Йосиф Заячківський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Заячківський Йосип (персоналії).
о. Йосиф Заячківський, ЧСВВ
Народився14 червня 1889(1889-06-14)
Білобожниця, Чортківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер20 березня 1952(1952-03-20) (62 роки)
Мерано, Провінція Больцано, Трентіно-Альто-Адідже, Італія
ПохованняКампо Верано
Країна Австро-Угорщина
 ЗУНР
 Польська Республіка
 Італія
Місце проживанняКрехів
Лаврів
Бучач
Добромиль
Дрогобич
Рим
Діяльністьієромонах, педагог, ігумен
Alma materПапський Латеранський університет
ЗакладУкраїнська папська колегія святого Йосафата

Йо́сиф Заячкі́вський (хресне ім'я Іва́н; 14 червня 1889, Білобожниця — 20 березня 1952, Мерано, Італія) — український греко-католицький ієромонах-василіянин, церковний діяч, генеральний секретар Василіянського Чину святого Йосафата (1932—1949), ректор Української Папської колегії святого Йосафата (1946—1952).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Іван Заячківський народився 14 червня 1889 року в с. Білобожниця Чортківського повіту в сім'ї Михайла і його дружини Катерини з роду Чайковських. Середню освіту здобув у Бучачі.[1] 30 липня 1906 року вступив на новіціят до Василіянського Чину в Крехівський монастир. На облечинах отримав монаше ім'я Йосиф. Перші обіти склав 19 березня 1908 року в Крехові, а вічні 28 серпня 1911 року. У Крехові закінчив два роки гуманістики і рік риторики й у 1910 році переїхав на філософські студії до Лаврівського монастиря. Після двох років філософії призначений на вчителя в Місійний інститу імені святого Йосафата в Бучачі (1912/1913 н. р.). У 1913/1914 навчальному році викладав латинську мову для василіянських студентів другого року гуманістики в Крехові. У перший місяць Першої світової війни був санітаром у Заліщиках. Потім через Угорщину виїхав до Рима на богословські студії до Української Папської колегії святого Йосафата.[2] Після року богословських студій в Папському Григоріянському університеті, переїхав до Інсбрука в колегію єзуїтів Канізіянум. Висвячений на священника 15 липня 1917 року.[3]

15 січня 1920 року провінційні настоятелі призначили о. Йосифа Заячківського ігуменом Добромильського монастиря і прокуратором монастиря в Буковій, але вже 4 жовтня цього ж року отримав нове призначення — соція протоігумена і секретаря провінції Найсвятішого Спасителя. Після закінчення каденції секретаря став ігуменом Дрогобицького монастиря (8 листопада 1926) та адміністратором парафії. У Дрогобичі о. ігумен Йосиф Заячківський був членом міської ради і брав активну участь у житті міста.[1]

На першій Генеральній капітулі Василіянського Чину в Добромилі в червні 1931 року обраний на посаду Генерального секретаря та економа Василіянського Чину і в листопаді 1931 року з Генеральною управою переїхав до Рима. Завдяки старанням о. Йосифа Заячківського Генеральна курія ЧСВВ отримала в Римі приміщення при церкві святих мучеників Сергія і Вакха. З архимандритом о. Діонисієм Ткачуком у рамках канонічних візитацій відвідував монастирі василіян в Галичині, Угорщині і Румунії.[4] Упродовж 1934—1937 років навчався в Папському Латеранському університеті, де здобув ліценціят з обох прав та закінчив докторські студії.[5] З 1937 року радник Папської комісії з кодифікації східного канонічного права. Працював у Комісії для видання літургічних книг, будучи також радником Літургічної секції при Конгрегації для Східної Церкви (з 6 березня 1948).[1]

У грудні 1946 року о. Йосиф Заячківський був призначений проректором Української Папської колегії святого Йосафата, а в жовтні 1948 року отримав потвердження на ректора цієї колегії. У червні 1949 року призначений другим Головним радником Василіянського Чину.[6]

Помер 20 березня 1952 року в лікарні міста Мерано, Італія. Похований у василіянській крипті на римському цвинтарі «Кампо Верано».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в †о. Йосиф Заячківський, ЧСВВ // Життя (La vida), № 6 за червень 1952. — С. 24.
  2. ↑ Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students… — P. 134.
  3. ↑ Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students… — P. 100.
  4. ↑ О. Ректор Йосиф Заячківський ЧСВВ // Християнський голос, ч. 14 за 1952. — C. 4.
  5. ↑ Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students… — P. 183, 213.
  6. ↑ †о. Йосиф Заячківський, ЧСВВ // Життя (La vida), № 6 за червень 1952. — С. 25.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


Українська греко-католицька церква Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йосиф_Заячківський&oldid=39222765