Михайлівська цілина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Природний заповідник «Михайлівська цілина»
 
Михайлівська цілина.jpg
50°44′58″ пн. ш. 34°11′19″ сх. д. / 50.74944° пн. ш. 34.18861° сх. д. / 50.74944; 34.18861Координати: 50°44′58″ пн. ш. 34°11′19″ сх. д. / 50.74944° пн. ш. 34.18861° сх. д. / 50.74944; 34.18861
Розташування: Україна Україна
Сумська область,
Лебединський район,
Недригайлівський район
Площа: 882,9 га
Заснований: (теперішній статус) 31 грудня 2009
Керівна
організація:
ПЗ «Михайлівська цілина», Мінприроди України
Природний заповідник «Михайлівська цілина» is located in Сумська область
Природний заповідник «Михайлівська цілина»
Природний заповідник «Михайлівська цілина»

Миха́йлівська цілина́ — степовий природний заповідник в Україні. Розташований у межах Сумської області, на заході Лебединського району, на північний захід від села Степового, та частково в межах Недригайлівського району.

Історія[ред.ред. код]

Створений у 1928 році. Площа на час створення — 202,5 гектари. До 2009 року був філією Українського державного степового природного заповідника; указом президента України від 11 грудня 2009 року виокремлений у заповідник, зі збільшенням площі до 882,9 га.

Про статус МЦ як окремої установи[ред.ред. код]

Згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка № 1035, Кабінет Міністрів України повинен:

  1. забезпечити:
    • вирішення питання щодо утворення адміністрації природного заповідника «Михайлівська цілина» та забезпечення її функціонування;
    • затвердження у тримісячний строк у встановленому порядку Положення про природний заповідник «Михайлівська цілина»;
    • підготовку протягом 20102011 років матеріалів та вирішення відповідно до законодавства питань щодо вилучення та надання у постійне користування природному заповіднику «Михайлівська цілина» 882,9 гектара земель, зокрема підготовку та внесення в установленому порядку пропозицій про зміну меж території Українського степового природного заповідника, а також розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проекту землеустрою з організації та встановлення меж території природного заповідника, отримання державних актів на право постійного користування земельними ділянками;
    • розроблення протягом 20102012 років та затвердження в установленому порядку Проекту організації території природного заповідника «Михайлівська цілина», охорони його природних комплексів;
  2. передбачити під час доопрацювання проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та підготовки проектів законів про Державний бюджет України на наступні роки кошти, необхідні для функціонування природного заповідника «Михайлівська цілина».

Об'єкти охорони[ред.ред. код]

Цінності[ред.ред. код]

Охороняється єдина в Україні цінна ділянка лучного степу в лісостеповій зоні.

Експертна рада Сумської області визначила сім чудес природи Сумщини і одним з них стала «Михайлівська цілина».

Території ПЗФ у складі МЦ[ред.ред. код]

Нерідко оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий ПЗ фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території природного заповідника «Михайлівська цілина» входять такі об'єкти ПЗФ України:

Рослинний світ[ред.ред. код]

Рослинний покрив цілини схожий з рослинністю південних степів. У його складі головне місце займають різнотравно-тирсові і різнотравно-типчаково-тирсові угрупування, які головним чином зростають в південно-східній і східній частинах заповідника. Але в Михайлівському степу також є рослинність, характерна для північних степів. Наприклад, лише тут зростають дзвоники і різні вологолюбні рослини. Тут мало ковили пірчастої, натомість багато широколистих злаків — стоколос безостий, пирій, куничник та інших рослин, не властивих степам півдня. Всього тут зареєстровано 493 видів рослин. На Михайлівській цілині трапляються рідкісні рослини: дельфіній клиноподібний, астрагал, голубчик боровий, брандушка, ковила та інші. Є в степу і звичні для України ромашка, волошка, льон. На території Михайлівського степу є озерця, болота, які під час злив заповнюються водою.

Тваринний світ[ред.ред. код]

Завдяки заповідному режиму за півстоліття створилися умови і для збагачення фауни. Трапляються лось, кабан і навіть вовк. Останнім часом усе частіше з'являються сарни («дикі кози»). Постійними мешканцями є заєць сірий і лисиця руда. Дуже багато дрібних гризунів і птахів.

Стан охорони біорізноманіття[ред.ред. код]

Указ Президента України про створення на базі філії Українського степового заповідника самостійного заповідника «Михайлівська цілина» та розширення його території не виконується[1]. Однією з головних проблем, пов'язаних з охороною біорізноманіття даного заповідника є необґрунтоване широкомасштабне, до 80% території, сінокосіння, яке здійснюється в червні — на початку липня, під час гніздування птахів і вирощування ними потомства, а також за участю важкої техніки, що є порушенням закону[2]. Сіно продається місцевим жителям. По суті заповідник перетворено на звичайний сінокос. Влітку в заповіднику незаконно виставляється пасіка. Територія заповідника практично не охороняється, влітку в заповідник заходять численні екскурсанти, рвуть квіти[1]. У 1975 р. на території заповідника незаконно було споруджено ставок[1].

Див. також[ред.ред. код]

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Борейко В. Е., Паламарчук А. О. Заповедники Украины без гламура. Мониторинг нарушений заповедного режима 2003–2013. / Мат. независимого расследования. — К.: КЭКЦ, 2014. — 128 с.
  2. Закон України «Про природно-заповідний фонд України»


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.