Йосиф Богдан Залеський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йосиф Богдан Залеський
Józef Bohdan Zaleski.PNG
Народження 2 (14) лютого 1802(1802-02-14)
  Богатирка
Смерть 31 березня 1886(1886-03-31) (84 роки)
  Париж
Мова творів польська
Рід діяльності мовознавець, поет і письменник[1]
Нагороди та премії
Virtuti Militari
S: Роботи у Вікіджерелах
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Йосиф Богдан Залеський на Вікісховищі

Йосиф або Юзеф[2] Богдан Залеський (пол. Józef Bohdan Zaleski; 2 (14) лютого 1802, Богатирка — 31 березня 1886, Париж) — польський поет і громадський діяч.

Його батьком був Вавжинець Залеський, мати походила з молдовської родини — Марія Буркатовна, прадід був запорозьким козаком, його долю поет відобразив в думі «Зозулич».

Життєпис[ред.ред. код]

Був 13 дитиною в сімї. Після його народження мати померла і батько віддав його на виховання родичам. 1812 року пішов до школи в Умані. Тут познайомився із Северином Гощинським та Михайлом Грабовським, з якими його пов'язувала подальша дружба. Не закінчивши школу разом з С. Гощинським в 1826 Богдан їде до Варшави. Він знайомиться з Казимиром Бродзінським.

Через недостатню кількість грошей починає працювати вчителем. Він взяв участь у Листопадовому повстанні. Після поразки повстання разом із сеймом змушений був виїхати до Парижа, де й скінчилося його життя. Похований у Парижі. Посмертний портрет написала художниця, народжена у Златополі, — Анна Білінська.

Заприятелював в Парижі з Адамом Міцкевичем. У Парижі був у колі польських емігрантів. Наприкінці життя цікавився релігією, мав на думці стати монахом.

Творчість[ред.ред. код]

Під час проживання в Умані був зачарований народними думами та співом лірників про козацькі подвиги та козацьких гетьманів. Цікавився козацьким минулим. Створив ряд дум присвячених козацькій тематиці та козацьким подвигам.

Є засновником «української школи» в польській літературі і співцем «козацького романтизму». Поклав свої історичні думи на музику українських дум. Думи Залеського тісно пов'язані з Україною і характеризують його як Співця Степу.

Козацькій темі присвятив:

10 дум :

  • З Савур Могили або дума про першого гетьмана.
  • Дума «Лях Сердечний»
  • «Люлі-люлі немовляті Івоні»
  • Дума про Мазепу
  • Дума про гетьмана Косинського
  • Дух степу
  • Хотинська битва
  • Степ
  • Подвійний кінець
  • Смутна Краковянка (Княжна Ганка Ружинська)
  • Зозулич
  • Золота дума

3 рапсодії:

2 історичні пісні:

5 поезій:

  • До Польки (Золотаренко в Варшаві)
  • Гей, гей Батьку Отамане!

1 колискову:

  • «Люлі-люлі немовляті Івоні»

2 українські народні пісні:

  • Похід
  • Виїзд без повернення

Опис Запорозької Січі Богданом Залеським[ред.ред. код]

У поясненні до думи Зозулич Залеський писав у листі Адамові Міцкевичу, що в цій думі показана доля його прадіда. І дає короткий опис Запорозькій Січі: він описує січ, як величезний чоловічий монастир із чіткими правилами. Козаки, якщо вони не були у військових походах проти невірних, займалися ловлею риби, полюванням і виготовленням «чайок». Жінкам на Січ вхід був заборонений. У кінці року, під час вибору старшини кожний міг повернутися на Україну, позаяк кожний заслужив у походах на власну домівку та жінку. Кожний добровільно міг прийти на Січ, та занести себе до реєстрової книги. Частина козаків мали в Січі свою батьківщину, це були діти без батьків, яких присилали на Січ або яких козаки підбирали в походах, їх виховували в Січі старі посивілі вояки. Для цих дітей Степ був батьком, а Січ — мати. Їм давали придумані імена найчастіше називали назвами птахів або просто зозуличами. З таких дітей виростали найкращі козаки віддані своєму козацькому кошу.

Одним з них був прадід Богдана Залеського.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Record #121656101 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Василь Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок ХІХ ст.).— Львів: Світ, 1996.— 448 с.— С. 113; 412. ISBN 5-7773-0359-5

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]