Верецький перевал
| Верецький перевал | ||||
 | ||||
|
48°48′51″ пн. ш. 23°10′11″ сх. д. / 48.81416666669477422° пн. ш. 23.16972222224977784° сх. д.Координати: 48°48′51″ пн. ш. 23°10′11″ сх. д. / 48.81416666669477422° пн. ш. 23.16972222224977784° сх. д. | ||||
| Країна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
 Україна,Львівська область, Закарпатська область | |||
| Система | Вододільний хребет (Українські Карпати) | |||
| Тип | Гірський перевал | |||
| Висота | 841 м | |||
  Верецький перевал Верецький перевал (Україна) | ||||
| Верецький перевал у Вікісховищі? | ||||
Вере́цький перевал (інші назви — Середньоверецький, Ворі́тський, Руські Ворота, англ. Veretskyi Pass) — перевал в Українських Карпатах через Вододільний хребет. Розташований на межі Закарпатської (Воловецький район) і Львівської (Сколівський район) областей, на вододілі річок Стрий та Латориця.
Висота 841 м над р. м. Південний схил перевалу крутий, автодорога йде серпантином, північний більш пологий. До часу побудови об'їзного відтинку автодороги М 06 це був найжвавіший перевал Українських Карпат. Нині перевалом користуються лише мешканці поблизьких сіл — Жупани, Климець (Львівська область) і Верб'яж, Завадка (Закарпатська область).
З перевалу відкривається мальовнича панорама гірських хребтів, яку, щоправда, псує нафтопровід «Дружба».
За свідченням літописів, саме через Верецький перевал 895 року угорські племена на чолі з Арпадом перейшли Карпати й завоювали Паннонську (Тисо-Дунайську низовину).
17 березня 1939 на третій день окупації Карпатської України Мадярщиною мадярські жандарми гнали на перевал через села Нижні Ворота, Верб'яж, Завадка колони полонених галичан — вояків Карпатської Січі і передали їх польській прикордонній службі, яка розмістила полонених у підвалах своїх казарм. Наступного дня, 18 березня 1939 до сходу сонця полонені біли розділені на колони, відконвойовані вліво і вправо від перевалу по лінії кордону приблизно на півтора-два кілометри і розстріляні на закарпатській стороні над селами Нова Розтока і Верб'яж, та між Петросовицею, Жупанами і Лазами.[1]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Василь Довгей. Від Бескидів до Катині // Погляд за лаштунки. Збірник статей. Львів. ЛвЦНТЕІ, 2006. — С. 3–13.
Джерела[ред. | ред. код]
- Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Верецький перевал |
