Костел св. Барбари в Кракові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костел св. Барбари в Кракові
Дата створення / заснування 1338
Зображення
Названо на честь Варвара
Країна  Республіка Польща[1]
Адміністративна одиниця Краків[1]
Дієцезія Краківська архідієцезія
Християнський літургічний обряд латинська церква
Архітектурний стиль готика
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини Польщі[2]
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента d
Номер у польському реєстрі культурного надбання I-3-57/46 z 1947-09-29, A-23 z 1974-04-27
Мапа
CMNS: Костел св. Барбари в Кракові у Вікісховищі

Координати: 50°03′40″ пн. ш. 19°56′23″ сх. д. / 50.06133300002777275° пн. ш. 19.93984800002778002° сх. д. / 50.06133300002777275; 19.93984800002778002

Шаблон:Świątynia chrześcijańska infoboxКостел св. Барбари ( німецькою St. Barbara Kirche [3] ) — готичний римо-католицький костел між площею Святої Марії та площею Малий Ринок у Старому місті Кракова .

Розташований поруч із костелем Діви Марії. З півдня до костелу примикає будівля провінційної курії єзуїтівПівденної Польщі , яка домінує над площею Малий Ринок.

Історія[ред. | ред. код]

Зведений у 1338-1402 роках. Ймовірно, спочатку він слугував цвинтарним костелом (площа перед Маріацьким костелом багато століть була парафіяльним цвинтарем ). У 1583 році костел був переданий єзуїтам . У той же час тут проповідував Пьотр Скарга . Після розпуску ордену єзуїтів у 1773 р. костел перейшов до Краківської купецької конгрегації, а в 1796 р. – до Божогробців . З 1874 року костел знову у власності єзуїтів .

Будівля єзуїтського монастиря була зведена в 16-17 століттях і, крім монастирської, виконувала й інші функції (за відсутності єзуїтів тут були, між іншим, шпиталь, гімназія та гуртожиток ); перебудований у 1908−1909 рр. Юзефом Покутинським .

Під костелем спочиває о. Якуб Вуєк, перший перекладач Біблії на польську мову.

Архітектура[ред. | ред. код]

Це готична цегляна споруда з однонавою та апсидою зі східного боку (від Малої площі). Вона покрита двосхилим дахом з башточкою в стилі бароко, яку приписують Франсіско Плачіді (1763). Фасад костелу розташований з боку пл. Святої Марії; безбаштовий, з контрфорсом на осі, закритий трикутним фронтоном. Йому передує т. зв гефсиманія - цвинтарна каплиця, з'єднана з притвором, скульптурно оздоблена зовні, всередині вівтар з різьбленим зображенням Молитви в Гефсиманії, ймовірно, роботи Віта Ствоша або його майстерні, композицію доповнює поліхромний розпис невідомого. майстер. На зовнішніх стінах церкви вмуровані епітафії, напр, ренесансові Анни та Єжи Піпанів (приблизно з середини XVI ст.).

Інтер'єр костелу барокизовано (1688-1692); оздоблення виготовлено в 1700-1767 роках. Головний вівтар 1760-1764 років містить готичне розп'яття приблизно 1420 року. Всередині на фоні пізньоготичних розписах розміщено суцільнопластичну скульптурну групу із зображенням «Молитва в Гетсиманії», яку відносять до майстерності Віта Ствоша (XV ст.). Ліворуч у каплиці-ніші, знаходиться готична кам’яна скульптура П’єти, виконана в останньому десятилітті XIV ст., ймовірно, робота з кола Майстра Прекрасної Торуньської Мадонни .

У каплиці Матері Божої Скорботної, заснованої Катериною Котліцькою та Каспером Паулі у 1609 р. (спочатку слугувала притвором, а потім до 1731 р. св. Анни) висить образ Матері Божої з Юровиць, який віряни вважають чудотворним, поклонялись йому в Юровичах на Поліссі, а в 1886 році він був подарований єзуїтам у Кракові. У 1913 році над каплицею споруджено псевдоренесансний купол з ліхтарем [4] . У храмі є 16-голосний орган.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. а б archINFORM — 1994.
  2. Реєстр пам'яток
  3. Deutschsprachige Gemeinde bei den Jesuiten in Kraków
  4. Polska Akademia Umieje̜tności <Krakau> / Komisja Historii Sztuki [Hrsg.]; Polska Akademia Nauk <Warschau> / Oddział <Krakau> / Komisja Teorii i Historii Sztuki [Hrsg.]: Folia Historiae Artium (5.1968) (нім.)

Галерея[ред. | ред. код]

Дивись також[ред. | ред. код]

  • Колишній цвинтар при Маріацькому костелі
  • Мала ринкова площа в Кракові
  • Площа Маріацька в Кракові

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • M. Rożek, Urbs celeberrima. Путівник по пам'ятках Кракова, Краків 2006.
  • Енциклопедія Кракова, Варшава-Краків 2000.
  • Адамчевський Ян, Краків від А до Я, Національне видавниче агентство, Краків, стор.119, 1992

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]