Зофка Кведер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зофка Кведер
словен. Zofka Kveder
Zofka Kveder 1920s.jpg
Народилася 22 квітня 1878(1878-04-22)[1]
Любляна
Померла 21 листопада 1926(1926-11-21)[1] (48 років)
Загреб, Загребська область[d], Королівство Сербів, Хорватів і Словенців[1]
Поховання Мірогой
Громадянство
(підданство)
Flag of Yugoslavia (1918–1941).svg Королівство Югославія
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Діяльність письменниця, журналістка
Мова творів словенська
Роки активності з 1898

Зофка Кведер у Вікісховищі?

Зофка Кведер (словен. Zofka Kveder; 22 квітня 1878, Любляна — 21 листопада 1926 року, Загреб) — словенська письменниця, перекладачка і журналістка, лідерка феміністського руху Словенії і Хорватії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Зофка Кведер народилася 22 квітня 1878 року в Любляні в сім'ї помічника залізничного провідника Янеза Кведера і Нежи Кведер (уродженої Легат). Мала двох молодших братів: Алоїзія (нар. 1882) та Віктора (нар. 1884)[2]. Батько, схильний до алкоголізму, не залишався довго на одному місці, тож незабаром родина покинула Любляну і переїхала в село. По закінченні сільської школи в 1888 році Зофка продовжила навчання в школі при монастирі в Любляні. Згодом це стало причиною її атеїстичного світогляду[2].

Після повернення до сім'ї виявила, що батько спивається, а мати шукає розради в релігії. Шістнадцятирічна Зофка на кілька місяців пішла з дому, працювати секретаркою в конторі землеміра, а незабаром покинула дім назавжди. Однією з причин цього було насильство з боку батька. У 1897 році Зофка знайшла роботу переписувачки в адвокатській конторі в Любляні. В цей же час починає писати перші оповідання[2].

У 1899 їде до Швейцарії, щоб вступити до Бернського університету, однак грошей на навчання не вистачає, і Кведер залишає університет[2]. В січні 1900 року переїздить до Мюнхена, однак не може оплачувати проживання і через місяць перебирається до Праги.

У 1901 році народила дочку Владошу. У 1903 році одружилась цивільним шлюбом х Володимиром Єловшеком, з яким познайомилась у Празі. У 1906 році пара переїжджає до Загреба. В 1906 і 1911 Зофка народила доньок Марію та Миру[2]. В 1912 році через зради Єловшека шлюб розпадається, і Кведер робить спробу самогубства.

В 1913 році Кведер одружується з журналістом Юраєм Деметровичем. Після здобуття Зофкою літературного успіху та під час її феміністської діяльності Деметрович, зайнятий роботою в югославському уряді, починає віддалятися від дружини. У 1919 році вмирає старша дочка Кведер, що сильно відбивається на здоров'ї письменниці. До 1926 року Кведер відвідує різні курорти, а коли самопочуття поліпшується, Деметрович повідомляє, що чекає дитину від іншої, і вимагає розлучення. Це забирає у Кведер бажання жити, і 21 листопада 1926 року вона чинить самогубство[2].

Після загибелі Кведер представниці багатьох жіночих організацій Європи приїжджають віддати їй останню шану[2].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Кведер належить до другого покоління словенського натуралізму, поряд з Етбіном Крістіаном і Алоїзом Крайгером. Розквіт її творчості припав на час, коли натуралізм вже не був центральним напрямком словенської літератури[3]. У творах Кведер знайшли відображення загальні тенденції європейської феміністської літератури, також простежувані у творчості Хедвіг Дом, Франциски цу Ревентлов, Габріеле Рейтер і Еллен Кей[2].

Творчість Зофки Кведер зробила її однією з лідерок феміністського руху Словенії. Сприяли цьому й контакти з відомими феміністками Європи, які вона завела в Бернському університеті. Кведер виступала на установчих зборах Загальної асоціації словенських жінок, закликаючи до боротьби за рівні права для жінок, а також відзначаючи необхідність пропаганди сімейних цінностей[2].

Перші твори Кведер публікує в жіночій газеті «Словенка». Це замітки про становище жінок, зокрема, питання нерівної оплати праці та недоступності університетської освіти. У січні 1899 року Кведер запрошена на роботу до центральної редакції «Словенки» в Трієсті.

Навесні 1900-го побачила світ дебютна збірка оповідань Кведер — «Misterij žene», яку словенські критики сприймають негативно через, на їхню думку, зайву увагу авторки до проблем жінок. Однак у 1901 році три оповідання зі збірки передруковує віденський журнал «Dokumente der Frauen»[2]. Написані за свіжими спогадами про життя, перші оповідання Кведер сповнені болю і страждань, драматично розкриваючи становище жінки в тогочасній Словенії[2].

У 1906 році в Загребі Кведер стає редакторкою жіночої програми «Frauenzeitubg» до газети «Agramer Tagnlat».

У 1914 році Кведер видає перший роман — «Njeno življenje», в якому вона відходить від зображення жінки-жертви, приділяючи увагу всім сторонам жіночності[2].

Свій найвідоміший роман — «Hanka» — Кведер публікує в 1917 році, тоді ж починає видавати журнал «Ženski svijet», присвячений феміністському руху в слов'янських країнах.

У 1915 році, під час Першої світової, Кведер обирають делегаткою від Хорватії для участі в Міжнародному жіночому конгресі в Гаазі, однак вагітність не дозволяє їй взяти в ньому участь.

Марта Тауск, австрійська соратниця Кведер по жіночому руху, назвала її людиною цілеспрямованою, сміливою і щиро зацікавленою у проблемх жінок різного віку і соціального становища[2].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Проза[ред. | ред. код]

  • «Na kmetih»
  • «Misterij žene»
  • «Odsevi»
  • «Iz naših krajev»
  • «Iskre»
  • «Njeno življenje»
  • «Vladka in Mitka»
  • «Vladka, Mitka in Mirica»
  • «Hanka»
  • «Veliki in mali ljudje»

П'єси[ред. | ред. код]

  • «Ljubezen»
  • «Amerikanci»
  • «Arditi na otoku Krku»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #134204638 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б в г д е ж и к л м н п Mihurko Poniž, Katja. Kveder, Zofka // Biographical Dictionary of Women's Movements and Feminisms in Central, Eastern, and South Eastern Europe, 19th and 20th Centuries / Edited and with Introduction by Francisca de Haan, Krassimira Daskalova and Anna Loutfi. — Central Europeam University Press. — С. 282—285. — ISBN 978-963-7326-39-4.
  3. Словенская литература / Гл. ред. Г. П. Бердников // История всемирной литературы. — Т. 8. — С. 485.