Змієві вали Київщини
50°16′34.98″ пн. ш. 30°28′01.26″ сх. д. / 50.27638° пн. ш. 30.46702° сх. д.
Змі́єві вали́ Ки́ївщини — ділянка Змієвих валів на Київщині[1]. Найбільша в Україні система укріплень на правому березі Дніпра, яка складається з валів різної висоти та довжини. За протяжністю вали Київщини найдовші.
Південна ділянка валу починається біля села Круглик, що тягнеться від заплави р. Сіверка і закінчується у луговій заплаві Дніпра. Умовне з'єднання південної і північної ділянок валу зараз під водою штучного круглицького ставу. Первісні вали були побудовані, ймовірно скіфами, у VI-V століттях до н. е. для захисту цілої низки поселень-городищ, а саме:
- «Малого» Ходосівського городища;
- «Великого» Ходосівського городища;
- «Круглого» Ходосівських городищ;
- недослідженого городища, яке було знищене будівництвом котеджного містечка «Маєток»[2].
Південна ділянка, на відміну від північної, була відновлена за часів Київської Русі і слугувала для оборони від Дикого поля південних рубежів Києва.
Змієві вали скіфської доби розташовані підковою і охоплюють територію загального городища-сховища площею 2000 га і тягнуться на відстань 12 км. Дуже ефективна оборонна споруда.
Під час навали загарбників люди з навколишніх поселень, лук і полів разом із худобою, реманентом та іншим майном ховалися під захист валів до городища-сховища, і разом з постійними мешканцями, а можливо і військовою залогою чинили опір ворогам. Кочова кіннота своєю лавою впиралася у нездоланну для неї перешкоду — земляні вали, які разом із частоколом були заввишки понад десять метрів. Вона була вимушена рухатися уздовж валу, шукаючи проходу і потрапляючи таким чином під обстріл стрілами, камінням з пращ та інших пристроїв захисників городища, поступово втрачаючи силу натиску і воїнів доти, доки не втрапляла у заплаву річки Сіверки до суцільного болота. Якщо навіть у посушливі роки або взимку по кризі їм і вдавалося перейти через болото, то на тому боці їх знову чекала вже північна ділянка валу, і вони були вимушені ходити по колу уздовж валів, знову ж таки втрачаючи під обстрілом коней і людей.
Західна ділянка валів проходила по лінії Чорногородка — Радомишль.
Пам'ятка культурної спадщини національного значення, що занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
- ↑ Інформаційне агентство УНІАН: «Не футболом єдиним». Погляд на євротурнір через призму туристичних можливостей Київщини [Архівовано 20 червня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Котеджне містечко «Маєток», vsekottedzhi.com.ua. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
- Бугай А.С. Випуск №15 // Змійові вали. Збірник матеріалів науково-дослідницької спадщини / Бугай О.А. — Бібліотека українознавства. — Київ : ДП “Видавничий дім “Персонал”", 2011. — 276 с. — ISBN 978-966-608-973-4.
- Анатолій М. Ч. Альманах «Ветер странствий» (вып. 11. М., 1976, с. 40-49). Змієві вали [Архівовано 3 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт «Українське Реєстрове Козацтво»: Як змія в рало запрягли
Таємниці стародавніх валів на YouTube — документальний фільм на каналі Наукові зустрічі / Scientific meetings.- Змієві вали біля села Круглик на YouTube
- Змієві Вали в місті Василькові на Київщині
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
