Капуш Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Капуш Олександр Васильович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Капуш Олександр Васильович.jpg
Загальна інформація
Народження 27 липня 1991(1991-07-27)
Українська РСР Українська РСР, Ужгород
Смерть 6 лютого 2015(2015-02-06) (23 роки)
Україна Україна, Чорнухине
(загиблий у бою)
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
128 ОГПБр.png
 128 ОГПБр
15 ОГПБ.png
 15 ОГПБ
Війни / битви
Командування
Командир відділення
Нагороди та відзнаки
Герой України
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Олекса́ндр Васи́льович Капуш (нар. 27 липня 1991(19910727), м. Ужгород, Закарпатська область, УРСР, СРСР — 6 лютого 2015, смт Чорнухине, Попаснянський район, Луганська область, Україна) — український військовик, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2017, посмертно)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1991 року в місті Ужгороді на Закарпатті. 2006 року закінчив ужгородську загальноосвітню школу № 6 ім. В. Гренджі-Донського. Любов до військової справи з дитинства хлопцеві прививав його дідусь — Іван Іванович, свого часу він працював у 6-ій школі військовим керівником[2].

Вступив на військову службу за контрактом.

Старший механік-водій — командир гірсько-піхотного відділення гірсько-піхотного взводу гірсько-піхотної роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, в/ч А1778, м. Ужгород.

З травня 2014 брав участь в антитерористичній операції на сході України, зокрема у боях за Луганський аеропорт.

Загинув 6 лютого 2015 року, під час бою в районі смт Чорнухине, зазнавши поранення осколком від гранати у скроню. Група розвідників, очолювана Олександром, обороняла позиції від переважаючих сил російських терористів. У найскладніший момент бою на групу зі сторони противника кинули гранату. Олександр прикрив собою товариша, а сам — загинув на місці[3]. Тоді ж біля Чорнухиного під час танкової атаки російських бойовиків загинули вояки 57-ї мотопіхотної бригади старший лейтенант Микола Карнаухов, старший солдат Віталій Іскандаров, солдати Олександр Мокляк й Євген Шверненко.

18 лютого з 23-річним воїном-захисником прощались в Ужгороді. Похований на кладовищі «Кальварія» на Пагорбі Слави[4][5].

Залишилися батьки Людмила Князівна та Василь Іванович й молодша сестра.

13 жовтня 2017 року, напередодні Дня захисника України, Президент України Петро Порошенко передав батькам Олександра Золоту Зірку Героя України.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (12 жовтня 2017, посмертно) — за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].
  • Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
  • Нагрудний знак «Дебальцеве-2015» (лютий 2017, посмертно)[6].
  • Почесний громадянин м. Ужгорода (вересень 2015, посмертно)[7].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У березні 2016 року розпорядженням голови Закарпатської ОДА вул. Мондока в Ужгороді перейменовано на вулицю Олександра Капуша[8].

У травні 2016 року, на будівлі ЗОШ № 6 м. Ужгород відкрили три меморіальні дошки загиблим випускникам школи, — Олександру Капушу, Віталію Постолакі та Сергію Мартину[2].

28 червня 2016 року, в Ужгороді на площі Віталія Постолакі встановили меморіальну гранітну плиту з прізвищами 18 загиблих воїнів АТО, серед яких й Олександр Капуш[9].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Указ Президента України від 12 жовтня 2017 року № 320/2017 «Про присвоєння О.Капушу звання Герой України»
  2. а б Три меморіальні дошки на честь полеглих бійців відкрили в Ужгороді Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine. // Uzh Inform, 6 травня 2016
  3. Поблизу Чорнухіна на східному фронті загинув боєць з Ужгорода Олександр Капуш Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine. // «Закарпаття онлайн», 7 лютого 2015
  4. В Ужгороді трьох загиблих в АТО Героїв-городян дозволили ховати на Пагорбі Слави Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine. // «Закарпаття онлайн», 18 лютого 2015
  5. Зі сльозами на очах Ужгород прощається з бійцями, які загинули в зоні АТО (ФОТО) Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine. // «Мукачево.net», 18 лютого 2015
  6. В Ужгороді вшанували бійців-учасників виходу з Дебальцевого Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine. // Газета «День», 18 лютого 2017
  7. Четверо загиблих бійців стали Почесними ужгородцями Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine. // «ДеПо. Закарпаття», 11 вересня 2015
  8. В Ужгороді перейменували вулиці Джамбула, Краснодонців, Лавріщева та інші Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine. // 0312.ua Сайт міста Ужгорода, 18 березня 2016
  9. Непорушна пам'ять: в Ужгороді відкрили меморіал на честь загиблих захисників України Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine. // «Закарпатський кореспондент», 28 червня 2016

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 180
13 жовтня 2017
Наступник:
Шаповал Максим Михайлович Пікус Євгеній Михайлович