Каракулінський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каракулінський район
рос. Каракулинский район
удм. Каракулино ёрос
Coat of Arms of Karakulino rayon (Udmurtia).png Flag of Karakulino rayon (Udmurtia).png
Герб Каракулінського району Прапор Каракулінського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Удмуртія
Утворений: 4 листопада 1926 року
Населення (2015[1]): 11378 осіб
Площа: 1192,6 км²
Густота населення: 9,54 осіб/км²
Телефонний код: 7-34132
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: село Каракуліно
Кількість сільських поселень: 12
Сільських населених пунктів: 32
Влада
Голова місцевої думи: Русінов Сергій Миколайович

Кара́кулінський район (удм. Каракулино ёрос) — район (йорос) в складі Удмуртської Республіки Росії. Адміністративний центр — село Каракуліно.

Географія[ред. | ред. код]

Район розташований на південному сході республіки. Його площа становить 1 192,6 км².

Історія[ред. | ред. код]

Вперше район був утворений жовтні 1923 року як експериментальний, але 1924 року ліквідований. Заново район утворений 4 листопада 1926 року у складі Уральської області, він мав площу 719,7 верст, населення 27 165 осіб. В кінці 1931 року він був ліквідований і приєднаний до Сарапульського району. В лютому 1935 року район був відновлений, він складався з 70 населених пунктів, об'єднаних у 15 сільрад: Каракулінська, Марагінська, Ломовинська, Новоселовська, Колесніковська, Чегандинська, Ниргиндинська, Новопоселенновська, Кулюшевська, Грем'ячеська, Усть-Саклинська, Шумшорська, Черновська, Арзамасцевська, В'ятська. 22 жовтня 1937 року район переданий до складу Удмуртської АРСР. Станом на 1941 рік населення району становило 23 622 особи в 67 населених пунктах. В роки Другої світової війни на фронт відправлено 30 % всього населення, 75 % з яких загинули. 1941 року в райцентрі відкрито дитячий будинок для евакуйованих дітей, яким керував Певзнер Самуїл Маркович. В період 19501959 років відбулось об'єднання сільрад і з 15 колишніх утворено 7. В період із січня 1963 по 12 січня 1965 роки район був знову об'єднаний із Сарапульським районом. З 1965 року в межах району виділялись такі сільради: Каракулінська, Чегандинська, Ниргиндинська, Арзамасцевська, В'ятська, Галановська, Велико-Калмашинська.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

АТП району

Станом на 2012 рік район адміністративно поділяється на 12 сільських поселень, включає в себе 32 населених пункти:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2010[2])
Населення,
осіб (2012[3])
Населення,
осіб (2015[4])
Центр Населені
пункти
Арзамасцевське сільське поселення 112,60 882 856 805 Арзамасцево 5
Биргиндинське сільське поселення 67,89 737 721 709 Биргинда 2
Боярське сільське поселення 88,24 516 500 453 Боярка 2
Вятське сільське поселення 100,02 468 465 430 Вятське 1
Галановське сільське поселення 102,75 689 663 619 Галаново 2
Каракулінське сільське поселення 197,17 4875 4786 4571 Каракуліно 6
Колесниковське сільське поселення 77,92 405 408 395 Колесниково 1
Кулюшевське сільське поселення 86,79 788 786 740 Кулюшево 3
Малокалмашинське сільське поселення 94,60 749 720 670 Малі Калмаші 2
Ниргиндинське сільське поселення 90,79 801 791 754 Ниргинда 3
Пінязьке сільське поселення 76,68 695 668 627 Пінязь 3
Чегандинське сільське поселення 97,11 625 619 605 Чеганда 2

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Населений пункт Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2012)
1 Каракуліно 4 814 4 724
2 Ниргинда 801 791
3 Арзамасцево 787 764
4 Малі Калмаші 733 704
5 Биргинда 618 601
6 Чеганда 596 584
7 Галаново 559 533
8 Вятське 468 465
9 Боярка 420 410
10 Колесниково 405 408

Населення[ред. | ред. код]

Населення району становить 11378 осіб (2015[5]; 11983 в 2012[6], 12230 в 2010[7]). У національному складі 75,2 % — росіяни, 17,3 % — марійці, 4,3 % — удмурти, 3,8 % — татари.

Економіка[ред. | ред. код]

Основу економіки району складають нафтовидобувні підприємства (99 %), які видобувають 22 % всієї нафти республіки.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]