Казарка білощока
| Казарка білощока | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Гусеподібні (Anseriformes) |
| Родина: | Качкові (Anatidae) |
| Рід: | Казарка (Branta) |
| Вид: | Казарка білощока (B. leucopsis)
|
| Біноміальна назва | |
| Branta leucopsis (Bechstein, 1803)
| |
| |
| Поширення білощокої казарки | |
Каза́рка білощо́ка[1] (Branta leucopsis) — водоплавний птах родини качкових (Anatidae). В Україні рідкісний залітний вид.
Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]
За статурою нагадує гуску невеликих розмірів. Маса тіла 1,1—2,3 кг, довжина тіла 58—70 см, розмах крил 132–145 см. У дорослого птаха лоб, щоки, покривні пера вух і горло білі або жовтуваті; решта голови, шия і воло чорні; пера спини і покривні пера крил сірі, з чорною верхівкою і білою верхівковою облямівкою, через що ці частини тіла смугасті; поперек чорний; на сірих боках тулуба чіткі білуваті смуги; груди і черево спереду світло-сірі; задня частина черева, надхвістя і підхвістя білі; махові пера чорні, зверху з сірою зовнішньою частиною; стернові пера чорні; дзьоб і ноги чорні. У молодого птаха чорні частини оперення з бурим відтінком; через око до тім'я проходить темно-бура смуга; на боках тулуба смугастість нечітка[2].
Поширення та місця існування[ред. | ред. код]
Білощока казарка гніздиться на північно-східному узбережжі Гренландії, островах Шпіцберген, Вайгач і Нова Земля. Гніздові колонії також зустрічаються в арктичній тундрі. На місцях гніздування притримується гірського ландшафту півночі — скелястих берегів та узбережжя, крутих схилів, що чергуються з пониженнями, вкритими соковитими травами, берегів скелястих струмків і озер.
Зимують в Нідерландах, а на початку зими зустрічаються також на крайньому північному заході Німеччини. Невелика кількість птахів у холодні зими зустрічається також на прилеглих частинах Бельгії і Франції.
З місць зимівель мігрують вузькою смугою вздовж узбережжя. Фронт прольоту охоплює північно-західні райони Німеччини, основу півострова Ютландія та південні данські острови; далі пролітають над морем біля південного узбережжя Швеції. На острові Готланд, а згодом в Західній Естонії казарки зупиняються на тривалий відпочинок. Наступний відрізок шляху казарки долають без посадок. На півострові Канін знову відпочивають і наступним кидком досягають місць гніздування — островів Вайгач і Нова Земля. Шляхи осінньої міграції подібні до весняної.
Гніздування[ред. | ред. код]
Гніздяться окремими нещільними колоніями, які нараховують від 5—50 до 150 пар (Snow and Perrins 1998). Відстань між гніздами становить декілька десятків метрів. Гніздо на землі. Повна кладка складається з 4—5 яєць. Пташенята виводкові. Після вилуплення пташенят у дорослих птахів у період середина липня — середина серпня відбувається линяння, коли вони втрачають здатність до польоту. Линяння триває 3—4 тижні[3].
Живлення[ред. | ред. код]
Білощокі казарки травоїдні, їхній раціон складається з листя, стебел і насіння трав'янистих рослин, водних рослин, мохів і кущів (зокрема, арктична верба Salix arctica). У зимовий період живляться на полях зерновими і овочевими культурами[4].
Див. також[ред. | ред. код]
- 8436 Леукопсіс — астероїд, названий на честь білощокої казарки.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
- ↑ BirdLife International 2012. Branta leucopsis. In: IUCN 2012. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2012.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 19 December 2012 (англ.) . Архів оригіналу за 25 вересня 2013.
- ↑ Josep del Hoyo, Andrew Elliott, Jordi Sargatal. Handbook of the Birds of the World. — Volume 1: Ostrich to Ducks. — Lynx Edicions, 1992. — 696 с. — ISBN 8487334091.
Посилання[ред. | ред. код]
- Казарка білощока на сайті Хребетні тварини Росії(рос.)
- http://www.rspb.org.uk/birds/guide/b/barnaclegoose/index.asp [Архівовано 16 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Branta leucopsis, відео, фото, голос [Архівовано 1 листопада 2011 у Wayback Machine.]
|