Костриця блідувата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костриця блідувата
Festuca pallens2.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Streptophytina)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Підклас: Commelinids
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Тонконогові (Poaceae)
або Злакові (Gramineae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Триба: Poeae
Підтриба: Loliinae
Рід: Костриця (Festuca)
Вид: Костриця лучна
Біноміальна назва
Festuca pratensis
Host
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Festuca pallens
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Festuca pallens

Костри́ця блідува́та (Festuca pallens) — реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом на північному-сході межі поширення в ізольованих локалітетах занесена до Червоної книги України.

Опис[ред. | ред. код]

Гемікриптофіт. Багаторічний щільнодернинний злак, 30–40 см заввишки, стебла гладкі або зверху слабо шорсткі, зазвичай одновузлові. Листки грубі, щетиноподібні, часто дугоподібно вигнуті, 0,6–1 мм діаметром, зазвичай гладкі, рідше слабо шорсткі, сизо-зелені, інтенсивно овощені; листкові піхви добре розвинені, гладкі, окремі слабо шорсткі, відкриті до самої основи. Волоть не дуже щільна, 4,5–7,5 см завдовжки, вісь та гілочки голі або слабо шорсткі. Колоски 6–9 мм завдовжки, 4–9-квіткові, інтенсивно овощені. Колоскові луски ланцетоподібні, голі, верхня 3–4 мм, нижня 1,8–3,4 мм завдовжки. Нижня квіткова луска ланцетоподібна, 3–5 мм завдовжки, гола або зверху слабо шорстка; ость 0,5–1,4 мм завдовжки. Цвіте в червні, плодоносить у липні. Розмножується насінням.

Поширення[ред. | ред. код]

Центральна й Південна Європа, Мала Азія (Туреччина). В Україні трапляється на Поділлі: Кременецькі гори (уривок Дівочі скелі, гора Бона, Божа, Страхова, Маслятин, Черча)[1]; Опіллі: коло села Поділля (Івано-Франківська область, Галицький район) та гори Великі Голди (Івано-Франківська область, Рогатинський район, около села Лучинці), на вапнякових останцях на півдні Рівненської області (села Мала Мильча Дубнівський район). Адмінстративні регіони: Рівненська, Івано-Франківська, Тернопільська.

Умови місцезростання[ред. | ред. код]

Росте на скелястих уступах і стрімких стінках кам'янистих гряд з дерново-карбонатними малопотужними ґрунтами на гіпсах, вапняках і крейді.

Чисельність та структура популяцій та причини зміни чисельності[ред. | ред. код]

Ізольовані популяції мають малі площі. Їхня чисельність обмежена площею відповідних екотопів, але популяції повночленні. Чисельність і вид навіть домінує. Проявляє піонерну стратегію на антропогенних відслоненнях.

Причини зміни чисельності-Стенотопність, випасання, терасування та заліснення схилів, розширення сільськогосподарських угідь упритул до скельних останців, що спричиняє заростання чагарниками, евтрофікацію, синантропізацію.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони[ред. | ред. код]

Охороняється у ПЗ «Медобори» (філіал «Кременецькі гори»[1]) та Галицькому НПП. Необхідним є моніторинг популяцій. Заборонено руйнування оселищ, штучне заліснення схилів.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Кременецькому ботсаду.

Господарське та комерційне значення: декоративне, протиерозійне, ґрунтотвірне.

Посилання[ред. | ред. код]

Червона Книга України. Костриця блідувата

  1. а б обстежено територію Маслятинського ПНДВ, а саме гори Вовчу та Сокілля – Національний природний парк "Кременецькі гори" (uk). Процитовано 2019-05-13.