Кліщі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кліщі
Tuckerella nilotica
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Павукоподібні (Arachnida)
Підклас: Кліщі (Acari)
Nitzsch, 1818
Надряди
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Acari
EOL logo.jpg EOL: 2586535
ITIS logo.jpg ITIS: 733321
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 6933

Кліщі — дрібні членистоногі тварини, підклас класу Павукоподібні (Arachnida).

Класифікація[ред.ред. код]

У складі підкласу розрізняють кілька надрядів і рядів:

Морфологічне та екологічне різноманіття[ред.ред. код]

Звичайні розміри кліщів — 0,5—1 мм. Через малі розміри більшість видів кліщів (а їх нараховується сотні тисяч видів) невідомі пересічній людині. Недобру репутацію мають кровососи (кровопи́вці) — іксодові кліщі, розмір яких до 5 мм, а дорослі самки кліща, харчуючись кров'ю теплокровних тварин, можуть розростатися до 2 см.

Рідко зустрічаються в наш час дрібні (до 0,5 мм) кліщі, що паразитують під шкірою тварин та людини — коростяні свербуни. Чисельні види кліщів живуть у ґрунті та прілому листі та відіграють важливу роль у вторинній переробці органічної рослинної речовини. Багато видів проживають на рослинності, в траві, на деревах. Ці кліщі створюють особливі угрупування. Частина видів рослиноїдна, харчується соком рослин, інші види хижі, їх жертви — рослиноїдні кліщі та інші дрібні тварини.

Біологічні особливості[ред.ред. код]

На відміну від деяких інших членистоногих, кліщі мають суцільне тіло, не поділене на сегменти.

Так само, як найближчі родичі павуки, деякі кліщі виділяють павутину та можуть формувати захисні пологи над колонією. Використовують слину як отруту для полювання та для зовнішнього перетравлювання їжі.

Для циклу розвитку кліщів характерна невелика кількість стадій, від одної до іншої кліщ переходить линяючи та покидаючи свою зовнішню хітинову оболонку. Здебільшого кліщі відкладають яйця, з них вилуплюється личинка, яка, підростаючи, проходить одну, дві або три стадії німфи, після чого перетворюється на дорослого кліща — самку чи самця. Наука, що вивчає кліщів, називається акарологія.

Джерела[ред.ред. код]

Фауна України. Том 25. Іксодові кліщі. Вип. 1. Зовнішня і внутрішня будова, екологія, систематика, поширення та шкідливість іксодових кліщів / Є. М. Ємчук. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1960. — 163 с.

Посилання[ред.ред. код]