Кмета Архип Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Архип Кмета
Kmeta arkhip.png
Архип Кмета
Народження 19 лютого 1891(1891-02-19)
Ічня, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія, нині Чернігівська область, Україна
Смерть 2 червня 1978(1978-06-02) (87 років)
Flag of the United States.svg США, Нью-Йорк
Приналежність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Рід військ піхота
Звання Imperial Russian Army Capt 1917 h.png Капітан

11 УНР 30-03-1920 Полковник.svg Полковник
Командування 4 піший полк Січових стрільців
Війни / битви Перша Світова війна
Українсько-радянська війна
Бої на Правобережній Україні
Друга Світова війна
Нагороди
Хрест Симона Петлюри
«Воєнний хрест» (УНР)
Георгіївська зброя

Архип Йосипович Кмета (19 лютого 1891, Ічня — 2 червня 1978, Нью-Йорк у США) — військовий і громадський діяч, полковник Армії УНР, один із засновників Українського військового союзу, Товариства колишніх вояків Армії УНР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 19 лютого 1891 року в м. Ічня Борзнянського повіту Чернігівської губернії, до російської анексії — Ічнянська сотня Прилуцького полку. Закінчив 2-гу Грозненську реальну школу (Терська область, 1911), Олексіївську військову школу (Москва, 1913), Київську інструкторську школу старшин (1918). Штабс-капітан російської армії учасник першої світової війни (поранений, нагороджений Георгіївською зброєю (1916)). Від 13 травня 1917 р. підвищений до звання капітана. Від 2 листопада 1917 р. — начальник унтер-офіцерської школи 2-ї стрілецької дивізії.

Українізація російських військ[ред. | ред. код]

Брав активну участь в українізації частин російської армії. З українців 6-го стрілецького полку створив курінь, з яким перейшло до складу 10-го корпусу. 1918 року він — старшина 4-го Сердюцького полку Гетьманської сердюцької гвардії. За власним визнанням, «брав активну участь в повстанню проти замаху гетьманської влади на Українську державність».

Бої за Україну та еміграція[ред. | ред. код]

1919 року А.Кмета — командир 4-го полку Січових стрільців, з яким у березні 1919 брав участь у боях проти московських більшовиків за Житомир. Після поразки Армії УНР інтернований у м. Каліш у 1921 році. 1923 року виступив як один із засновників Українського військового союзу. Закінчив господарську академію в Подєбрадах. Темою дипломної праці А. Кмета обрав «Економічні наслідки Світової війни 1914 — 18 рр. для України».

У липні 1926 року в Подєбрадах з ініціативи полковника Архипа Кмети та сотника Володимира Шевченка виникло Товариство колишніх вояків Армії УНР.

Після закінчення господарської академії переїхав до Польщі. Служив контрактовим старшиною Війська Польського (в чині майора). У вересні 1939 року змушений був взяти участь у війні з німцями. Після перемоги Вермахту інтернований в таборі Вільковішки у Литві. Звільнився 1940 року. В роки Другої світової — представник Українського вільного козацтва та діяч гетьманського руху. Користуючись фальшивими документами на ім'я Романа Геращенка, заснував осередок ОУН в Ічні.

З 1950 р. перебував на еміграції в США. Помер у Нью-Йорку.

Джерела[ред. | ред. код]