Залиман (Балаклійський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Залиман
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Балаклійський район
Рада/громада Залиманська сільська рада
Код КОАТУУ 6320282801
Облікова картка Залиман 
Основні дані
Засноване 1671
Населення 879
Площа 2,695 км²
Густота населення 326,16 осіб/км²
Поштовий індекс 64271
Телефонний код +380 5749
Географічні дані
Географічні координати 49°22′06″ пн. ш. 37°03′07″ сх. д. / 49.36833° пн. ш. 37.05194° сх. д. / 49.36833; 37.05194Координати: 49°22′06″ пн. ш. 37°03′07″ сх. д. / 49.36833° пн. ш. 37.05194° сх. д. / 49.36833; 37.05194
Середня висота
над рівнем моря
85 м
Водойми Дінець
Місцева влада
Адреса ради 64271, Харківська обл., Балаклійський р-н, с.Залиман, вул.Центральна,119, тел. 6-36-43
Сільський голова Савченко Микола Вікторович
Карта
Залиман. Карта розташування: Україна
Залиман
Залиман
Залиман. Карта розташування: Харківська область
Залиман
Залиман
Залиман. Карта розташування: Балаклійський район
Залиман
Залиман
Мапа

Залима́н — село в Україні, в Балаклійському районі Харківської області. Населення становить 879 осіб. Орган місцевого самоврядування — Залиманська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Залиман знаходиться на правому березі річки Сіверський Донець. На протилежному березі лежить смт Савинці.

Назва[ред. | ред. код]

Така проста назва села характеризує його чудове розташування за лиманами та луками срібного дзеркала річки Сіверський Дінець

Археологія[ред. | ред. код]

  • Поселення салтівської культури. VIII-Х ст. Р.Х., західна околиця села, в урочищі «Пшеничківка». Площа 250х1000 м;
  • Могильник ґрунтовий салтівської культури. VIII-Х ст. н.е, західна околиця села, в урочищі «Пшеничківка»;
  • 8 могил висотою 0,3-2,3 м, розташовані на південний захід від села.[1]

Історія[ред. | ред. код]

В 1663 році значна група переселенців із-за Дніпра на чолі з Яковом Степановичем Чернігівцем з дозволу царського уряду оселилася на Дінці, біля гирла річки Балаклійка, заснувавши нове місто — Балаклію. В 1671 році були засновані на Слобожанщині Савинці. Засновані вони були з дозволу уряду на високому правому березі.

Приблизно в цей час було засновано козацький хутір — Залимани, який розміщувався за Дінцем. На цій місцевості, до її заселення, знаходився татарський перелаз через Дінець, причому Свинська сакма служила одним із торговельних шляхів татар в Росію. Але не тільки торгували місцеві жителі з татарами, а й героїчно боролися проти їх нападів. Зокрема в історичних документах, які дійшли до нашого часу говориться, що в 1673 році татари погрожували опустошити Савинці. Стояли вони в Чепілі: «Татарове стоятъ на чепели, тысячъ съ восемь, и Уманский полк весь с ними (эти при Дорошенку), чтобы взять Савинскую да Спеваковскую слободы, что бы опустошить». 7 червня 1680 року наказний полковник Гаврило Могилка писав воєводі Борису Шереметьеву, що «Орда большая пришла къ Донцу межъ Изюмомъ и Савинскомъ». Значить, вся територія козацького хутора Залимани була зайнята татарами.

Героїчну боротьбу вів проти татар Гаврило Могилка, звільняючи територію в 1688 році. Але татари поверталися знову і знову. Дуже потерпіли від татар Залиман, Савинці, Куньє, Левківка в 1736 році. Ці слободи входили до Ізюмського повіту.

У 1783 році українські козацькі полки були реорганізовані в регулярні полки на зразок російської армії. Козаки залишилися окремим станом, близьким до державних селян. Мешканці села Залиман були державними. Населений пункт займав приблизно 800 десятин. В книзі «Список населеных мест по сведениям 1864 года» зазначається, що "Залимани ---хутір козацький над річкою Сіверський Донець. Відстань від повітового міста Ізюма - 31верств. Число дворових-140. Жіноча стать - 560. Чоловіча стать -550. Церква православна."

У 1917 році стався Жовтневий переворот і комуністи захопили владу в Україні. У 1926 році було організовано перше товариство спільного обробітку землі на общинних земля (ТСОЗ). Через два роки, в 1928 році була створена комуна «ВАРТОВА». А ще через два роки, у 1930 році комуна поділилась на шість колгоспів «Червоний Залиман», «Задінецький», «Широчанський», «Заповіт Леніна», «Зелений Луг». В цьому ж році селяни під керівництвом Пшеничної Надії Крисанівни забрали своє майно з колгоспів, після чого залишилось 20 % господарства. Партійна і комсомольська організації очолили боротьбу з вільними селянами, висиливши їх з села і повернули все населення в колгосп. Таким чином на кінець 1930 року колективізація в селі повністю була завершена.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Залимані та Норцівці — 134 людей[2].

22 червня 1941 року почалася Німецько-радянська війна. Більшість чоловіків села Залиман пішли на фронт. При підході нацистів 10 % населення села було евакуйовано на схід країни. А жінки, старі і діти брали активну участь в укріпленні оборони. В жовтні 1940 року велися бої в населеному пункті, і село було окуповане по лютий 1942 року. Воно було спалене.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Ентомологічний заказник місцевого значення «Бойневе». Площа 17,3 га. Розміщений в селі Залиман. Живуть близько 30 видів корисних комах, з яких більше 10 видів — дикі бджоли — запилювачі люцерни

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лист Харківської Облдержадміністрації на запит ВМ УА від 28 березня 2012. Файли доступні на сайті конкурсу WLM.
  2. Мартиролог. Харківська область, ст. 240—244

Посилання[ред. | ред. код]