Карло Леві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карло Леві
італ. Carlo Levi
Народився 29 листопада 1902(1902-11-29)[1][2][…]
Турин, Італія[4]
Помер 4 січня 1975(1975-01-04)[2][5][…] (72 роки)
Рим, Італія
·пневмонія
Поховання Аліано
Країна  Італія[7]
 Королівство Італія
Діяльність лікар-письменник, художник, політик, сценарист, журналіст, лікар, письменник
Сфера роботи живопис і література
Alma mater Туринський університет
Мова творів італійська[1][8]
Роки активності 1923[9]1974[9]
Magnum opus Christ Stopped at Ebolid
Членство Академія витончених мистецтвd
Партія Італійська комуністична партія
Автограф
Нагороди

CMNS: Карло Леві у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Карло Леві (італ. Carlo Levi, Турин, 29 листопада 1902Рим, 4 січня 1975) — італійський письменник і художник, відомий зокрема своєю антифашистською діяльністю.

Життя і творчість[ред. | ред. код]

Леві виріс у відданому соціалістичному середовищі. Він вивчав медицину і рано брав участь у політичному та інтелектуальному житті. Після навчання він присвятив себе живопису і був членом туринської «Sei di Torino» (укр. Туринська шістка) у 1929 році. Невдовзі він заснував у Парижі антифашистський рух «Справедливість і свобода». Під час правління Муссоліні допомагав політичним біженцям покинути Італію, за що був кілька разів заарештований і ув'язнений. Після війни став редактором антифашистського журналу «Italia libera». У 1963 році був обраний до італійського парламенту як член Італійської комуністичної партії.

Як письменник, Леві зробив свій прорив, опублікувавши книгу «Cristo si è fermato a Eboli» (укр. Христос зупинився в Еболі, 1945), суміш автобіографії, репортажу та ліричних роздумів, дія якої розгортається в Луканії, нинішній Базилікаті, де він сам перебував як політичний вигнанець у 1935 році. Книга описує автономну, архаїчну селянську цивілізацію, модель для бідного італійського півдня, із запеклим звинуваченням дрібнобуржуазної моралі, уособленням якої є «подеста» (міська влада за часів фашизму).

Леві також зробив собі ім'я як есеїст. У своїх есеях він аналізує причини кризи західної цивілізації та відстоює право на індивідуальну свободу. Крім того, він неодноразово критикує порожні фрази політичних партій та їхній спрощений соціальний аналіз. Багато його творів мають форму своєрідного репортажу, іноді також у формі подорожнього щоденника.

Карло Леві помер у 1975 році у віці 72 років і похований в Аліано, в південному італійському регіоні Базиліката, в селі, де також значною мірою відбувається дія фільму «Cristo si è fermato a Eboli».

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Paura della pittura (1942)
  • Cristo si è fermato a Eboli (1945)
  • Paura della libertà (1946)
  • L'orologio (1950)
  • Le parole sono pietre (1955)
  • II futuro ha un cuore antico (1956)
  • La doppia notte dei tigli (1959)
  • Un volto che ci somiglia (1960)
  • Tutto il miele è finito (1964)
  • Quaderno a cancelli (1979)
  • Coraggio dei miti (1922-1974)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]