Координати: 40°6′24.000000101211″ пн. ш. 46°2′18.0000000988″ сх. д. / 40.10667° пн. ш. 46.03833° сх. д. / 40.10667; 46.03833

Кельбаджар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кельбаджар
азерб. Kəlbəcər

Координати 40°6′24.000000101211″ пн. ш. 46°2′18.0000000988″ сх. д. / 40.10667° пн. ш. 46.03833° сх. д. / 40.10667; 46.03833

Країна  Азербайджан
Адмінодиниця Кельбаджарський район
Висота центру 1584 ± 1 м
Водойма Трту
Офіційна мова азербайджанська
Населення 7246 осіб (1989)
Часовий пояс UTC+4
Телефонний код 237 (Кельбаджарський район)
Автомобільний код 32
GeoNames 586268
OSM ↑11821490 ·R (Кельбаджарський район)
Кельбаджар. Карта розташування: Азербайджан
Кельбаджар
Кельбаджар
Кельбаджар (Азербайджан)
Мапа

Кельбаджар (азерб. Kəlbəcər), в минулому Карвачар (вірм. Քարվաճառ) — місто в Азербайджані, адміністративний центр Кельбаджарського району. З 1992 року по 2020 рік перебував у складі самопроголошеної Нагірно-Карабаської Республіки, з 15 листопада 2020, згідно з домовленістю про припинення вогню, Азербайджан встановив контроль над містом[1].

Географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване на річці Трту, на трасі місцевого значення Дрмбон — Карвачар — Джермаджур — Джермук.

Клімат

[ред. | ред. код]

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 19.8 °C (67.6 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -7.4 °С (18.7 °F).[2]


Клімат Кельбаджара
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середня температура, °C −7,4 −6 −0,5 6,7 11 15,5 19,8 19 14,8 8 2 −4 6,6
Норма опадів, мм 30.5 37.3 61.5 81.3 106.4 88.7 57.4 45.7 43.2 53.3 39.4 32.8 677.5
Днів з опадами 7,9 8,6 11 12,1 15,1 10,2 5,6 4,7 4,9 8,3 7,1 7,4 102,9
Вологість повітря, % 69.5 71.2 66 58.2 56.6 50.8 43.4 43.8 47 58.3 62.7 69.7 58.1
Джерело: Weatherbase

Історія

[ред. | ред. код]

У всій античності, з II ст. до н. е. до 90-х рр. IV століття н. е. вірмено-албанський кордон проходив по річці Кура[3][4][5][6][7][8] а територія гавара Вайкунік провінції Арцах входило до складу Великої Вірменії (в V ст. н. е. — васальної Албанії)[9][10][11]. У ранньому середньовіччі — частина вірменського князівства Хачен,[12][13][14] потім частина вірменського мелікства Джраберд[15]. Вперше згадується в рукописі 1402 р. під назвою Каравачар (вірм. — «продавець каменя»).

Спадковими правителями області були князі Допяни.

Неподалік розташований вірменський монастир Дадіванк, зведений у 1214 році Арзухатуном Арцруні, дружиною Вахтанга Тагаворазна. У Дадіванку знаходяться могили князів вірмен[16][17] Араншаїків-Вахтангянів та Допянів.

До моменту російського завоювання Закавказзя був населений в основному курдами. У 1920-х роках був частиною Курдистанського національного повіту («Червоний Курдистан»). У 1930 році організовано Кельбаджарський район, площею 1936 км ². До кінця існування СРСР населення району нараховувало 40,5 тис. осіб (1989). За даними переписів населення 1970 і 1979 років, понад 99 % населення району -- азербайджанці.

У квітні 1993 року район перейшов під контроль Армії Оборони Нагірного Карабаху. Мирним мешканцям було надано час для виходу з району. Колишнє населення міста було розміщено на території Азербайджану як біженці. Зі свого боку, у Карвачарі було поселено біженців з північної частини вірменонаселеного Шаумянівського району, яку влітку 1992 року було зайнято Національною армією Азербайджану.

У ході розкопок, проведених у Карвачарі (Кельбаджарі) археологічною експедицією під керівництвом доктора історичних наук Гамлета Погосяна, на території Хандабердського монастиря (12-13 ст.) було знайдено понад 180 хачкарів і рельєфів із зображенням хреста[18].

1 вересня 2011 р. відкрито нову будівлю школи[19].

Уродженці

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Табличка при в'їзді в місто на місці колишньої цитаделі. Вірменською мовою написано «Карвачар — цитадель вірменська».
    Табличка при в'їзді в місто на місці колишньої цитаделі. Вірменською мовою написано «Карвачар — цитадель вірменська».
  • Другорядна міська вулочка.
    Другорядна міська вулочка.
  • Центральна вулиця міста.
    Центральна вулиця міста.
  • Один з чотирьох продуктових магазинів.
    Один з чотирьох продуктових магазинів.
  • Будівля старої школи.
    Будівля старої школи.
  • Будівля нової школи, що наразі будується.
    Будівля нової школи, що наразі будується.
  • Карвачарські діти грають у футбол на шкільному футбольному майданчику.
    Карвачарські діти грають у футбол на шкільному футбольному майданчику.
  • Один з хачкарів. Під час азербайджанської влади хачкар був зруйнований, а хрест був стертий, що можна помітити відсутністю хреста по середині хачкара.
    Один з хачкарів. Під час азербайджанської влади хачкар був зруйнований, а хрест був стертий, що можна помітити відсутністю хреста по середині хачкара.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кельбаджар

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Нагірний Карабах. Текст угоди про припнинення війни [Архівовано 15 листопада 2020 у Wayback Machine.] — на сайті Уніан
  2. ↑ Клімат Кельбаджара. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
  3. ↑ Encyclopedia Iranica. Armenia And Iran. [Архівовано 21 січня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  4. ↑ Paulys Real-Encyclopadie der Classishenen altertums nissenshaft. Erster Band. Stuttgart 1894". p. 1303 (нім.)
  5. ↑ Плиний Старший, Естественная история, 6, 39 (рос.)
  6. ↑ Клавдий Птолемей. География, 5, 12 (рос.)
  7. ↑ А. П. Новосельцев. К вопросу о политической границе армении и кавказской албании в античный период [Архівовано 4 грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  8. ↑ История древнего мира, т.3., М., 1989, стр. 286 (рос.)
  9. ↑ Мовсес Хоренаци, кн. II, гл. 14(рос.)
  10. ↑ Анания Ширакаци. Армянская география [Архівовано 8 липня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  11. ↑ Карта провинции Арцах Великой Армении [Архівовано 9 травня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  12. ↑ В. А. Шнирельман. Албанский миф [Архівовано 4 квітня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  13. ↑ Howorth, Henry Hoyle(1876) History of the Mongols: From the 9th to the 19th CenturyLongmans, Green, and Co. p. 14 (англ.)
  14. ↑ Аджаиб ад-дунья. Чудеса мира, ред. Смирнова Л. П., М. Наука. 1993 [Архівовано 15 грудня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
  15. ↑ Раффи. Меликства хамсы. [Архівовано 25 листопада 2009 у Wayback Machine.](рос.)
  16. ↑ Мовсес Каганкатваци, кн. II, гл.17 (рос.)
  17. ↑ Кіракос Гандзакеци, гл. 10(рос.)
  18. ↑ В Ереване открылась выставка «Культурные исследования в Арцахе» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  19. ↑ Відеорепортаж ArtsakhTV про відкриття школи. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 1 вересня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кельбаджар&oldid=43155517