угорських племен через Верецький перевал міф?. mukachevo.today (амер.). Процитовано 8 вересня 2022.
- ↑ Де починається Закарпаття. tyzhden.ua. Процитовано 8 вересня 2022.
- ↑ Василь Довгей. Від Бескидів до Катині // Погляд за лаштунки. Збірник статей. Львів. ЛвЦНТЕІ, 2006. — С. 3–13.
Джерела[ред. | ред. код]
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
Посилання[ред. | ред. код]
- ВЕРЕ́ЦЬКИЙ ПЕРЕВА́Л // ЕСУ
- Верецький перевал // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Верецький перевал |