Йосиф Леонеський
| Йосиф Леонеський | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
8 січня 1556[1][2][…] Леонесса, Провінція Рієті, Лаціо, Італія |
| Помер |
4 лютого 1612[1][2][…] (56 років) Аматриче, Провінція Рієті, Лаціо, Італія |
| Діяльність | пресвітер, місіонер, проповідник |
| Галузь | місіонерство[d][4] і social supportd[4] |
| Знання мов | латина[5] |
| Конфесія | католицька церква |
Святий Йосип Леонеський, Джузеппе з Леонесси (італ. Giuseppe da Leonessa; 1556 — 1612) — італійський католицький святий.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1556 року в Леонессі, маленькому містечку в Лаціо. Справжнє ім'я — Еуфраніо Дезідеріо. З дитинства він був дуже побожним, дитиною він ставив маленькі вівтарі і проводив перед ними багато часу в молитві, і часто збирав своїх друзів і спонукав їх молитися разом з ним.
Будучи ще хлопчиком, щоп'ятниці приймав бичування з Братством Святого Спасителя. Освіту здобув у дядька, який спланував для нього вигідний шлюб, але на шістнадцятому році Еуфраніо захворів на лихоманку, а після одужання, не порадившись зі своїм опікуном, він приєднався до громади капуцинів францисканського ордену.[6] Він пройшов новіціат у монастирі Карцереле біля Ассізі.
Серед братів був відомий своєю великою стриманістю .[6] У 1599 році, за рік до ювілейного року, він постив цілий рік, готуючись до отримання індульгенції.
У 1587 році генеральний міністр його ордену відправив його до Константинополя для служіння християнам, що перебували там у полоні. Прибувши туди, він разом зі своїми супутниками поселився в районі Галата в занедбаному будинку монахів-бенедиктинців. Йосиф піклувався про полонених християн, які служили на галерах флоту Османської імперії. Щодня він їздив у місто, щоб проповідувати. Турки кинули його у в'язницю і звільнили лише за втручання венеційського посла.[6]
У релігійному запалі Йосиф намагався проникнути до палацу, щоб проповідувати перед султаном Мурадом III, але його схопили і засудили до смерті. Він три дні висів підвішений двома гачками, забитими через праву руку і праву ногу. Згідно з легендою, його врятував янгол. Згідно з іншою версією, смертний вирок йому замінили висланням з країни на прохання Сафіє Султан, наложниці Мурада III, яка мала християнське походження
Повернувшись до Італії, він взяв із собою грецького архієпископа-відступника і який примирився з Церквою після їхнього прибуття до Риму. Тепер Йосиф брався за роботу в домашніх місіях у своїй рідній провінції, іноді проповідуючи шість-сім разів на день. У ювілейний 1600 рік він проголосив великопосні проповіді в Отріколі — місті, через яке натовпи паломників проходили до Риму. Багато з них, були дуже бідними, Йосип постачав їм їжу; він також прав їхній одяг і стриг їх. У Тоді він доглядав своїми руками сад, врожай якого він роздавав бідним.
Йосиф помер 1612 року в Аматріче.
Його канонізував Папа Римський Бенедикт XIV у 1746 році. День спомину — 4 лютого. У його рідному місті Леонесса є церква та святиня Сан-Джузеппе да Леонесса. Головна вулиця називається Корсо Сан-Джузеппе. Церкви в Отріколі та Сан-Лоренцо-Нуово містять його ікони.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в GCatholic.org — 1997.
- ↑ а б в Schäfer J. Ökumenisches Heiligenlexikon — 1998.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б в «Saint Joseph of Leonissa», Franciscan Media. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 30 грудня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Joseph of Leonessa [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] at the Catholic Encyclopedia
- Johannes Madey. Joseph von Leonessa. // Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon., Sp. 774–776}}.
- S. Giuseppe of Leonessa at Thayer's Gazetteer
|
Це незавершена стаття про святого або святу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
