Вавозький район

Вавозький район
рос. Вавожский район; удм. Вавож ёрос
Герб Вавозького району	Прапор Вавозького району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Удмуртія
Утворений:	15 липня 1929 року
Населення:	15096 осіб (2019)
Площа:	1678,99 км²
Густота населення:	9,33 осіб/км²
Телефонний код:	7-34155
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	село Вавож
Сільських населених пунктів:	69
Влада
Голова місцевої думи:	Іноземцева Тетяна Василівна
Голова району:	Березін В'ячеслав Іванович
Мапа

Ваво́зький район (рос. Вавожский район, удм. Вавож ёрос) — муніципальний округ в складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — село Вавож.

Виходить місцева газета «Авангард».

Історія[ред. | ред. код]

Вавозький район утворено 15 липня 1929 року із 20 сільрад Вавозької та Великоучинської волостей Можгинського повіту. 27 листопада 1956 року до складу району увійшла частина ліквідованого Великоучинського району. 1 лютого 1963 року район був ліквідований, територія розділена між Можгинським та Увинським районами. 12 січня 1965 року Вавозький район був відновлений.

2021 року Вавозький район перетворено в муніципальний округ зі старою назвою, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення^[1]:


Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2019)	Центр	Населені пункти
Бризгаловське сільське поселення	312,99	987	699	523	Бризгалово	10
Вавозьке сільське поселення	123,04	6086	6186	5949	Вавож	5
Великоволковське сільське поселення	80,60	1084	1030	922	Велике Волково	4
Водзімоньїнське сільське поселення	252,11	1514	1518	1554	Водзімоньє	8
Воліпельгинське сільське поселення	333,32	1721	1428	1214	Воліпельга	12
Гурезь-Пудгинське сільське поселення	240,95	1534	1513	1444	Гурезь-Пудга	13
Зямбайгуртське сільське поселення	44,33	603	622	583	Зямбайгурт	2
Какмозьке сільське поселення	189,52	1921	1753	1441	Какмож	6
Нюрдор-Котьїнське сільське поселення	5,56	1149	1052	1015	Нюрдор-Котья	1
Тиловил-Пельгинське сільське поселення	96,57	724	550	451	Тиловил-Пельга	8

Населення[ред. | ред. код]

Населення округу становить 15096 осіб (2019^[2], 16351 у 2010^[3], 17323 у 2002^[4]).

Національний склад населення станом на 2010 рік^[5] включає в себе 28 народів, 151 особа не вказала свою національну приналежність:

удмурти — 9200 осіб (56,27 %)
росіяни — 6529 осіб (39,93 %)
азербайджанці — 151 особа
татари — 133 особи^[6]
марійці — 31 особа
українці — 30 осіб
вірмени — 23 особи
білоруси — 18 осіб
грузини — 11 осіб
інші — 74 особи^[7]

Населені пункти[ред. | ред. код]


№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Барміно	5^[8]	0
2	Берлуд	23	6
3	Берьозек	198	208
4	Бризгалово	381	313
5	Вавож (село)	5631	5816
6	Вавож (селище)	58	37
7	Валадор	65	60
8	Васькино	2	4
9	Велика Док'я	22	14
10	Велика Можга	202	169
11	Велике Волково	461	523
12	Вішур	35	6
13	Водзімоньє	673	668
14	Воліпельга	962	844
15	Гуляєво	0	92
16	Гуляєвська желєзнодорожна площадка	5	2
-	Гуляєвське лісничество^[9]	52^[10]	-
-	Гуляєвський дом отдиха^[9]	68^[11]	-
17	Гурезь-Пудга	500	525
18	Дубровка	119	101
19	Жуйо-Можга	179	164
20	Зелена Роща	16^[12]	0
21	Зетловай	25	16
22	Зоря	18	2
23	Зяглуд-Какся	321	316
24	Зядлуд	165	153
25	Зямбайгурт	553	587
26	Іваново-Вознесенськ	161	119
27	Інга	92	41
28	Какмож	1519	1480
29	Какмож-Ітчі	67	51
30	Каменний Ключ	109	129
31	Карсо	33	29
32	Касіхіно	12	8
33	Квачі	8	6
34	Квашур	44	10
35	Колногорово	2^[13]	0
36	Коса Можга	67	28
37	Котья	96	81
38	Кочежгурт	6^[14]	0
39	Листем	222	166
40	Макарово	330	285
41	Малий Зяглуд	65	58
42	Малиновка	21	19
43	Мокрецово	2	3
44	Монья	227	225
45	Нардомас	10	17
46	Нижній Юсь	4	2
47	Нова Бія	553	598
48	Нове Водзімоньє	14	9
49	Нові Каксі	99	49
50	Новотроїцький	62	39
51	Нюрдор-Котья	1149	1052
52	Нюрпод	17	1
53	Ожгі	254	194
54	Октябрський	17	13
55	Пужмоїл	33	23
56	Руська Ізопельга	16	2
-	Середнє Волково^[15]	61^[16]	-
57	Сер'я	-	6
58	Слудка	43	35
59	Стара Бія	50	35
60	Старе Жуйо	67	52
61	Тиловил-Пельга	270	231
62	Тушмо	34	33
63	Уйо-Док'я	234	220
64	Холодний Ключ	4	1
65	Чемошур-Док'я	34	14
66	Четкер	34	18
67	Чудзялуд	82	86
68	Южно-Какможський	172	76
69	Яголуд	188	181

Охорона природи[ред. | ред. код]

Пам'ятки природи:

урочища — Яголудське (північна околиця присілка Яголуд), Уйо-Док'я (біля присілка Уйо-Док'я, на березі річки Вала), Нюрдор-Котьїнські кедри (між селами Какмож та Нюрдор-Котья), Нижній Юсь (південно-західна околиця присілка Нижній Юсь, складається з двох масивів), Корабельна роща (у межиріччі Килт-Тушма, між селом Воліпельга та присілком Зядлуд)
болота — Гучинське торф'яне (село Вавож), Силкінське торф'яне (північна околиця села Вавож, колишній присілок Силкіно), Жуйо-Петровське торф'яне (присілок Жуйо-Можга), Журавлине (присілок Нижній Юсь)
лісові масиви — Сосновий бір (на захід від присілка Мокрецово, біля кордону з Кіровською областю)

Примітки[ред. | ред. код]

↑ http://law.ntvpkedr.ru/files/386121
↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
↑ Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — сводная таблица районов и городских округов [Архівовано 10 липня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
↑ Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)
↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ З них кряшени — 2 особи
↑ Євреї, талиші — по 4, башкири, бесерм'яни, молдовани, мордва, тати — по 3, даргинці, комі-перм'яки, лезгини, цигани — по 2, комі, поляки, карели, кумики, литовці, румуни, таджики, якути (саха) — по 1 особі
↑ З них росіяни — 80 %.
↑ ^а ^б Приєднано до присілка Гуляєво.
↑ З них росіяни — 62 %, удмурти — 38 %.
↑ З них росіяни — 79 %.
↑ З них удмурти — 50 %, туркмени — 31 %.
↑ З них росіяни — 100 %.
↑ З них удмурти — 50 %, росіяни — 50 %.
↑ Приєднано до села Велике Волково.
↑ З них удмурти — 77 %.

[1] ttp://law.ntvpkedr.ru/files/386121

[rus-population2019-2] Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

[3] Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — сводная таблица районов и городских округов [Архівовано 10 липня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)

[rus-ud-lingvarium-4] Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)

[5] Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[6] З них кряшени — 2 особи

[7] Євреї, талиші — по 4, башкири, бесерм'яни, молдовани, мордва, тати — по 3, даргинці, комі-перм'яки, лезгини, цигани — по 2, комі, поляки, карели, кумики, литовці, румуни, таджики, якути (саха) — по 1 особі

[8] З них росіяни — 80 %.

[:0-9] а ^б Приєднано до присілка Гуляєво.

[10] З них росіяни — 62 %, удмурти — 38 %.

[11] З них росіяни — 79 %.

[12] З них удмурти — 50 %, туркмени — 31 %.

[13] З них росіяни — 100 %.

[14] З них удмурти — 50 %, росіяни — 50 %.

[15] Приєднано до села Велике Волково.

[16] З них удмурти — 77 %.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

Вавозький район

Зміст

Історія[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

Населені пункти[ред. | ред. код]

Охорона природи[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Вавозький район

Історія[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

Населені пункти[ред. | ред. код]

Охорона природи[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук