Перейти до вмісту

Коббі Мейну

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Футболіст
Коббі Мейну
Особисті дані
Повне ім'я Коббі Боатенг Мейну
Народження 9 квітня 2005(2005-04-09) (21 рік)
  Стокпорт, Великий Манчестер, Англія
Зріст 175 см
Вага 72 кг
Громадянство Англія Англія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Манчестер Юнайтед»
Номер 37
Юнацькі клуби

0000–2022		 Англія «Чідл енд Гатлі»
Англія «Манчестер Юнайтед»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2022–т. ч. Англія «Манчестер Юнайтед» 78 (4)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2021–2022 Англія Англія (до 17) 5 (1)
2022 Англія Англія (до 18) 2 (0)
2023 Англія Англія (до 19) 6 (0)
2024–т. ч. Англія Англія 12 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 травня 2026.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 31 березня 2026.

Ко́ббі Бо́атенг Ме́йну (англ. Kobbie Boateng Mainoo, вимовляється [ˈkɔbɪ ˈmeɪnu:]; нар. 19 квітня 2005, Стокпорт) — англійський футболіст, півзахисник клубу «Манчестер Юнайтед» і збірної Англії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Почав грати за молодіжну команду «Чідл енд Гатлі», після чого приєднався до футбольної академії «Манчестер Юнайтед»[1].В сезоні 2021–22 в складі «Юнайтед» виграв Молодіжний кубок Англії[2]. У травні 2022 року підписав свій перший професіональний контракт з «Манчестер Юнайтед»[3]

10 січня 2023 року дебютував в основному складі «Манчестер Юнайтед» в четвертьфінальному матчі Кубка Англійської футбольної ліги, вийшовши в стартовому складі проти «Чарльтон Атлетік»[4]. 19 лютого 2023 року дебютував у Прем'єр-лізі, вийшовши на заміну Марселю Забітцеру в матчі проти «Лестер Сіті»[5].

В липні 2023 року під час передсезонної підготовки отримав травму щиколодки під час товариського матчу проти мадридського «Реала»[6], через яку змушений був пропустити першу половину сезону 2023–24[7]. 26 листопада провів першу гру в сезоні за «Манчестер Юнайтед» після повернення, вийшовши в стартовому складі матчу Прем'єр-ліги проти «Евертона»[8][9]. 29 листопада дебютував в Лізі чемпіонів УЄФА, вийшовши на заміну Соф'яну Амрабату в матчі проти «Галатасарая»[10]. 17 грудня, вийшовши з перших хвилин матчу Прем'єр-ліги проти «Ліверпуля», став наймолодшим (18 років і 242 дні) футболістом в історії «Манчестер Юнайтед», що вийшов у стартовому складі проти «Ліверпуля» в матчі Прем'єр-ліги[11][12]. 28 січня 2024 року в матчі четвертого раунду Кубка Англії проти «Ньюпорт Каунті» відзначився першим голом за «Манчестер Юнайтед»[13][14]. За підсумками січня був визнаний найкращим гравцем місяця на думку вболівальників «Манчестер Юнайтед»[15].

1 лютого 2024 року забив свій перший м'яч в Прем'єр-лізі у ворота «Вулвергемптон Вондерерз», який на 97-й хвилині приніс перемогу «Манчестер Юнайтед» з рахунком 4–3[16][17]. Також цей м'яч здобув звання найкращого голу місяця Прем'єр-ліги за підсумками лютого 2024 року[18]. У підсумку був номінований на звання молодого гравця сезону 2023–24 в Прем'єр-лізі[19][20]. 25 травня 2024 року забив переможний м'яч у фіналі Кубка Англії проти «Манчестер Сіті», у підсумку отримавши нагороду найкращого гравця матчу[21][22].

18 жовтня 2024 року ввійшов у список 25-ти фіналістів на звання «Golden Boy» 2024 року[23][24][25]. 28 жовтня того ж року посів 3-тє місце в голосуванні на Трофей Копа[26].

30 січня 2025 року в матчі загального етапу Ліги Європи проти румунської «Стяуї» вперше відзначився м'ячем у єврокубках[27][28].

7 квітня 2026 року його забіг з м'ячем та дриблінг у переможному матчі проти «Брентфорда» (2-1) був визнаний креативним моментом місяця Прем'єр-ліги. 30 квітня 2026 року продовжив контракт з клубом до 2031 року[29][30]. 9 травня 2026 року поєдинок Прем'єр-ліги проти «Сандерленда» став для нього ювілейним, 100-им, у складі «Манчестер Юнайтед»[31].

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

Виступав за збірні Англії до 17 і до 18 і до 19 років.

15 березня 2024 року отримав свій перший виклик до збірної Англії до 21 року. Втім, вже через чотири дні був викликаний до дорослої збірної Англії головним тренером Гаретом Саутгейтом для участі в товариських матчах проти збірних Бразилії та Бельгії[32][33][34]. 23 березня дебютував за збірну Англії у поєдинку з Бразилією, вийшовши на заміну Конору Галлахеру[35][36]. Таким чином став 2-им наймолодшим (18 років і 339 днів) представником «Манчестер Юнайтед», що зіграв за збірну Англії на стадіоні «Вемблі» після Данкана Едвардса[37]. У наступному поєдинку 26 березня вперше вийшов у стартовому складі збірної Англії проти Бельгії, ставши 3-ім наймолодшим (18 років і 342 дні) гравцем «Юнайтед», що вийшов з перших хвилин за збірну після Данкана Едвардса (18 років і 183 дні) і Маркуса Решфорда (18 років і 209 днів)[38].

21 травня був включений до попередньої заявки збірної Англії для участі в матчах фінальної частини чемпіонату Європи 2024 у Німеччині[39][40]. 6 червня потрапив до остаточної заявки збірної Англії[41][42]. На турнірі зіграв в матчах групового етапу, вийшовши на заміну проти збірних Сербії[43] та Словенії[44]. Також виходив на поле з перших хвилин у матчах плей-оф в 1/8 фіналу проти збірної Словаччини[45][46], у чвертьфіналі проти збірної Швейцарії[47] та у півфіналі проти збірної Нідерландів[48]. У фінальному матчі проти збірної Іспанії вийшов в основі та провів 70 хвилин, втім англійці в підсумку поступились з 1–2[49].

22 травня 2026 року включений в заявку збірної Англії для участі в матчах фінальної частини чемпіонату світу 2026 у Канаді, Мексиці та США[50][51][52].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Клубна статистика

[ред. | ред. код]
Станом на 24 травня 2026 [53]
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Кубок ліги Єврокубки Інші Всього
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Манчестер Юнайтед 2022–23 Прем'єр-ліга 1 0 1 0 1 0 0 0 0 0 3 0
2023–24 24 3 6 2 0 0 2[a] 0 0 0 32 5
2024–25 25 0 2 0 1 0 6[b] 2 1[c] 0 35 2
2025–26 28 1 1 0 1 0 — — 30 1
Всього за кар'єру 78 4 10 2 3 0 8 2 1 0 102 8
  1. ↑ Матчі в Лізі чемпіонів УЄФА
  2. ↑ Матчі в Лізі Європи УЄФА
  3. ↑ Матчі в Суперкубку Англії

Міжнародна статистика

[ред. | ред. код]
Станом на 31 березня 2026 [53]
Збірна Сезон Товариські Офіційні Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Англія
2024 3 0 7 0 10 0
2025 0 0 0 0 0 0
2026 2 0 0 0 2 0
Всього за кар'єру 5 0 7 0 12 0

Матчі за збірну

[ред. | ред. код]
Станом на 31 березня 2026 [53]

Всього: 12 матчів / 0 голів; 5 перемоги, 3 нічиї, 4 поразки.

Досягнення

[ред. | ред. код]
«Манчестер Юнайтед» (до 18)
  • Володар Молодіжного Кубка Англії: 2022
«Манчестер Юнайтед»
Збірна Англії
Особисті досягнення

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Who is Kobbie Mainoo? Meet the Manchester United youngster who could make his debut vs Real Sociedad. Manchester Evening News (англ.). 7 вересня 2022. Архів оригіналу за 25 жовтня 2022. Процитовано 14 січня 2023.
  2. ↑ Manchester United beat Forest in front of record crowd to win FA Youth Cup (англ.). The Guardian. 11 травня 2022. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  3. ↑ Fay, Richard (17 травня 2022). Manchester United starlet Kobbie Mainoo signs first professional deal. Manchester Evening News (англ.). Процитовано 17 червня 2024.
  4. ↑ Jackson, Jamie. (10 січня 2023). Rashford’s late Manchester United double ends Charlton’s cup resistance (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 14 січня 2023. Процитовано 14 січня 2023.
  5. ↑ Manchester United vs. Leicester City (англ.). Soccerway. 19 лютого 2023. Архів оригіналу за 19 лютого 2023. Процитовано 19 лютого 2023.
  6. ↑ Талант Манчестер Юнайтед пропустить першу частину сезону через травму в матчі з Реалом. football.ua (укр.). 29 липня 2023. Процитовано 20 грудня 2023.
  7. ↑ MANCHESTER UNITED ISSUE MAINOO UPDATE (англ.). Офіційний сайт «Манчестер Юнайтед». 29 липня 2023. Процитовано 20 грудня 2023.
  8. ↑ Mikey Partington (26 листопада 2023). EVERTON 0 MANCHESTER UNITED 3 (англ.). Офіційний сайт «Манчестер Юнайтед». Процитовано 20 грудня 2023.
  9. ↑ Joe Ganley (28 листопада 2023). TEN HAG CONFIDENT ABOUT 'MATURE' MAINOO (англ.). Офіційний сайт «Манчестер Юнайтед». Процитовано 20 грудня 2023.
  10. ↑ Nagasudha Bethu (29 листопада 2023). MATCH REPORT: GALATASARAY 3 UNITED 3 (англ.). Офіційний сайт «Манчестер Юнайтед». Процитовано 20 грудня 2023.
  11. ↑ Joe Nelson (18 грудня 2023). MAINOO BREAKS RECORD AGAINST LIVERPOOL (англ.). Офіційний сайт «Манчестер Юнайтед». Процитовано 20 грудня 2023.
  12. ↑ Man Utd stand firm to stop Liverpool's home run (англ.). Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 17 грудня 2023. Процитовано 20 грудня 2023.
  13. ↑ Nagasudha Bethu (29 січня 2024). MAINOO: IT'S A BIG MOMENT IN MY CAREER (англ.). Офіційний сайт «Манчестер Юнайтед». Процитовано 29 січня 2024.
  14. ↑ Phil McNulty (28 січня 2024). FA Cup: Newport County 2-4 Manchester United avoid upset at Rodney Parade. BBC Sport (англ.). Процитовано 29 січня 2024.
  15. ↑ Matthew Holt (1 лютого 2024). MAINOO WINS PLAYER OF THE MONTH FOR JANUARY (англ.). Офіційний сайт «Манчестер Юнайтед». Процитовано 2 лютого 2024.
  16. ↑ Emma Smith (1 лютого 2024). Mainoo scores sensational winner as Man Utd beat Wolves in seven-goal thriller (англ.). BBC Sport. Процитовано 2 лютого 2024. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
  17. ↑ Mainoo magic gives Man Utd dramatic win in seven-goal thriller (англ.). Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 1 лютого 2024. Процитовано 2 лютого 2024.
  18. ↑ Mainoo's late stunner wins Budweiser Goal of the Month award (англ.). Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 8 березня 2024. Процитовано 9 березня 2024.
  19. ↑ Select your Hublot Young Player of the Season (англ.). Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 12 травня 2024. Процитовано 13 травня 2024.
  20. ↑ Carney, Sam (12 травня 2024). MAINOO NOMINATED FOR YOUNG PLAYER OF THE SEASON (англ.). Офіційний сайт «Манчестер Юнайтед». Процитовано 13 травня 2024.
  21. ↑ MANCHESTER UNITED 2 MANCHESTER CITY 1 (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». 25 травня 2024. Процитовано 27 травня 2024.
  22. ↑ Man Utd stun Man City to win FA Cup (англ.). Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 25 травня 2024. Процитовано 27 травня 2024.
  23. ↑ Marshall, Adam (18 жовтня 2024). THREE REDS REMAIN IN GOLDEN BOY CONTENTION (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». Процитовано 30 жовтня 2024.
  24. ↑ Hemingway, Rob (18 жовтня 2024). GOLDEN BOY: LAMINE YAMAL AMONG FAVOURITES AS MANCHESTER UNITED PAIR KOBBIE MAINOO, ALEJANDRO GARNACHO NAMED ON SHORTLIST. Eurosport (англ.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  25. ↑ Гудзенко, Максим (18 жовтня 2024). Визначився фінальний список претендентів на премію найкращого молодого гравця Golden Boy у 2024 році. Суспільне Спорт (укр.). Процитовано 30 жовтня 2024.
  26. ↑ Carney, Sam (28 жовтня 2024). KOPA TROPHY 2024: HOW DID MAINOO AND GARNACHO FARE? (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». Процитовано 30 жовтня 2024.
  27. ↑ Partington, Mikey (30 січня 2025). REPORT: FCSB 0 UNITED 2 (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». Процитовано 1 лютого 2025.
  28. ↑ Rindl, Joe (30 січня 2025). Mainoo stars as Man Utd secure last-16 spot with win at FCSB. BBC Sport (англ.). Процитовано 1 лютого 2025.
  29. ↑ Contract news: Kobbie commits future (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». 30 квітня 2026. Процитовано 1 червня 2026.
  30. ↑ Rajan, Adwaidh (30 квітня 2026). Mainoo signs new Man Utd deal until 2031. BBC Sport (англ.). Процитовано 1 червня 2026.
  31. ↑ Brown, Matthew (10 травня 2026). Mainoo reaches United century (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». Процитовано 1 червня 2026.
  32. ↑ Kobbie Mainoo: Man Utd midfielder added to England squad for friendlies. BBC Sport (англ.). 19 березня 2024. Процитовано 20 березня 2024.
  33. ↑ Brewin, John (19 березня 2024). Manchester United’s Kobbie Mainoo called into England squad for first time. The Guardian (англ.). Процитовано 20 березня 2024.
  34. ↑ Ganley, Joe (19 березня 2024). MAINOO TO JOIN UP WITH SENIOR ENGLAND SQUAD (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». Процитовано 20 березня 2024.
  35. ↑ Hill, Courtney (23 березня 2024). MAINOO MAKES HIS ENGLAND DEBUT (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». Процитовано 24 березня 2024.
  36. ↑ Steinberg, Jacob (23 березня 2024). ‘I’m not down’: Southgate praises England’s new boys in Brazil defeat. The Guardian (англ.). Процитовано 24 березня 2024.
  37. ↑ Marshall, Adan (25 березня 2024). THE MAGNITUDE OF MAINOO'S ACHIEVEMENT (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». Процитовано 29 березня 2024.
  38. ↑ Pilger, Sam (27 березня 2024). Gareth Southgate Hails Kobbie Mainoo’s Impact For England. Forbes (англ.). Процитовано 29 березня 2024.
  39. ↑ Euro 2024: Rashford and Henderson out of Southgate’s provisional England squad. The Guardian (англ.). 21 травня 2024. Процитовано 21 травня 2024.
  40. ↑ Veevers, Nicholas (21 травня 2024). England senior squad named for June fixtures. englandfootball.com (англ.). Футбольна асоціація. Процитовано 21 травня 2024.
  41. ↑ Reid, Alex; Brewin, John (6 червня 2024). England’s Euro 2024 squad: Grealish and Maguire miss out as final 26 revealed – as it happened. The Guardian (англ.). Процитовано 7 червня 2024.
  42. ↑ Southgate rings changes with England squad for EURO 2024 (англ.). Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 6 червня 2024. Процитовано 7 червня 2024.
  43. ↑ McNulty, Phil (16 червня 2024). Euro 2024 - Serbia 0-1 England. BBC Sport (англ.). Процитовано 17 червня 2024.
  44. ↑ McNulty, Phil (25 червня 2024). Euro 2024 - England 0-0 Slovenia. BBC Sport (англ.). Процитовано 26 червня 2024.
  45. ↑ Hytner, David (30 червня 2024). Bellingham and Kane rescue England in dramatic extra-time win over Slovakia. The Guardian (англ.). Процитовано 1 липня 2024.
  46. ↑ Bostock, Adam (30 червня 2024). MAINOO'S MILESTONE AS ENGLAND GO THROUGH (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». Процитовано 9 липня 2024.
  47. ↑ Steinberg, Jacob (6 лютого 2024). England into Euro 2024 semi-finals after dramatic shootout win over Switzerland. The Guardian (англ.). Процитовано 9 липня 2024.
  48. ↑ Steinberg, Jacob (10 лютого 2024). Ollie Watkins’ bolt from blue stuns Netherlands and sends England to final. The Guardian (англ.). Дортмунд. Процитовано 11 липня 2024.
  49. ↑ Steinberg, Jacob (14 липня 2024). Mikel Oyarzabal’s late winner for Spain crushes England’s Euro 2024 dream. The Guardian (англ.). Берлін. Процитовано 15 липня 2024.
  50. ↑ England squad named for FIFA 2026 World Cup (англ.). Футбольна асоціація. 22 червня 2026. Процитовано 1 червня 2026.
  51. ↑ Stronge, Isaac Stacey (22 червня 2026). Tuchel names England's World Cup squad (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». Процитовано 1 червня 2026.
  52. ↑ Tuchel names 2026 World Cup squad. BBC Sport (англ.). 22 травня 2026. Процитовано 1 червня 2026.
  53. ↑ а б в Коббі Мейну на сайті transfermarkt.com (англ.)
  54. ↑ McNulty, Phil (25 травня 2024). Man Utd stun rivals City to win FA Cup. BBC Sport (англ.). Процитовано 27 травня 2024.
  55. ↑ Spain 2-1 England: Late Oyarzabal winner earns La Roja record fourth EURO crown (англ.). УЄФА. 14 липня 2024. Процитовано 15 липня 2024.
  56. ↑ Ganley, Joe (8 березня 2024). MAINOO'S WOLVES WINNER NAMED FEBRUARY'S BEST (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». Процитовано 9 березня 2024.
  57. ↑ Mainoo wins Adobe Express Creative Moment of the Month award (англ.). Офіційний сайт Англійської футбольної ліги. 7 травня 2026. Процитовано 2 червня 2026.
  58. ↑ Ganley, Joe. (26 травня 2023). Kobbie Mainoo named Jimmy Murphy Young Player of the Year 2022/23 (англ.). Офіційний сайт ФК «Манчестер Юнайтед». Архів оригіналу за 25 травня 2023. Процитовано 26 травня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Профіль на офіційному сайті ФК «Манчестер Юнайтед» (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коббі_Мейну&oldid=48179157