Корецький Віктор Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корецький Віктор Борисович
Народження 18 травня 1909(1909-05-18)[1]
Київ, Російська імперія[2]
Смерть 4 липня 1998(1998-07-04)[3][1] (89 років)
  Москва, Росія[3]
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  СРСР
 Російська імперія
 Росія
Діяльність художник-плакатист
Член СХ СРСР
Роботи в колекції Тейт
Нагороди
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Заслужений художник РРФСР Сталінська премія Сталінська премія

CMNS: Корецький Віктор Борисович у Вікісховищі

Віктор Борисович Коре́цький (нар. 18 травня 1909, Київ — пом. 4 липня 1998, Москва) — радянський живописець, графік, плакатист, фотограф; член Спілки художників СРСР з 1960-х років.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 5 [18] травня 1909(19090518) року у місті Києві (тепер Україна). У 19221929 роках навчався у Московській школі образотворчих мистецтв. У 1930-ті роки оформив кілька вистав для Реалістичного театру Миколи Охлопкова і для театру-студії Юрія Завадського. Співпрацював з московськими видавництвами, зокрема у 19391987 роках з «Рекламфільмом», з 1970 року в видавництвом «Планета» та з 1974 року з видавництвом «Плакат».

Помер в Москві 4 липня 1998 року. Похований в Москві на Ваганьковському кладовищі.

Творчість[ред. | ред. код]

У 19201930-ті роки створив галерею портретів акторів (серія «Артисти»). З 1931 року почав працювати в галузі плаката. Художник поєднував фотографії з малюнком олівцем і гуашшю. За роки творчості створив біля 700 плакатів, в основному на політичні теми. Серед робіт:

  • плакати
    • «Привіт Великому Союзу РСР!» (1937);
    • «Зустріч Червоної армії з населенням Західної України і За­­хідної Білорусії» (1940; випущено як марку у 1968 році);
    • «Наші сили незліченні» (1941);
    • «Воїн Червоної армії, врятуй!» (1942);
    • «Не піти ворогу від розплати!» (1942);
    • «Смерть детоубийцам!» (1942);
    • «Боєць, спаси мене від рабства!» (1942);
    • «Німець їсть хліб наших дітей!» (1943);
    • «Бий так …» (1943, серія плакатів);
    • «Відновимо!» (1947);
    • «Мир переможе!» (1950);
    • «Хочеш бути таким — тренуйся!» (1951);
    • «Базікало — знахідка для ворога» (1954);
    • «Безсмертя Леніна — в наших звершеннях» (1964);
    • «Люди, будьте пильні!» (1965);
    • «Будьте прокляті!» (1965);
    • «Країна робітників і селян штурмує зоряний океан!» (1966);
    • «Справа миру — в руках на­­родів» (1973);
    • «Життя переможе!» (1973);
    • «Ні — фашизму» (1975);
    • «1905 рік» (1975);
    • «Кігтям смертей не віддамо дітей» (1977);
    • «За владу Рад!» (1978);
    • «Ні!» (1978);
    • «Близнюки по духу і крові» (1980);
    • «Перебудову не зупинити!» (1988);
    • «Співробітництво» (1989);
    • «Бій бю­­рократизму» (1989);
    • «Діалог» (1989);
    • «Мир» (1989);
  • емблема Спартакіади народів СРСР (1956);
поштова марка «Будь героєм!»
  • поштова марка «Будь героєм!» (1941);
  • живопис
    • «Ю. Нікулін» (1963);
    • «Актриса» (1980);
    • «Онука» (1983);
    • «К. Казарян» (1986);
    • «Сонети В. Шек­­с­­піра» (1988);
    • «Естрадні актори Тульчині» (1988);
    • «Перед виходом» (1989);
    • «Сюр­­приз» (1989).

Брав участь у зональних, всеросійських, всесоюзних та міжнародних мистецьких виставках з 1932 року. Персональні відбулися у Москві у 1991 та 1998 роках і посмертні в 20112012 роках.

Плакати художника зберігаються в Російській державній бібліотеці, Центральному музеї збройних сил Росії, московській мерії, Державній публічній бібліотеці в Санкт-Петербурзі, Рибінському державному історико-архітектурному художньому музеї-заповіднику, Одеському художньому музеї, Дрезденській картинній галереї, багатьох приватних колекціях і галереях Росії, Німеччини, Парижа, Лондона, США та інших[4].

Автор книг:

  • «Заметки плакатиста» (1958, Москва);
  • «Товарищ пла­­кат: Опыт, размышления» (1981, Москва).

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Перша премія на конкурсі, присвяченому 40-річчю революції (1946)[4];
  • Дві Сталінські премії (1946, 1949);
  • Вісім дипломів першого ступеня на Міжнародній виставці плаката у Відні (1948)[4];
  • Заслужений художник РРФСР з 1964 року;
  • Золота медаль «Бор­­цю за мир» Радянського комітетуту захисту миру (1974).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]