Іван Підкова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Іван IV Підкова
Ioan al IV-lea Potcoavă
Ivan Pidkova only portrait.jpg
Іван Підкова
Господар Молдовського князівства
Початок правління: 1577
Кінець правління: 1578
Інші титули: козацький гетьман
Попередник: Петро VI Кульгавий
Наступник: Петро VI Кульгавий
Дата народження: 1533
Місце народження: Брацлавщина[Джерело?]
Дата смерті: 16 червня 1578(1578-06-16)
Місце смерті: Львів

Іва́н Підко́ва (Іван Серпяга, Іван Вода; рум. Ioan al IV-lea Potcoavă; народився 1533, Брацлавщина[Джерело?] — помер 16 червня 1578, Львів) — козацький гетьман, молдовський господар (1577—1578 рр.). Рідний брат молдовського господаря Івана III Воде Лютого.

Походження гетьмана Підкови[ред.ред. код]

За переказами, немовлям був врятований від татар; вихований козаками (згадано в народній думі «Люлі немовляті Івоні» (за Юзефом Богданом Залеським)).

Мав рідкісну фізичну силу і надзвичайний зріст, запросто ламав руками підкови (за це запорожці прозвали його Підковою), міг зупинити віз, запряжений 6 кіньми, ухопивши його за заднє колесо, волячим рогом пробивав дубові ворота. Його охрестили Волошенином, тобто по-тодішньому молдованином. Його зріст був 2 м 29 см.

Біографія[ред.ред. код]

На Запоріжжі Іван Підкова з'явився у 1556 році, привівши зі собою цілий козацький полк. Брав участь у морських походах під проводом Самійла Кішки. Пізніше водив козацькі флотилії самостійно і спалював передмістя татарських приморських поселень. Очолювані ним козацькі загони завдали поразок татарам під Очаковом, Кафою, Ґьозловом.

Певний час був запорізьким гетьманом.

Пам'ятник Іванові Підкові під Тарасовою горою (Канівський район, Черкаська область)

На початку листопада 1577 року Іван Підкова при підтримці козацького загону на чолі з гетьманом Яковом Шахом почав боротьбу проти ставленика Туреччини, молдовського господаря Петра VI Кривого. Козацьке військо розгромило загони Петра Мірчича, 30 листопада 1577 року визволило Ясси. Підкова був проголошений молдовським господарем, Яків Шах із козацьким загоном повернувся на Січ.

1578 р. війська Османської імперії увійшли до Молдови.

Страта Підкови[ред.ред. код]

Яків Шах, який допомагав Підкові, гостив в Немирові у брацлавського воєводи Януша Збаразького, який порадив йому, щоб Підкова для примирення з польським королем Стефаном Баторієм поїхав для цього до Варшави. Король прийняв його, наказав кинути до в'язниці. Після сейму король їхав до Львова, Підкову відправив до равської[1] в'язниці. Король хотів ще під час сейму стратити Підкову, але не міг, бо шляхта була проти. У Львові на вимогу султана Мурада III Підкову було таки страчено. Мурад III скаржився також на брацлавського воєводу Януша Збаразького та на Філона Кміту.

Підкову за присутності великої кількості народу і турецьких послів стратили у Львові 16 червня 1578 року за рішенням короля Стефана Баторія на Ринковій площі. Перед стратою за переказами в останньому слові гетьман сказав:

« Мене привели на смерть, хоч в своєму житті я не звершив нічого такого, за що заслужив би подібний кінець. Я знаю одне: я завжди боровся мужньо як чесний лицар проти ворогів християнства і завжди діяв для добра і користі своєї Батьківщини, і було у мене єдине бажання — бути їй опорою і захистом…  »

Тіло забрали руські братчики і поховали у місцевій Успенській церкві.[2] Черкаські козаки викрали його останки і перевезли їх до Канева, де поховали в одному з православних монастирів під Чернечою горою (там похований і Самійло Кішка).

Рейнольд Гайденштайн cклав докладний опис страти І. Підкови, поціновуваний в українській історіографії.[3]

Помста козаків та Якова Шаха за страту Івана Підкови[ред.ред. код]

Козаки після його страти здійснили 6 походів на Молдову разом з братом Підкови Александрелом. Помстився за Івана Підкову Яків Шах: наказав повісити перед костелом св. Миколая 18 молдовських бояр. Коли це дійшло до Стамбулу, турецький султан зажадав страти Якова Шаха; Я. Шах був знятий з гетьманства козацькою старшиною, заточений в Канівський монастир, пізніше добровільно став монахом.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

П'єдестал пам'ятника Івану Підкові у Львові.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Rawa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1888. — T. IX : Poźajście — Ruksze..— S. 552. (пол.)
  2. Denys Zubrzycki. Kronika miasta Lwowa .— Lwów: 1844.— S. 203. (пол.)
  3. 237. Рейнольд Ґейденстейн (Гайденштайн) (1553-24.ХІІ.1620)

Джерела[ред.ред. код]

  • Гетьмани України. — Харків, «Промінь», 2007, стор. 33-35.
  • Історія України в особах: IX–XVIII ст. — К.: Видавництво «Україна», 1993. — 396 с.
  • Denys Zubrzycki. Kronika miasta Lwowa .— Lwów: 1844.— S. 202–203. (пол.)

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Петру VI Кульгавий
Coat of arms of Moldavia.svg Господар Молдовського князівства
1577-1578
Coat of arms of Moldavia.svg Наступник
Петру VI Кульгавий
Попередник
Богдан Ружинський
Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg Гетьман України
1577-1578
Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg Наступник
Яків Шах