Квінт Цецилій Метелл Критський
| Квінт Цецилій Метелл Критський | |
|---|---|
| лат. Quintus Caecilius Metellus Creticus | |
| Народився | не пізніше 109 до н. е. Стародавній Рим |
| Помер | 55 до н. е. невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | шляхтич[d][1] |
| Посада | давньоримський сенатор[d][2] і консул[2] |
| Рід | Цецилії Метелли |
| Батько | Гай Цецилій Метелл Капрарій[1][1] |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Марк Цецилій Метелл[1][1], Gaius Metellusd[1][1], Луцій Цецилій Метелл[1][1] і Цецилія Метелла Далматік |
| У шлюбі з | невідомо |
| Діти | Марк Цецилій Метелл і Цецилія Метелла Критік[1][1] |
Квінт Цецилій Метелл Критський (110/112 — 54 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 69 року до н. е.
Походив з роду нобілів Цециліїв. Син Гая Цецилія Метелла Капрарія, консула 113 року до н. е.
У 74 році до н. е. став претором, а у 73 році до н. е. його обрано до колегії понтифіків. У 69 році до н. е. його обрано консулом разом з Квінтом Гортензієм Горталом; на цій посаді з успіхом боровся проти критських піратів. У 68 році до н. е. призначено проконсулом Крита та Ахейї. Під час цього виграв битви при Кідонії, після чого захопив міста Кносс, Лікт та Кідонію. Вступив у конфлікт з Гнеєм Помпеєм Великим стосовно повноважень останнього щодо Криту. У 66 році до н. е. Метелл перетворив Крит на римську провінцію. Після повернення до Риму до 62 року до н. е. чекав на тріумф, якому перешкоджали прихильники Помпея.
У 63 році до н. е. Метелла спрямовано до Апулія для придушення повстання рабів, після чого очолював посольство до племен Трансальпійської Галлії, зокрема до едіїв. У 57 році до н. е. брав участь у розгляді справ щодо римського будинку Цицерона. Незабаром після цього Метелл помер.
- Квінт Цецилій Метелл
- Марк Цецилій Метелл, народний трибун 55 року до н. е.
- Цецилія Метелла Критік
- ↑ а б в г д е ж и к л м Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
- Sall. Cat. 30, 3—4; Hist. II 45M
- Flor. I 42, 4
