Залиман (Балаклійський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Залиман
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Балаклійський район
Рада/громада Залиманська сільська рада
Код КОАТУУ 6320282801
Облікова картка Залиман 
Основні дані
Засноване 1671
Населення 879
Площа 2,695 км²
Густота населення 326,16 осіб/км²
Поштовий індекс 64271
Телефонний код +380 5749
Географічні дані
Географічні координати 49°22′06″ пн. ш. 37°03′07″ сх. д. / 49.36833° пн. ш. 37.05194° сх. д. / 49.36833; 37.05194Координати: 49°22′06″ пн. ш. 37°03′07″ сх. д. / 49.36833° пн. ш. 37.05194° сх. д. / 49.36833; 37.05194
Середня висота
над рівнем моря
85 м
Водойми Дінець
Місцева влада
Адреса ради 64271, Харківська обл., Балаклійський р-н, с.Залиман, вул.Центральна,119, тел. 6-36-43
Сільський голова Савченко Микола Вікторович
Карта
Залиман. Карта розташування: Україна
Залиман
Залиман
Залиман. Карта розташування: Харківська область
Залиман
Залиман
Залиман. Карта розташування: Балаклійський район
Залиман
Залиман

Залима́н — село в Україні, в Балаклійському районі Харківської області. Населення становить 879 осіб. Орган місцевого самоврядування — Залиманська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Залиман знаходиться на правому березі річки Сіверський Донець. На протилежному березі лежить смт Савинці.

Назва[ред. | ред. код]

Така проста назва села характеризує його чудове розташування за лиманами та луками срібного дзеркала річки Сіверський Дінець

Археологія[ред. | ред. код]

  • Поселення салтівської культури. VIII-Х ст. Р.Х., західна околиця села, в урочищі «Пшеничківка». Площа 250х1000 м;
  • Могильник ґрунтовий салтівської культури. VIII-Х ст. н.е, західна околиця села, в урочищі «Пшеничківка»;
  • 8 могил висотою 0,3-2,3 м, розташовані на південний захід від села.[1]

Історія[ред. | ред. код]

В 1663 році значна група переселенців із-за Дніпра на чолі з Яковом Степановичем Чернігівцем з дозволу царського уряду оселилася на Дінці, біля гирла річки Балаклійка, заснувавши нове місто — Балаклію. В 1671 році були засновані на Слобожанщині Савинці. Засновані вони були з дозволу уряду на високому правому березі.

Приблизно в цей час було засновано козацький хутір — Залимани, який розміщувався за Дінцем. На цій місцевості, до її заселення, знаходився татарський перелаз через Дінець, причому Свинська сакма служила одним із торговельних шляхів татар в Росію. Але не тільки торгували місцеві жителі з татарами, а й героїчно боролися проти їх нападів. Зокрема в історичних документах, які дійшли до нашого часу говориться, що в 1673 році татари погрожували опустошити Савинці. Стояли вони в Чепілі: «Татарове стоятъ на чепели, тысячъ съ восемь, и Уманский полк весь с ними (эти при Дорошенку), чтобы взять Савинскую да Спеваковскую слободы, что бы опустошить». 7 червня 1680 року наказний полковник Гаврило Могилка писав воєводі Борису Шереметьеву, що «Орда большая пришла къ Донцу межъ Изюмомъ и Савинскомъ». Значить, вся територія козацького хутора Залимани була зайнята татарами.

Героїчну боротьбу вів проти татар Гаврило Могилка, звільняючи територію в 1688 році. Але татари поверталися знову і знову. Дуже потерпіли від татар Залиман, Савинці, Куньє, Левківка в 1736 році. Ці слободи входили до Ізюмського повіту.

У 1783 році українські козацькі полки були реорганізовані в регулярні полки на зразок російської армії. Козаки залишилися окремим станом, близьким до державних селян. Мешканці села Залиман були державними. Населений пункт займав приблизно 800 десятин. В книзі «Список населеных мест по сведениям 1864 года» зазначається, що "Залимани ---хутір козацький над річкою Сіверський Донець. Відстань від повітового міста Ізюма - 31верств. Число дворових-140. Жіноча стать - 560. Чоловіча стать -550. Церква православна."

У 1917 році стався Жовтневий переворот і комуністи захопили владу в Україні. У 1926 році було організовано перше товариство спільного обробітку землі на общинних земля (ТСОЗ). Через два роки, в 1928 році була створена комуна «ВАРТОВА». А ще через два роки, у 1930 році комуна поділилась на шість колгоспів «Червоний Залиман», «Задінецький», «Широчанський», «Заповіт Леніна», «Зелений Луг». В цьому ж році селяни під керівництвом Пшеничної Надії Крисанівни забрали своє майно з колгоспів, після чого залишилось 20 % господарства. Партійна і комсомольська організації очолили боротьбу з вільними селянами, висиливши їх з села і повернули все населення в колгосп. Таким чином на кінець 1930 року колективізація в селі повністю була завершена.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Залимані та Норцівці — 134 людей[2].

22 червня 1941 року почалася Німецько-радянська війна. Більшість чоловіків села Залиман пішли на фронт. При підході нацистів 10 % населення села було евакуйовано на схід країни. А жінки, старі і діти брали активну участь в укріпленні оборони. В жовтні 1940 року велися бої в населеному пункті, і село було окуповане по лютий 1942 року. Воно було спалене. Становище населення було важким. Німецькі загарбники жорстоко знущались над жителями села. Сім чоловік було розстріляно без причин, нацисти катували людей, вивозили на каторгу в Німеччину, частина з них не повернулась. Жителі села: Бондаренко Трифон, Чередниченко Іван, Вакуленко Степан, Козлов Петро, Бабка Афон допомагали партизанському загону, що був розташований в лісах поблизу Залимана.

Житель села, дід Семен Білевцов, убив костуром німецького кулеметника за звірську розправу над пораненим бійцем. Військовому кореспонденту Івану Ле довелося не один раз побувати на Балаклійщині в перші місяці 1942 року. Немало залишилося у нього вражень про ті дні, немало правдивих картин і подій лягло в основу його нарисів та оповідань. Зокрема, відоме оповідання «Семен Білявець». Воно було написане під враженням визволення нашими військами села Залиман у січні 1942 року Земля Залиманська дала своїх героїв 29 червня 1945 року капітану Костянтину Архиповичу Краснокутському було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу він народився в 1914 році в селі Залиман. В 1936 році був призваний в ряди Радянської армії з якою і пов'язав усе своє життя. Безмежну відвагу Костянтин Архипович проявив під час Вітчизняної війни, його бойові подвиги ввійшли в історію, як одна із славних сторінок. Останній бій герой провів 14 січня 1945 року знищивши своїм танком 150 солдаті офіцерів противника, а також 20 одиниць бойової техніки. Стікаючи кров'ю, він особистим прикладом вів бійців уперед і героїчно загинув у своїй бойовій машині Ще один наш земляк Соловйов Степан Корнійович за героїзм та мужність проявлені на фронтах війни нагороджений двома орденами Слави, медалями "За відвагу"та «За бойові заслуги». Ще 150 залиманців несли тягар війни, з них 132 не повернулися. На території села дві братських могили, в яких поховано 1500 солдат.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Ентомологічний заказник місцевого значення «Бойневе». Площа 17,3 га. Розміщений в селі Залиман. Живуть близько 30 видів корисних комах, з яких більше 10 видів — дикі бджоли — запилювачі люцерни.

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лист Харківської Облдержадміністрації на запит ВМ УА від 28 березня 2012. Файли доступні на сайті конкурсу WLM.
  2. Мартиролог. Харківська область, ст. 240—244

Посилання[ред. | ред. код]