Една Сент-Вінсент Міллей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Една Сент-Вінсент Міллей
Edna St. Vincent Millay.jpg
Псевдо Nancy Boyd
Народилася 22 лютого 1892(1892-02-22)[1][2][…]
Рокленд (Мен), Мен, США
Померла 19 жовтня 1950(1950-10-19)[1][2][…] (58 років) або 18 жовтня 1950(1950-10-18)[4] (58 років)
штат Нью-Йорк, США
·падіння[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States (1912-1959).svg США
Місце проживання
Діяльність драматургиня, поетеса, перекладачка, лібретист, письменниця
Сфера роботи поезія
Alma mater Коледж Вассара[d]
Мова творів англійська[1]
Magnum opus Renascence[d]
Членство Американська академія мистецтв та літератури
Нагороди

Една Сент-Вінсент Міллей у Вікісховищі?
Една Міллей, 1914.

Една Сент-Вінсент Міллей (англ. Edna St. Vincent Millay; 22 лютого 1892, Рокленд, штат Мен — 19 жовтня 1950, Остерліц, штат Нью-Йорк), псевднонім Ненсі Бойд (англ. Nancy Boyd) — американська феміністська поетеса і драматургиня, перша жінка, яка отримала Пулітцерівську премію за поезією, одна з найвідоміших поетес США XX століття. Удостоєна місця на Поверсі спадщини.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї медсестри і вчителя, росла без батька, мати багато їздила з дочками з міста в місто в пошуках роботи, вчила їх незалежності і любові до літератури.

Літературні таланти Едни (або, як вона воліла себе називати в дитинстві, «Вінсент») розкрилися в коледжі в Кемдені, штат Мен, вона почала друкуватися з 15 років. У 1912 році вірш Міллей «Renascence» зайняв четверте місце на конкурсі «Вірш року в США», що викликало скандал, адже всі вважали його вартим першого місця; переможець визнав, що отримує приз з невдоволенням, а володар другого місця віддав свою нагороду Едні. Після цієї історії Міллей стала знаменитістю, а мецентка Керолайн Доу оплатила навчання поетки в коледжі Вассар. Закінчивши його в 1917 році, Една переїхала в Нью-Йорк.

У житті Міллей, що не приховувала бісексуальності і прихильності до «вільного кохання» (знамениті останні рядки її сонета: «Мені це безумство чи не здається достатньою причиною, // Щоб поговорити з тобою, коли ми побачимося знову»), був ряд романів, що мали на неї великий вплив: це стосунки з критиком Едмундом Вілсоном і поетом Джорджем Діллоном, з яким вона переклала «Квіти зла» Бодлера. З 1923 року була одружена з голландцем Ейгеном Бойсевейном, який надавав їй значну підтримку в житті.

Една Міллей померла у 1950 році, у віці 58 років, упавши зі сходів у власному будинку.

Кар'єра[ред. | ред. код]

У Нью-Йорку Міллей жила в Грінвіч Віллідж і вела вільне богемне життя. Слава її росла.

У 1923 році збірка Міллей «Harp-Weaver and other poems» отримала Пулітцерівську премію — вперше цієї нагороди за вірші була удостоєна жінка.

Міллей — майстриня сонету, балади, в формі орієнтувалася на класичні традиції; відзвуки злоби дня (місце жінки в суспільстві, наприклад) також знаходили відображення в її творчості.

На репутації Міллей негативно позначилися патріотичні вірші, написані в роки Другої світової війни; критикиня «Лос-Анджелес Таймс» Мерл Рубін зазначила, що, «здавалося, вона викликала більше нападок американських критиків своїми віршами в підтримку демократії, ніж Езра Паунд віршами на захист фашизму». Проте в 1943 році, під час війни, Міллей отримала медаль Роберта Фроста за видатний внесок в поезію.

Публікації[ред. | ред. код]

Знані поезії[ред. | ред. код]

  • «Renascence» (1912)
  • «First Fig» (1920)
  • «I, Being Born a Woman and Distressed»
  • «Euclid Alone Has Looked on Beauty Bare» (1922)
  • «The Ballad of the Harp-Weaver»
  • «The Penitent»
  • «Dirge without Music»

Збірки віршів[ред. | ред. код]

  • Edna St. Vincent Millay (1917). Renascence: and other poems. Harper & brothers.  (заголовний вірш вперше надрукований з підписом E. Vincent Millay в The Lyric Year, 1912; збірка включає God's World), M. Kennerley, 1917. передрук, Books for Libraries Press, 1972.
  • A Few Figs From Thistles: Poems and Four Sonnets, F. Shay, 1920, 2ге [розширене] Edna St. Vincent Millay (1921). A Few Figs from Thistles: Poems and Sonnets. F. Shay. 
  • Edna St. Vincent Millay (1921). Second April. Harper & Brothers.  (вірші; включно з Spring, Ode to Silence, та The Beanstalk); передрук, Harper, 1935.
  • The Ballad of the Harp-Weaver, F. Shay, 1922, в передруці The Harp-Weaver, в The Harp-Weaver, and Other Poems (включає The Concert, Euclid Alone has Looked on Beauty Bare, та Sonnets from an Ungrafted Tree), Harper, 1923.
  • Poems, M. Secker, 1923.
  • (Під псефдонімом Ненсі Бойд) Distressing Dialogues, передмова Edna St. Vincent Millay, Harper, 1924.
  • The Buck in the Snow, and Other Poems. Harper. 1928.  (включає The Buck in the Snow та On Hearing a Symphony of Beethoven).
  • Fatal Interview (сонети), Harper, 1931.
  • Wine from These Grapes (вірші; включає Epitaph for the Race of Man та In the Grave No Flower), Harper, 1934.
  • (Перекладачка з George Dillon, авторка передмови) Шарль Бодлер, Квіти Зла (Flowers of Evil), Harper, 1936.
  • Conversation at Midnight (епічна поема), Harper, 1937.
  • Huntsman, What Quarry? (вірші), Harper, 1939.
  • There Are No Islands, Any More: Lines Written in Passion and in Deep Concern for England, France, and My Own Country, Harper, 1940.
  • Make Bright the Arrows: 1940 Notebook (вірші), Harper, 1940.
  • Collected Sonnets of Edna St. Vincent Millay, Harper & Brothers, 1941.
  • The Murder of Lidice (poem), Harper, 1942.
  • Second April [and] The Buck in the Snow, передмова William Rose Benét, Harper, 1950.
  • Mine the Harvest, A Collection of New Poems, в редакції сестри, Норми Міллей, посмертно опубліковано у Harper & Brothers, 1954 (ця збірка включає твори, над якими Міллей працювала перед смертю).
  • Love is Not All, Engeler Urs Editor, 2008.

П'єси[ред. | ред. код]

  • (також режисерка) Aria da capo (одноактна віршована п'єса; вперше ставилась у Грінвіч Віллідж 5 грудня 1919), M. Kennerley, 1921.
  • The Lamp and the Bell (п'єса на п'ять актів, перша постановка 18 червня 1921), F. Shay, 1921.
  • Two Slatterns and a King: A Moral Interlude (п'єса), Stewart Kidd, 1921.
  • Three Plays (містить Two Slatterns and a King, Aria da capo, та The Lamp and the Bell), Harper, 1926.
  • (Авторка лібрето) The King's Henchman (триактна п'єса; fвперше ставилась у Нью-Йорку 17 лютого 1927), Harper, 1927.
  • The Princess Marries the Page (one-act play), Harper, 1932.

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000