Константин Плісовський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Константин Плісовський
Konstanty Plisowski
Народження8 червня 1890(1890-06-08)
Подільська губернія, Російська імперія
Смерть1940(1940)
Харків СРСР СРСР
розстріл
Країна Російська імперія
II Польська Республіка
ПриналежністьРосійська імператорська армія
Військо Польське
ОсвітаОдеський кадетський корпус
Миколаївське кавалерійське училище
Роки служби1911–1940
ЗванняШтабс-ротмістрПрапор Російської імперії
бригадний генералПольща
дивізійний генерал (з 2007 посмертно)
Війни / битви
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня з мечами та бантом
Орден Святого Володимира IV ступеня з мечами та бантом
Орден Святого Станіслава 3 ступеня з мечами та бантом
Орден Святого Станіслава 3 ступеня з мечами та бантом
Орден Святого Станіслава 2 ступеня з мечами
Орден Святого Станіслава 2 ступеня з мечами
Орден Святої Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість»
Орден Святої Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість»
Орден Святої Анни 3 ступеня з мечами та бантом
Орден Святої Анни 3 ступеня з мечами та бантом
Орден Святої Анни 2 ступеня з мечами
Орден Святої Анни 2 ступеня з мечами
Virtuti Militari (Срібний Хрест)
Virtuti Militari (Срібний Хрест)
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону

Константин Плісовський (рос. Константин Карлович Плисовский, пол. Konstanty Plisowski, *8 червня 1890 — †квітень 1940) — польський воєначальник, бригадний генерал (з 2007 посмертно — дивізійний генерал).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Константин Плісовський народився 8 червня 1890 року, в с. Новоселець Балтського повіту Подільської губернії в шляхетній родині герба Одровонж[1]. Батько — Кароль, матір — Марія Голуб[2].

У 1908 році закінчив Одеський кадетський корпус[3], а у 1910 — Миколаївське кавалерійське училище. Служив у 12-у гусарському Охтирському генерала Дениса Давидова, Її Імператорського Високості Великої Княгині Ольги Олександрівни полку в званні штабс-ротмістра. Був учасником Першої світової війни.

6 серпня 1912 р. надано звання корнета (ВП 1.04.1916); звання майора.

Після відновлення незалежності Польщі в 1918 році вступив в польську армію. Під час Радянсько-польської війни командував 6-ю кавалерійською бригадою, 8-ю кавалерійською бригадою і 1-ю кавалерійською дивізією.

23 серпня 1919 р. отримав звання полковника.

Брав участь у битві під Комаровом проти Першої Кінної армії Будьонного. Після Громадянської війни, був професором тактики у Вищій військовій школі у Варшаві.

4 січня 1929 р. присвоєно звання бригадного генерала (4 січня 1929).

Під час Оборонної війни 1939 року очолював оборону Берестейської фортеці. Після відходу з фортеці разом з підлеглими йому підрозділами приєднався до польських військ, командував Новогрудською кавалерійською бригадою, яка намагалася прорватися до Угорщини.[4]. 28 вересня його схопила влада СРСР і відправила до табору військовополонених у Старобільську. У списку страчених він під номером 2585[5]. Похований на польському військовому кладовищі у Харкові[6].

Смерть

[ред. | ред. код]

28 вересня Костантина Плісовського було взято в полон радянськими військами. Розстріляний в будівлі харківського управління НКВС у квітні 1940 року.[7]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Наказом міністра оборони Польщі від 20 березня 1996 року 6-й бронекавалерійській бригаді присвоєно ім'я генерала Костантина Плісовского. У 2007 році президент Польщі Лех Качинський присвоїв Плісовському звання дивізійного генерала (посмертно).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. (пол.) Marek Minakowski, Genealogia potomków Sejmu Wielkiego, процитовано 10 stycznia 2017
  2. Stawecki, 1994.
  3. Одеський Великого Князя Константина Константиновича кадетський корпус
  4. Баєчки псевдо-фахівців з історії
  5. (пол.) BETA Księgi Cmentarne. ksiegicmentarne.muzeumkatynskie.pl. Процитовано 2 квітня 2018.
  6. (пол.) Charków. Księga Cmentarna Polskiego Cmentarza Wojennego. Warszawa, 2003 — s. 420.
  7. Трагедія в П'ятихатках: правда про катинських злочинах під Харковом [Архівовано 2014-08-12 у Wayback Machine.](рос.)
  8. (пол.) Centralne Archiwum Wojskowe. Kol. Gen. 450. «Konstanty Plisowski». — k.26.
  9. (пол.) Centralne Archiwum Wojskowe. Kol. Gen. 450. «Konstanty Plisowski». k.26-26zw.
  10. а б в г д е ж (пол.) Stanisław Łoza (red.) (1938). Czy wiesz kto to jest? (вид. Główna Księgarnia Wojskowa). Warszawa: II popr. с. 576.
  11. (пол.) Łukomski G., Polak B., Suchcitz A. (1997), Kawalerowie Virtuti Militari 1792 - 1945, Koszalin, с. 372
  12. (пол.) Dekret Wodza Naczelnego L. 3101 z 30 czerwca 1921 r. Dziennik Personalny z 1921 r. Nr 27, poz. 1087
  13. (пол.) M.P. z 1934 r. nr 6, poz. 12.
  14. (пол.) Rozkaz Ministra Spraw Wojskowych L. 1717 z 28 maja 1921 r. (Dziennik Personalny z 1921 r. Nr 29, poz. 1208)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]