Костел бернардинців (Дукля)
| Костел бернардинів | |
|---|---|
 Фасад костелу бернардинців у Дуклі | |
| 49°33′34″ пн. ш. 21°40′55″ сх. д. / 49.55957800002777702° пн. ш. 21.68220600002777942° сх. д.Координати: 49°33′34″ пн. ш. 21°40′55″ сх. д. / 49.55957800002777702° пн. ш. 21.68220600002777942° сх. д. | |
| Тип споруди | костел |
| Розташування |
 Польща, Дукля, Підкарпатське воєводство |
| Засновник | Юзеф Вандалін Мнішек |
| Початок будівництва | 1764 і 18 століття |
| Стиль | бароко |
| Належність | Римсько-католицька церква |
| Стан | об'єкт культурної спадщини Польщі |
| Епонім | Ян з Дуклі |
  Костел бернардинців (Дукля) (Польща) | |
 | |
 Костел бернардинців у Вікісховищі | |
Костел бернардинів у Дуклі — культова споруда в м. Дукля (нині Підкарпатського воєводства, Польща). Нині — Санктуарій святого Йоанна з Дуклі.
Відомості[ред. | ред. код]
Після беатифікації Яна з Дуклі в 1733 році рада Руської провінції ордену бернардинів вирішила заснувати монастир у рідному місті Блаженного. Дідич міста Юзеф Вандалін Мнішек позитивно поставився до цього проєкту[1] (зокрема, записав фундуші для бернардинців у Дуклі та Рудаві[2]); також пообіцяв фінансову підтримку сяноцький хорунжий Юзеф Буковський. 1741 року рада Руської провінції ордену затвердила дарчу грамоту (фундуш) Ю. В. Мнішека. За короткий час побудували дерев'яний костел блаженного Йоанна з Дуклі разом із монастирем, які посвятили через рік по тому. У 1761–1764 роках тривало будівництво вже мурованих костелу і монастиря. 1743 року до новозбудованого костелу зі Львова привезли мощі («реліквії») блаженного Йоанна з Дуклі.[1]
Єжи Авґуст Мнішек, син Юзефа Вандаліна, завершив будівництво, розпочате батьком. Освячення костелу відбулося в червні 1764 року.[3] Оздоблювальні роботи (башти, дзвіночки, вівтарі) були остаточно завершені в 1777 році.[1]
У костелі є епітафійні таблиці, встановленні на пам'ять про Єжи Авґуста Вандаліна Мнішека, Анну та Францішека Салезія Потоцьких, Пелагею Мнішек з Потоцьких, Марії Амелії Мнішек з Брюлів.
Мистецька проблематика[ред. | ред. код]
Ян К. Островський припускав, що автором якихось різьбярських робіт у костелі був «приятель Пінзеля» — правдоподібно, його близький співробітник, твори якого «можна вирізнити» в церкві Покрови (Бучач), костелів у Наварії, костелі кармелітів (Перемишль), більшості предметів фігурного декору костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Бучач).[4] Анджей Бетлей вважає, що: не варто приписувати Петрові Полейовському роботи при фасаді костелу бернардинців у Дуклі;[5] потрібно відкинути поширену в давнішій літературі атрибуцію, що Матвій Полейовський був автором невеликої фігури воскреслого Христа в костелі.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Dukla — strona Prowincji oo. Bernardynów [Архівовано 30 квітня 2017 у Wayback Machine.].
- ↑ Perzanowska H. Mniszech Józef Wandalin h. własnego (1670—1747) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 477. (пол.)
- ↑ Czaplińska M. Mniszech Jerzy August Wandalin h. własnego (1715—1778) [Архівовано 12 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny… — 1976. — T. XXI/3, zeszyt 90. — S. 473. (пол.)
- ↑ Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Secesja, 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 25. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
- ↑ Betlej A. Polejowski Piotr [Архівовано 22 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Słownik Artystów Polskich. — T. 7. — Warszawa, 2003. — S. 377. (пол.)
- ↑ Betlej A. Polejowski Maciej [Архівовано 6 січня 2017 у Wayback Machine.] // Słownik Artystów Polskich. — T. 7. — Warszawa, 2003. — S. 376. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Dukla — strona Prowincji oo. Bernardynów [Архівовано 30 квітня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Sanktuarium św. Jana z Dukli — klasztor OO. Bernardynów — strona oficjalna [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. (пол.)
