Костел Богоматері Королеви Польщі в Кракові (Ковчег Господній)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел Богоматері Королеви Польщі в Кракові
Зображення
Названо на честь Пресвята Діва Марія, королева Польщі
Країна  Республіка Польща
Адміністративна одиниця Краків
Розміщено в релігійній територіальній одиниці Q11803989?
Християнський літургічний обряд латинська церква
З матеріалу бетон
Архітектурний стиль модерна архітектура
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Костел Богоматері Королеви Польщі в Кракові у Вікісховищі

Координати: 50°05′06″ пн. ш. 20°01′44″ сх. д. / 50.085000000027775968° пн. ш. 20.02911111002777744° сх. д. / 50.085000000027775968; 20.02911111002777744

Вид на костел із заходу
Інтер'єр костелу

Костел Матері Божої Королеви Польської (Ковчег Господній) — римо-католицький парафіяльний костел, розташований у Кракові в XVI Бенчицькому районі на вулиці Оборонців Хреста, 1.

Історія[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка будівничим
Дзвони при вході до костелу

Це був шостий і перший новозбудований храм у робітничому районі міста Кракова — Новій Гуті. Заснований з ініціативи о. Юзефа Гожеляного в 1967—1977 роках за проєктом архітектора інженера Войцеха Петшика. Дах будівлі робить костел схожим не тільки на ковчег, а й на каплицю в Роншані, спроєктовану Ле Корбюзьє.

Історія створення храму пов'язана з обороною жителями Нової Гути 1960 року хреста на тому місці, де спочатку мав бути костел, комуністична влада дозволила будівництво храму, але в іншому місці. 18 травня 1969 року архієпископ Краківський кардинал Кароль Войтила заклав наріжний камінь із базиліки св. Петра у Ватикані, освячений Папою Павлом VI.

15 травня 1977 року кардинал Кароль Войтила освятив костел, надавши йому назву Матері Божої Королеви Польщі.

Костел[ред. | ред. код]

Будівля має площу 1300 м² і може одночасно вмістити приблизно 6 000 осіб.

Над храмом височіє 70-метровий хрест-щогла, який також є конструктивною основою Ковчега Господнього. До церкви ведуть сім дверей — символ семи таїнств, сім сходинок ведуть до вівтаря — символ семи дарів Святого Духа.

Вівтар висічений із цілісної брили каррарського мармуру з Італії та стилізований у формі плоскої руки. У скинії, відлитій із бронзи у формі кулі, оточеної сталевими кільцями, виблискує камінь з Місяця, подарований кардиналу Каролеві Войтилі Папою Павлом VI, який, у свою чергу, отримав його від команди американського корабля «Аполлон-11». За макроскопічною діагностикою «місячний камінь» являє собою скупчення великих кристалів піриту, склеєних з уламком дрібнокристалічного конкременту з того самого матеріалу[1] . Це також точно не рутиловий кристалічний агрегат[2]. Через ці результати досліджень інформація про позаземне походження каменю є досить сумнівною[1].

Праворуч від вівтаря висить на двох сталевих канатах ікона Богоматері — копія ікони в костелі у Збаражі.

У центральній частині костелу встановлено монументальну скульптуру під назвою «З життя в життя» — постать Христа Розп'ятого — професора Броніслава Хромого. Бічні стіни вкриті Хресною дорогою краківського художника Маріуша Ліпінського, виконаною у 1980—1983 роках.

Подарунок католиків із Португалії — чудотворна статуя Матері Божої Фатімської, розміщена в спеціальному гроті, урочиста коронація якої відбулася 13 вересня 1992 року.

У підвалі костелу є «Каплиця Примирення», у якій розміщені дерев'яні «Piety Polski» роботи Антонія Жонси (пол. Antoni Rząsa), а також маленька статуя Матері Божої Бронярної, зроблена з куль, витягнутих із ран солдат ІІ корпусу, що бились за монастир у Монте-Кассіно.

На сходах до костелу встановлено пам'ятник Іванові Павлу ІІ, відкритий 16 жовтня 2009 року за участи кардинала Станіслава Дзівіша.

Органи[ред. | ред. код]

Орган був виготовлений у 1979 році німецькою компанією «Rudolf von Beckerath Orgelbau» з Гамбурга. Інструмент має 44 голоси в чотирьох звукових секціях, 3 244 труби, механічний трекер гри та трекер електричного регістру з пам'яттю «Setzer». Орган освятив 25 листопада 1979 року кардинал Францішек Махарський.

Дзвони (карильйони)[ред. | ред. код]

Дзвони, вивішені на передній стіні костелу, є подарунком голландських і бельгійських католиків. Кожну повну годину (з 6:00 до 21:00) лунають мелодії відомих церковних співів. Їх вісім, а назви їх походять від імен найвидатніших будівельників храму:

  • Войцех (Пєтшик) — архітектор;
  • Юзеф (Гожеляний) — ініціатор будівництва храму та перший парох;
  • Лонні (Глязер) — співорганізатор матеріальної підтримки будівництва костелу з Австрії;
  • Ян (Норек) — керівник будови;
  • Бруно (Грикса) — засновник дзвону;
  • Антоній (Пєтрашек) — будівельний майстер;
  • Кароль (Войтила) — кардинал, архієпископ Краківський;
  • Stanisław (Бєля) — основний будівельний постачальник.

Нагороди[ред. | ред. код]

Костел відзначений такими нагородами:

  • Нагорода Пілграма — нагорода архієпископа Відня, кардинала Франца Кеніга архітектору костелу Войцехові Петшику;
  • Премія Асоціації «Карітас» ім. Брата Альберта за сакральне будівництво та декор.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. а б Rajchel, Jacek (2005). Kamienny Kraków. Kraków: UWND AGH, Jacek Rajchel. с. 132. ISBN 83-86774-40-1. ISBN 83-89388-54-5.
  2. Kordaszewski, Marian (1995, 2002). „Arka Pana”. Przewodnik. Historia i symbolika. Kraków.