Зіновать Блоцького

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зіновать Блоцького
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Genisteae
Рід: Зіновать (Chamaecytisus)
Вид: Зіновать Блоцького
Біноміальна назва
Chamaecytisus blockianus
(Pawł.) Klásk.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Chamaecytisus blockianus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Chamaecytisus blockianus
EOL logo.svg EOL: 703838
IPNI: 489653-1

Зінова́ть Бло́цького, або роки́тничок Бло́цького (Chamaecytisus blockianus)[1] — багаторічна рослина родини Бобових. Вузький ендемік, занесений до Червоної книги України, Європейського червоного списку[2] та Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Декоративна і медоносна рослина.

Опис[ред. | ред. код]

Листопадний кущ 20-40 см заввишки, нанофанерофіт. Пагони висхідні, опушені. Листки трійчасті, складені з оберненояйцеподібних або видовжено-оберненояйцеподібних, опушених листочків. Суцвіття на початку розвитку схоже на китицю, потім формується у голівку, що складається з 2-10 блідо-жовтих квіток. Плід — видовжений, густо волохато-волосистий біб.

Екологія та поширення[ред. | ред. код]

Рослина світлолюбна, посухостійка, полюбляє ґрунти, багаті на кальцій. Зростає на вапнякових, лучно-степових схилах, серед чагарників, на галявинах широколистяних лісів.[2]

Квітне у травні-серпні. Плодоносить у липні-вересні. Розмножується насінням, але насіннєві продуктивність і відтворення незадовільні. Значно більш поширене вегетативне розмноження: кожен кущ зіноваті Блоцького здатен сформувати 1-4 підземних пагони з 1-2 генеративними бруньками. Після їх відростання навколо материнської рослини формується негуста куртина з дочірніх особин.

Ареал зіноваті Блоцького доволі невеликий за площею і практично весь знаходиться в межах Поділля (Україна). Ця рослина трапляється переважно у північно-західній частині правобережного Лісостепу, а окремі невеликі осередки можна знайти у Розточчі та Опіллі. У лівобережній частині Лісостепу знайдено лише одне місце зростання. Чисельність популяцій, як правило, не перевищує кількох сотень особин, але їх стан досить стабільний.

Значення і статус виду[ред. | ред. код]

Головними загрозами для заростей цієї рослини є видобуток вапняку, спалювання трави, заліснення схилів, надмірне випасання худоби тощо. Вид охороняється в національному парку «Подільські Товтри», природному заповіднику «Медобори», Кошарнинському, Грабарківському, Самчинецькому заказниках, пам'ятці природи «Лиса Гора та Гора Сипуха». Єдине лівобережне місце зростання зіноваті Блоцького розташоване на теренах Українського степового заповідника (філія «Михайлівська цілина»).

Рослина під час цвітіння має привабливий вигляд, але через свою рідкісність практично не відома у культурі. Наразі її можна побачити лише в колекції Кам'янець-Подільського ботанічного сада.

Синоніми[ред. | ред. код]

  • Cytisus blockianus Pawł.[1]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б The Plant List.(англ.)
  2. а б Нові місцезнаходження рідкісних видів рослин Центрального Поділля та прилеглих територій / Я. П. Дідух, Ю. А. Вашеняк, М. М. Федорончук // Укр. ботан. журн. — 2010. — Т. 67, № 1. — С. 93-99.

Посилання[ред. | ред. код]