Гней Корнелій Лентул Клодіан (консул)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гней Корнелій Лентул Клодіан
лат. Cnaeus Cornelius Lentulus Clodianus
Народився 113 до н. е., 114 до н. е. або 115 до н. е.[1]
Стародавній Рим
Помер 1 століття до н. е.
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність давньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мов латина
Суспільний стан патрицій[d][1]
Посада цензор Стародавнього Риму, triumvir monetalisd, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2]
Рід Claudii Marcellid і Cornelii Lentuli
Батько Гней Корнелій Лентул[1][1] або Марк Клавдій Марцелл
Мати невідомо
Родичі Гней Корнелій Лентул[1][1] і Гней Корнелій Лентул Клодіан[1][1]
Брати, сестри Лентул Батіат, Публій Корнелій Долабелла, Марк Клавдій Марцелл, Публій Корнелій Лентул Марцеллін і Марк Клавдій Марцелл Езернін
У шлюбі з невідомо
Діти Гней Корнелій Лентул Клодіан[1][1]

Гней Корнелій Лентул Клодіан (113-115 — 64 роки до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, консул 72 року до н. е., цензор 70 року до н. е., визначний красномовець свого часу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з роду Клавдіїв. Втім про батьків його мало відомостей. Ймовірно замолоду був усиновлений Гнеєм Корнелієм Лентулом.

У 89 році до н. е. почав військову службу під час Союзницької війни в армії Гнея Помпея Страбона. У 88 році до н. е. був монетарієм. У громадянській війні між популярами та оптиматами Клодіан був на боці останніх. Тому вимушений був у 86 році до н. е. тікати до Луція Корнелія Сулли до східної армії. Тут він став патроном міст Оропа й Темна.

У 82 році до н. е. повернувся до Рима разом із Суллою. У 75 році до н. е. став претором, а у 72 році до н. е. його обрано консулом разом з Луцієм Геллієм Попліколою. Провів закон, яким було підтверджено громадянство мешканців Іспанії, яке до того було надано Гнеєм Помпеєм. Також завдяки Клодіану було прийнято закон, згідно з яким заборонялося судити провінціалів за їхньої відсутності. Клодіану було доручено боротися із армією Спартака, але останній розбив римлянина в Апенінах й у Піцені.

У 70 році до н. е. його обрано цензором також разом з Луцієм Геллієм Попліколою. Здійснив ценз, нарахувавши 910 тисяч громадян. Водночас провів сувору чистку сенату, відрахувавши звідти 64 сенаторів.

У 67 році до н. е. призначений легатом до Гнея Помпея під час боротьби з піратами. Відповідав за узбережжя Італії та Адріатичне море. У 66 році до н. е. підтримав законопроєкт Манілія стосовно надання імперія Гнею Помпею для війни з Мітрідатом VI, царем Понту.

Родина[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Karl-Ludwig Elvers, [I 48] C. Lentulus Clodianus, Cn., Der Neue Pauly. Bd. 3 (1997), Sp. 174. (нім.)
  • Thomas Robert Shannon Broughton, The Magistrats of the Roman Republic 3, 67. (англ.)
  1. а б в г д е ж и к л Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3