Очікує на перевірку

Конрад Айкен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Айкен.
Конрад Айкен
Conrad Aiken
Ім'я при народженніангл. Conrad Potter Aiken
Народився5 серпня 1889(1889-08-05)[1][2][…]
Саванна, Джорджія, США[4][2][5]
Помер17 серпня 1973(1973-08-17)[1][2][…] (84 роки)
Саванна, Джорджія, США[4] або Брюстер, Барнстейбл, Массачусетс, США[2]
ПохованняДжорджія
ГромадянствоСША
Діяльністьписьменник, поет, прозаїк-романіст, літературний критик, прозаїк, драматург, есеїст
Alma materГарвардський університет (1912)[6][5] і Middlesex Schoold
Мова творіванглійська
ЧленствоАмериканська академія мистецтв та літератури
МатиAnna Potter Aikend[7]
У шлюбі зMary Hoover Aikend
ДітиJane Aiken Hodged, Джоан Айкен і John Aikend
Нагороди
CMNS: Конрад Айкен у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Конрад Поттер Айкен (5 серпня 1889, Саванна, Джорджія, США — 17 серпня 1973, Саванна, Джорджія, США) американський письменник і поет, автор більш як 50 книг, нагороджений Пулітцерівською премією (1930) за збірку «Вибрані вірші» та Національною Книжковою премією (1953) за збірку «Зібрані вірші»[8].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Айкен був перший з трьох синів Вільяма Форда Айкена, багатого англійського нейрохірурга,який переїхав до Саванни, штат Джорджія, і Ганна Портер Айкен, дочки міністра. З часом його батько став дратівливим, непередбачуваним та жорстоким. Уранці, 27 лютого 1901, він убив свою дружину, після чого застрелився. Письменнику на той час було 11 років. Враження від трагедії він згодом передав у автобіаграфічному оповіданні «Уессан: Есе»(1952). Він переїхав до своєї тітки в Массачусетсі. Айкен навчався в приватних школах та Міддлсекс-Скул в Конкорді, штат Массачусетс, а потім в Гарвардському університеті, де був редактором журналу «Адвокат» разом Т. С. Еліотом, завдяки чому вони дружили та співпрацювали впродовж усього життя. Рання поезія була написана частково під впливом улюбленого вчителя, філософа Джорджа Сантаяни. Тогочасні твори характеризуються глибокою музичністю філософічністю в пошуках відповідей не лише на власні проблеми, а й питання існування сучасного світу.

Дорослі роки

[ред. | ред. код]

Айкен зазнав сильного впливу символізму, особливо це помітно в його ранніх роботах. У 1930 році він отримав Пулітцерівську премію в напрямку «Поезія» за збірку «Вибрані вірші». Багато творів написано на психологічну тематику. Його вірш «Музика, що я чув» було покладено на музику багатьма композиторами, серед яких Леонард Бернстайн і Генрі Коуелл. Вивчав учення Фрейда та інших психологів. На його могилі знаходиться камінь у вигляді лави, де викарбувані слова: «Передаю привіт світові» та «Космічний мандрівник — місцезнаходження невідоме».[9]

Лава на могилі письменника, Саванна, штат Джорджія

Зноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в г д е Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 28. — ISBN 978-2-221-06888-5
  3. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118644149 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б Guggenheim Fellows database
  6. ↑ http://bollingen.yale.edu/poet/conrad-aiken
  7. ↑ Geni.com — 2006.
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 12 липня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 травня 2015. Процитовано 28 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Конрад_Айкен&oldid=41983505