Верецький перевал
Верецький перевал | ||||
Краєвид з Верецького перевалу | ||||
48°48′51″ пн. ш. 23°10′11″ сх. д. / 48.81416666669477422° пн. ш. 23.16972222224977784° сх. д.Координати: 48°48′51″ пн. ш. 23°10′11″ сх. д. / 48.81416666669477422° пн. ш. 23.16972222224977784° сх. д. | ||||
Країна |
![]() | |||
---|---|---|---|---|
Розташування |
![]() Львівська область, Закарпатська область | |||
Система | Вододільний хребет (Українські Карпати) | |||
Тип | гірський перевал | |||
Висота | 841 м | |||
Ідентифікатори і посилання | ||||
GeoNames | 693005, 692990 | |||
![]() | ||||
![]() |
Вере́цький перевал (інші назви — Середньоверецький, Ворі́тський, Руські Ворота; англ. Veretskyi Pass; угор. Vereckei-hágó) — перевал в Українських Карпатах через Вододільний хребет. Розташований на межі Закарпатської (Воловецький район) і Львівської (Сколівський район) областей, на вододілі річок Стрий та Латориця.
Географія[ред. | ред. код]
Висота 841 м. над рівнем моря. Південний схил перевалу крутий, автодорога йде серпантином, північний схил — пологіший. До часу побудови об'їзного відтинку автодороги М 06 це був найжвавіший перевал Українських Карпат. Нині перевалом користуються лише мешканці ближніх сіл — Жупани, Климець (Львівська область) і Верб'яж, Завадка (Закарпатська область).
З перевалу відкривається мальовничий краєвид гірських хребтів, який, щоправда, псує нафтопровід «Дружба».
Історія[ред. | ред. код]
За свідченням літописів[джерело?], саме через Верецький перевал 895 року угорські племена на чолі з Арпадом перейшли Карпати й завоювали Паннонську (Тисо-Дунайську) низовину. За іншою версією, угри гнані половцями вздовж Чорного моря зайшли лівим берегом Дунаю аж до слов'янського озера Балатон і вибили звідти слов'ян. Далі вони перейшли Дунай і пішли нищити русів в Дунайсько-Тисовій низовині. Перед 900 роком навала угрів була зупинена в передгір'ях Карпат русами, можливо під проводом князя Лаборця.
17 березня 1939 на третій день окупації Карпатської України Мадярщиною мадярські жандарми гнали на перевал через села Нижні Ворота, Верб'яж, Завадка колони полонених галичан — вояків Карпатської Січі і передали їх польській прикордонній службі, яка розмістила полонених у підвалах своїх казарм. Наступного дня, 18 березня 1939 до сходу сонця полонені були розділені на колони, відконвойовані вліво і вправо від перевалу по лінії кордону приблизно на півтора-два кілометри і розстріляні на закарпатській стороні над селами Нова Розтока і Верб'яж, та між Петросовицею, Жупанами і Лазами.[1]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Василь Довгей. Від Бескидів до Катині // Погляд за лаштунки. Збірник статей. Львів. ЛвЦНТЕІ, 2006. — С. 3–13.
Джерела[ред. | ред. код]
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
Посилання[ред. | ред. код]
- ВЕРЕ́ЦЬКИЙ ПЕРЕВА́Л // ЕСУ
- Верецький перевал // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Верецький перевал |