Шаповал Максим Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шаповал Максим Михайлович
UANs shoulder mark 16h.svg Генерал-майор (посмертно)
Maksym Shapoval 01 (cropped).jpg
Загальна інформація
Народження 6 липня 1978(1978-07-06)
Вінниця, УРСР
Смерть 27 червня 2017(2017-06-27) (38 років)
Київ, Україна
°Теракт
поховання: Байкове кладовище
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Університет ВІ НТУУ «КПІ»
Військова служба
Роки служби 2001—2017
Приналежність  Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Emblem of the Defence Intelligence of Ukraine.svg ГУР
Формування Ukrainian Department of the State Guard Emblem.png УДО
2010—2012
10 ОЗСпП.png
 10 ОЗСпП ГУР
2013—2017
Війни / битви

Місія ООН у Сьєрра-Леоне
Війна на сході України

Командування
2013—2017
10 ОЗСпП.png
 10 ОЗСпП ГУР, командир, начальник спецрезерву ГУР МОУ
Нагороди та відзнаки
Герой України
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «20 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Орден «Народний Герой України»

Commons-logo.svg Матеріали до статті на Вікісховищі

Макси́м Миха́йлович Шапова́л (6 липня 1978, Вінниця, Українська РСР — 27 червня 2017, Київ, Україна) — український військовослужбовець, розвідник, генерал-майор (посмертно) Збройних сил України, командир 10-го окремого загону спеціального призначення, начальник спеціального резерву Головного управління розвідки Міністерства оборони України[1]. Загинув під час російсько-української війни внаслідок терористичного акту. Герой України (посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Максим Шаповал народився в районі Вишенька міста Вінниця, в родині льотчика цивільної авіації, і був єдиною дитиною. Батько Максима, Михайло, командир екіпажу літака Ан-2, працював у Вінницькому Аеропорті (Старий Аеропорт), він помер у 1985 році на 33-у році життя, коли Максим тільки збирався йти до школи. Спочатку навчався у вінницькій загальноосвітній школі № 10, пізніше — у школі № 15.

Максим Шаповал обрав професію військового, як його дід-офіцер Леонід. Дядько (брат матері) також служив у збройних силах в м. Києві, вийшов на пенсію в званні полковника. Максим вступив до Київського вищого інженерного радіотехнічного училища ППО, який 1999 року увійшов до новоствореного Військового інституту НТУУ «КПІ», факультет шифрувальників, випускник 2000 року[2][3].

2008 р.

Розпочав військову службу офіцером служби шифрованого зв'язку і режиму секретності Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Брав участь в миротворчій місії у Сьєрра-Леоне. Після повернення служив старшим офіцером, командиром групи водолазів-розвідників. У 2010—2012 роках ніс службу в Управлінні держохорони з охорони перших осіб держави. Після УДО повернувся до своєї частини на посаду начальника служби інструкторів, в подальшому був призначений заступником командира військової частини, командиром військової частини[3].

З початком російської збройної агресії проти України виконував завдання із захисту територіальної цілісності України в зоні бойових дій у Донецькій та Луганській областях.

2009 р.

Полковник, командир 10-го окремого загону спеціального призначення ГУР МО України. Підрозділ «десятка» має неофіційну назву «Острів», базується на Рибальському острові.

Шаповал був командиром групи спецпризначення, яка у травні 2014 року звільняла Донецький аеропорт й зайшла до нього першою[4].

Безпосередньо брав участь у плануванні та проведенні розвідувальних рейдів у глибокий тил противника, під час яких застосовувалися засоби документування присутності російських окупаційних військ, їх переміщень, наявності сучасних зразків систем РЕБ та засобів ураження. У тому числі в такому вигляді, щоб це могло служити безумовним доказом збройної агресії Росії проти України, особливо в застосуванні штатних БТРГ і новітніх систем ураження, які виробляються тільки в Росії. Окремі розвідувальні операції стосувалися своєчасного оповіщення про розгортання російської артилерії, у тому числі далекобійної, а це значно знижувало втрати серед українських військових і мирного населення[5].

7 червня 2017 року підрозділ Шаповала ліквідовував на окупованій території Донбасу одного з керівних співробітників спецпідрозділу «Вимпел» ФСБ РФ полковника Черкашина Юрія Михайловича, 1972 року народження, який відповідав за організацію терористичних актів на території України[6].

27 червня 2017 року полковник Шаповал загинув в результаті вибуху автомобіля у Солом'янському районі м. Києва. Підрив автомобіля попередньо кваліфіковано як терористичний акт, пов'язаний з професійною діяльністю загиблого.

Незадовго до загибелі Шаповал повернувся із зони бойових дій на Сході України.

В Києві у Максима залишились дружина Ірина та двоє маленьких дітей, — дочка Віра 2012 р.н. і син Саша 2015 р.н. У Вінниці — мати Наталія та вітчим Анатолій.

З Максимом Шаповалом попрощались 30 червня в Києві, у Будинку офіцерів. На прощанні був присутній Президент України Петро Порошенко[7]. Проводжали розвідника з надзвичайними почестями та військовою технікою, траурна процесія пройшла від Будинку офіцерів до Володимирського собору. Воїна поховали на Байковому кладовищі[8],[9].

Указом Президента України 30 червня 2017 року полковнику Шаповалу Максиму Михайловичу присвоєне військове звання генерал-майора (посмертно)[10].

Теракт[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Підрив машини у Києві. Полковник розвідки загинув внаслідок вибуху
Nuvola apps kaboodle.svg Петро Порошенко прийшов ушанувати пам'ять полковника Шаповала

27 червня 2017 року близько 8:10 у Солом'янському районі м. Києва по вул. Механізаторів (перед перехрестям з вул. Солом'янською), неподалік будівлі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, стався потужний вибух автомобіля «Mercedes-Benz» за кермом якого перебував Максим Шаповал. Вибух стався під час руху автомобіля, уламки розкидало на десятки метрів. Водій помер на місці. Внаслідок вибуху дістали осколкові поранення двоє киян, молода жінка і 71-річний чоловік[11][12][13].

Розслідування теракту[ред. | ред. код]

Головним управлінням Національної поліції у м. Києві розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що призвів до загибелі людини). 27 червня, після проведення невідкладних першочергових слідчих (розшукових) дій, Генеральним прокурором України доручено здійснення досудового розслідування у вказаному провадженні слідчим Головної військової прокуратури. За наявною інформацією, вибуховий пристрій було закладено у салоні автомобіля[14].

Головний військовий прокурор Генеральної прокуратури України Анатолій Матіос вважає основною версією здійсненого теракту «російський слід»[15].

Секретар РНБО України Олександр Турчинов зазначив, що цей терористичний акт було здійснено за таким саме сценарієм, як і вбивство українського контррозвідника полковника СБУ Олександра Хараберюша у березні 2017 року: «Є всі підстави вважати, що ці вбивства сплановані та організовані за безпосередньої участі російських спецслужб»[16].

17 квітня 2019 року Голова СБУ Василь Грицак повідомив ім'я диверсанта, який заклав вибухівку, — Шутов Олег Миколайович, 09.03.1966 року народження, мешканець Донецька, співробітник так званого центру спецоперацій «МГБ ДНР». Шутов орендував квартиру в тому самому будинку, де мешкав генерал Шаповал. Після здійснення теракту виїхав до Донецька. Організатором резонансних убивств українських військових Грицак назвав начальника департаменту контррозвідувальних операцій ФСБ РФ генерал-лейтенанта Дмитра Мінаєва, який на той час перебував на Донбасі у так званому центрі спецоперацій «МГБ ДНР»[17].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • 7 вересня 2017, під час виступу у Верховній Раді України, Президент Петро Порошенко проголосив про присвоєння спецпідрозділу військової розвідки імені Максима Шаповала[21].
  • Генерала-майора Максима Шаповала навічно зараховано до списків військової частини, якою він командував. Відомості про генерала-майора Шаповала внесено у Книгу Слави ГУР МО України.
  • 27 жовтня 2017 на Алеї героїв ВІТІ урочисто відкрито пам'ятник випускнику навчального закладу Максиму Шаповалу[22].
  • 10 лютого 2018 року на фасаді будівлі Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації, в якому він навчався, було встановлено меморіальну дошку.[23]
  • 23 червня 2018 року на фасаді будівлі, де провів перший рік життя і в подальшому багато вільного часу проводив під час шкільних канікул,відкрито меморіальну дошку.[24]
  • 6 грудня 2018 року рішенням Київради вулицю Механізаторів у Солом'янському районі Києва перейменовано на вулицю Генерала Шаповала[25].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Убивство Шаповала і масована кібератака - це подвійний удар агресора, - Артем Шевченко. https://ua.censor.net.ua. «Цензор.нет». 2017-06-27. Процитовано 27 червня 2017. 
  2. Золота дитина і така тяжка смерть — сусіди з Вінниці про розвідника Максима Шаповала. https://vn.20minut.ua. «20 хвилин. Вінниця». 2017-06-27. Процитовано 28 червня 2017. 
  3. а б Олексій Мочанов (2017-06-28). Михалич... Макс Шаповал. Друг. Офіцер. Людина. Человечище!. Facebook (ru). Alex Mochanov. Процитовано 29 червня 2017. 
  4. Перший "кіборг": вбитий у Києві полковник ГУР був командиром спецназівців, які звільняли Донецький аеропорт. https://tsn.ua. ТСН. 2017-06-27. Процитовано 27 червня 2017. 
  5. Вбитий у Києві полковник ГУР працював над доказами агресії РФ: перемога в Гаазі досягнута завдяки його роботі. https://www.unian.ua. УНІАН. 2017-06-27. Процитовано 27 червня 2017. 
  6. Бутусов розповів про полювання на Шаповала спецслужб РФ. https://www.ukrinform.ua. Укрінформ. 2017-07-03. Процитовано 3 липня 2017. 
  7. Президент попрощався із загиблими українськими героями - розвідником Максимом Шаповалом та співробітником СБУ Юрієм Возним. president.gov.ua. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 2017-06-30. Процитовано 30 червня 2017. 
  8. Порошенко прийшов попрощатися з полковником Шаповалом, який загинув у теракті. tsn.ua. ТСН. 2017-06-30. Процитовано 30 червня 2017. 
  9. Він був на вістрі атаки /Сайт Головного управління розвідки МОУ, 30.06.2017/
  10. Указ Президента України від 30 червня 2017 року № 169/2017 «Про присвоєння військового звання»
  11. Поліція працює на місці вибуху у Солом'янському районі Києва. ГУ НП у м. Києві. 2017-06-27. Процитовано 27 червня 2017. 
  12. Моторошна смертельна НП у Києві на Солом'янській: на ходу вибухнув Мерседес. Один загиблий. Двоє постраждалих. ДТП.kiev.ua. 2017-06-27. Процитовано 27 червня 2017. (рос.)
  13. У Києві загинув Максим Шаповал - начальник одного зі спецпідрозділів ГУР Міноборони. ua.censor.net.ua. Цензор.нет. 2017-06-27. Процитовано 27 червня 2017. 
  14. Головною військовою прокуратурою розслідується терористичний акт, в результаті якого загинув офіцер Головного управління розвідки Міністерства оборони України. http://www.gp.gov.ua. Генеральна прокуратура України. 2017-06-28. Процитовано 28 червня 2017. 
  15. Вибух авто полковника розвідки. Укрінформ. 2017-06-27. Процитовано 27 червня 2017. 
  16. О. Турчинов провів оперативну нараду з керівниками сектору безпеки і оборони України. Рада національної безпеки і оборони України. 2017-06-27. Процитовано 27 червня 2017. 
  17. Грицак назвав диверсанта, який заклав вибухівку під авто командира спецназу ГУР. Українська правда. 2019-04-17. Процитовано 17 квітня 2019. 
  18. Указ Президента України від 7 вересня 2017 року № 264/2017 «Про присвоєння М.Шаповалу звання Герой України»
  19. Президент вручив «Золоту зірку» Героя України Максима Шаповала його вдові //Офіційне інтернет-представництво Президента України, 7 вересня 2017 року
  20. Цензор.НЕТ. У Вінниці нагородили 12 Народних Героїв України. ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ (uk-UA). Процитовано 2017-08-25. 
  21. Порошенко присвоїв звання Герой України посмертно загиблому розвідникові Шаповалу. Інтерфакс-Україна. Процитовано 2017-09-07. 
  22. У ВІТІ відкрили пам’ятник випускнику ВВНЗ — Герою України генерал-майору Максиму Шаповалу. http://www.mil.gov.ua. Міністерство оборони України. 2017-10-27. Процитовано 29 червня 2017. 
  23. На честь Героя України генерал-майора Максима Шаповала відкрито меморіальну дошку
  24. Знайомтесь, це Олена Юріївна Шаповал. Все життя пропрацювала вчителем математики у Вінницьких Хуторах.
  25. Ще ряд столичних вулиць та провулків отримали нові назви. http://www.kmr.gov.ua. 2018-12-06. 

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 179
7 вересня 2017
Наступник:
Тарасюк Василь Олександрович Капуш Олександр Васильович