Ян з Дуклі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян з Дуклі
Dukla - statue St. John of Dukla on the courtyard in front of the church of the Bernardine Fathers.jpg
Народився 1414
Дукля, Ґміна Дукля, Кросненський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Помер 29 вересня 1484
Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Королівство Польське
Поховання
Громадянство
(підданство)
Польща
Діяльність Пресвітер
Конфесія Римо-католицька церква

Св. Ян з Дуклі

Ян з Дуклі або Святий Іван з Дуклі (пол. Jan z Dukli; 1414, Дукля — 29 вересня 1484, Львів) — чернець францисканець-обсервант (бернардинець), перший канонізований католицький святий, що жив у Львові. Патрон Польщі, Литви і Русі, перемиської латинської архидієцезії, польської шляхти, військових, також покровитель Львова (католицький).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився на давньому пограниччі королівств Русі, Польщі, Угорщини в родині міщан Дуклі.

Навчався у Кракові, після чого розпочав життя пустельника біля Дуклі.

1434 р. вступив до Ордену Братів Менших (францисканців), продовжив навчання у Кракові. Став гвардіаном (італ. guardiano) — виборним управляючим кляштору францисканців у Коросно у Перемиській землі (1438—1440 рр.). Потім перейшов до монастиря францисканців Св. Хреста у Львові, де 1444 р. став гвардіаном і проповідником. Був призначений кустошем Львівської (Руської) кустодії ордену — управляючим монастирями францисканців у Львівському окрузі.

1461 року став німецьким проповідником в шпитальному костелі Св. Духа Львова. 1463 року, незадоволений внутрішніми взаємостосунками францісканців Львова,[1] перейшов до новозакладеного у Львові монастиря св. Андрія францисканців-обсервантів (бернардинців), де виконував обов'язки проповідника і сповідника. 14701484 рр. проживав в монастирі.[2] Короткий час перебував в Познані.[1] Під кінець життя осліп, важко хворів, але продовжував сповідувати парафіян.

Помер у Львові і був похований у дворі монастиря бернардинів. За даними Мечислава Орловича, був похований в каплиці, до якої можна потрапити через захристя.[3]

Канонізація[ред. | ред. код]

Фігура святого

Після смерті почали збирати свідчення оздоровлень і чудес, до яких був причетний св. Іван з Дуклі. Вони були зображені і сьогодні таблиці з чудесами знаходяться у презбітерії костелу св. Андрія (зараз церкви УГКЦ). 1521 р. його мощі перенесли до костелу, помістивши у срібну раку. За легендою, з місця поховання забило джерело, над яким збудували ротонду. 1608 р. коштом Яна Даниловича львівський скульптор Войцех Зичливий виготовив саркофаг з червоного мармуру. Польські автори з його іменем пов'язали спасіння Львова під час облоги козаків Хмельницького 1648 року.

Був беатифікований 1733 р. папою Климентом ХІІ; 1739 р. папа Климент XII оголосив його патроном Польщі, Литви і Русі.[4] У XVII столітті св. Іван (Ян) з Дуклі був покровителем Львова.

1734 р. магнати Жевуські, для яких Іван (Ян) з Дуклі був фамільним покровителем, виділили кошти на спорудження колони навпроти церкви св. Андрія у Львові з фігурою святого.
При закритті монастиря 1946 р. бернардини забрали з собою срібну раку з його мощами до Ряшева, яку 1974 р. перевезли до костелу оо. Бернардинів у Дуклі. У 1950-х роках було знищено фігуру св. Івана з Дуклі з колони. Роботи по її відновленню розпочали 2010 року.

1948 p. розпочався процес канонізації св. Івана з Дуклі. 10 червня 1997 p. у Коросно акт канонізації здійснив папа Іоанн Павло ІІ.

День пам'яті св. Йоана з Дуклі у католицькій Церкві припадає на 8 липня.

Вшанування[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Святі патрони Польщі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б ks. Wyczawski H. Jan z Dukli (ok. 1410—1484)… — S. 450.
  2. Вечерський В. Українські монастирі. — К., Харків: ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція „Наш час“», ВАТ «Харківська книжкова фабрика „Глобус“», 2008. — 400 с., іл. — С. 332—333. — ISBN 978-966-1530-06-4, ISBN 966-8174-12-7 (серія).
  3. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — S. 98. (пол.)
  4. Вечерський В. Українські монастирі… — С. 333.
  5. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie. — Lwów-Warszawa : Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s. — mapa. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]