Коломієць Михайло Маркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коломієць Михайло Маркович
Народження 1 листопада 1918(1918-11-01)
Нижня Сироватка, Верхньосироватська волость, Сумський повіт, Харківська губернія, УНР
Смерть 6 серпня 2010(2010-08-06) (91 рік)
Москва, Росія
Країна  СРСР
Освіта Сумське вище артилерійське командне училище
Партія КПРС
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Пошани (Російська Федерація) орден Леніна орден Червоного Прапора орден Олександра Невського (СРСР) орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль Жукова медаль «За бойові заслуги» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Кенігсберга» медаль «За визволення Варшави»

Михайло Маркович Коломієць (1 листопада 1918(19181101) — 6 серпня 2010) — радянський воєначальник, очільник управління по введенню систем протикосмічної оборони та попередження про ракетний напад Міністерства оборони СРСР (1963—1984), генерал-лейтенант у відставці.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1 листопада 1918 року у селі Нижня Сироватка Сумського повіту, Харківської губернії, Української Радянської Республіки.

У 1937 році закінчив зоотехнікум, у 1939 році закінчив Сумське артилерійське училище. У 1949 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе.

Учасник Великої Вітчизняної війни. Брав участь у бойових діях під Калініном, в битві під Москвою, в операції «Багратіон», форсуванні річки Нарви в районі Пултукса, в розгромі ворожих військ у Східній Пруссії, а в квітні 1945 року — у штурмі міста-фортеці Кенігсберг.

У 1950—1952 роках — командувач дивізіоном курсантів у Київському артилерійському училищі.

У 1952—1953 роках — начальник курсу Ростовського вищого інженерно-ракетного училища.

У 1952—1956 роках — очільник Військово-технічної бази особливого призначення Московського округу ППО.

У 1956—1958 роках — заступник командира 6-го корпусу ППО 1-ї армії ППО особливого призначення Московського округу ППО.

У 1960 році закінчив Військову академію Генерального штабу і продовжив службу в Уральському військовому окрузі на посаді командира 20-го корпусу ППО 4-ї армії ППО.

У 1963—1984 роках — очільник управління по введенню систем протикосмічної оборони та попередження про ракетний напад Міністерства оборони СРСР.

Після звільнення в 1984 році у відставку, 15 років працював радником Координаційного центру зі співробітництва з зарубіжними країнами в галузі обчислювальної техніки.

Помер 6 серпня 2010 року в Москві.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Є почесним громадянином міста Красногорська Московської області.


Джерела[ред. | ред. код]