Йоганн Петер Мюллер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганн Петер Мюллер
Johannes Peter Müller
Johannes Peter Müller.jpg
Народився 14 липня 1801(1801-07-14)[1][2][…]
Кобленц, Рейнланд-Пфальц[4]
Помер 28 квітня 1858(1858-04-28)[2][3][5] (56 років)
Берлін, Німецький союз[4]
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Діяльність зоолог, анатом, біолог, іхтіолог, викладач університету, фізіолог
Відомий завдяки біологія
Alma mater Боннський університет
Науковий керівник Карл Рудольфі, Філіпп Франц фон Вальтер
Вчителі Йозеф Ґьорес, August Franz Joseph Karl Mayer[d] і Карл Асмунд Рудольфі
Відомі учні Герман Гельмгольц, Рудольф Вірхов, Едуард Мірам
Володіє мовами німецька[1]
Заклад Боннський університет, Університет Фрідріха-Вільгельма[d] і Гумбольдтський університет Берліна
Членство Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Данська королівська академія наук, Прусська академія наук, Леопольдина і Паризька медична академія[d]
Нагороди Медаль Коплі (1854)
Иоганн Мюллер
Систематик живої природи
Band 1x200px.png
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «J. Müller».

Johannes Peter Müller на Віківидах
Сторінка на Віківидах
Johannes Peter Müller на Вікісховищі
Зображення на Вікісховищі

Йоганн Петер Мюллер (нім. Johannes Peter Müller, 14 липня 1801 — 28 квітня 1858) — німецький натураліст, один з основоположників сучасної фізіології, порівняльної анатомії та ембріології.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 14 липня 1801 року в Кобленці. Закінчив Боннський університет (1822). З 1824 року — приват-доцент, а з 1826 року — професор анатомії Боннського університету. У 1833 році зайняв місце професора анатомії, а також директора анатомічного театру в Берлінському університеті.

Наукова діяльність Мюллера була дуже різнобічною: він займався анатомією, фізіологією, ембріологією, порівняльною анатомією, гістологією, палеонтологією. Основні його праці присвячені вивченню центральної нервової системи (головним чином рефлекторної діяльності спинного і довгастого мозку) і органів чуття. Він провів цінні спостереження над органами зору і над симпатичною нервовою системою безхребетних, виконав ряд досліджень з систематики риб, земноводних, птахів.

В області фізіології органів почуттів Мюллер дотримувався концепції так званої «специфічної енергії», згідно з якою відчуття, що виникають у людини при пізнанні зовнішнього світу, не є відображенням об'єктивно існуючої реальності, а проявом внутрішніх властивостей самих органів почуттів.

У своїх дослідженнях Мюллер широко застосовував мікроскоп. З його допомогою він вивчив мікроскопічну будову сполучної, хрящової, кісткової тканин, тканини нирок в нормі та патології. Відомі його праці про тонку будову і форми пухлин. Мюллер вперше спробував створити класифікацію новоутворень на основі зіставлення структури пухлин і їхнього розвитку. Мюллер детально описав людський зародок на ранніх стадіях розвитку, досліджував процес його дихання, відкрив зародкові ходи, які пізніше в його честь було названо «Мюллерові канали». Він є автором відомого підручника з фізіології людини (Handbuch der Physiologie des Menschen, 1834—1840), який витримав кілька видань. У ньому вперше фізіологія представлена як експериментальна наука.

Помер Мюллер у Берліні 28 квітня 1858 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]